У ВІНОК ПАМ`ЯТІ ГРИГОРІЯ КОВАЛЕНКА

Автор: Полтавський художній музей ім. М. Ярошенка | 11 лютого 2018 17:44 |

            

У постійній експозиції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка розміщено живописні твори автора, чий мистецький спадок  мало досліджений і широкому загалу невідомий. 


Коваленко Григорій Олексійович (24.01/5.01 1868 – 15.12.1937) –  український письменник, громадський і культурний діяч, дослідник історії та етнографії, художник-аматор. За фахом медик. У 1886 закінчив Полтавську фельдшерську школу. Жив на Переяславщині, у Москві, Чернігові, Полтаві. Обіймав посади земського фельдшера, сільського вчителя, секретаря земської управи, служив у клініці Московського університету та, від 1905р., у Полтавській міській думі. У переіод 1917-1921 рр. був  інспектором позашкільної освіти, читав лекції з історії та гігієни. За радянських часів займався редакторською та літературною роботою, знаходив відраду в мистецтві.

Творчий та життєвий шлях Г.О. Коваленка тісно пов'язаний з Полтавою та Полтавщиною. Він народився і виріс у с. Липняки, кол. Полтавської губернії (нині смт Баришівка, Київська обл.), у Полтаві провів  роки навчання, після чого нерідко бував у місті своєї юності, а 1905 року переїхав сюди на постійне проживання. Мешкав в  затишному будинку по вул. Уютній, 14.

Багатогранний талант  Г.О. Коваленка найбільш яскраво розкрився на літературній та літературознавчій ниві. Він – автор романів «Над Десною» та «Юрко Соколенко», драми «Зрада», повістей «Тур і Сокіл», «Дажбожі діти»,  цілої низки оповідань, серед яких і автобіографічне «Вишнівська справа», численних поезій, нарисів, есеїв. Твори та літературознавчі розвідки Григорія Коваленка друкувалися в таких часописах як «Зоря», одним із редакторів якого був Іван Франко, «Дзвінок», «Літературно-науковий вісник», «Киевская старина», а також різноманітних альманах і збірниках.

Важливим сегментом його літературного  спадку є  дослідження життя та творчості Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Євгена Гребінки, Панаса Мирного, Степана Носа.

Серед етнографічних студій вирізняються праці «Про український стиль і українську хату»,  «Криниці в народній міфології».

 Однією з безумовних заслуг Г.О. Коваленка є підготовка підручника з вітчизняної історії «Українська історія. Оповідання з історії України», відомого у 2-х редакціях – першій (1906) і переробленій та доповненій (1912), що  витримав 5 пізніших перевидань.

 Мав Григорій Коваленко і успішний досвід власної видавничої та редакторської діяльності. У Полтаві разом із Миколою Дмитрієвим та Панасом Мирним  організував видавництво тижневика «Рідний край», брав участь у виданні та редагуванні медично-природничого журналу «Життя і знання».

Де б не жив Г.О. Коваленко, він ніколи не стояв осторонь громадського та культурного життя. У Полтаві  був дійсним членом Полтавської губернської вченої архівної комісії,  долучився до організації «Просвіти» на Полтавщині, разом  з В.М.Щербаківським, М.Я. Рудинським,  В.О. Щепотьєвим, Л.В. Падалкою,  організував губернський Комітет охорони пам'яток.

Залишив Григорій Коваленко і самобутній мистецький доробок. Він є автором іллюстрацій до творів Григорія Квітки-Основяненка, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша та  власних праць, обкладинок до журналів «Рідний край», етнографічних замальовок.

Серед його живописних творів оригінальні варіанти портретів Тараса Шевченка та Івана Котляревського, краєвиди Полтавщини і Чернігівщини, серед яких «Хата на Павленках», «Над Ворсклою у Нижніх Млинах», «Клуня на Бобровиці в Чернігові».


Не маючи спеціальної художньої освіти, Григорій Коваленко виявив в своїх роботах неабиякий природний хист до малюнку та живопису. В його творах, сповнених тепла й щирої любові до України,  помітна тяглість традицій давньої школи українського народного малярства, спорідненість з  іконою, парсуною, образом козака-бандуриста. За свідченням самого митця, він виріс в козацькій родині, де діди й батьки були любителями і знавцями церковної  науки і української поезії, де здавна, не переводячись, трималася традиція малярства.


Твори талановитого аматора зберігаються в Полтавських літературно-меморіальних музеях Івана Котляревського та Панаса Мирного, Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, Баришівському краєзнавчому музеї, Інституті літератури ім. Т. Шевченка в Києві.

У колекції Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка знаходяться 4 живописні твори Григорія Олексійовича Коваленка, подаровані його донькою Оксаною Каплуновською: «Портрет українки» (1909), «Селянський хлопець» (1919), «У Переяславі» (1894), «Дівчина. Етюд». Експонування картин  присвячено 150-літньому ювілею від дня народження нашого шанованого земляка, дослідження вкладу якого до національної культури та образотворчого мистецтва лише тепер набирає обертів.


1937 року сталася трагедія, яка надовго відсунула можливість вивчення спадку цього талановитого українського діяча. 20 серпня 69-річний Г.О. Коваленко був заарештований за брехливими звинуваченнями як «учасник і організатор підпільної контрреволюційної націоналістичної організації», а 15 грудня за постановою особливої трійки УНКВС по Полтавській області розстріляний у міській в’язниці.

Реабілітований  у 1969 році.

Марина Попкова,
Полтавський художній музей імені М. Ярошенка

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Лютий 2018

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728    
Січень | Березень