ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ МУЗЕЙНИК І ЕТНОГРАФ ОЛЕКСІЙ ДОЛЯ

4 грудня 2017 року, на християнське свято Введення, не стало українського етнографа, музейника, фольклориста і волонтера, директора Центру фольклору та етнографії, доцента кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка - Олексія Долі. Він помер після тяжкого онкологічного захворювання на 53-му році життя, за кілька тижнів до цього прийнявши монаший постриг під іменем Нестор. 

Олексій Леонтійович Доля народився 17 січня 1964 р. у с. Плішивець Гадяцького району Полтавської області. Ще школярем запримітила його в селі Рахівка на Полтавщині етнограф Світлана Олексіївна Щербань: вона перебувала там в науковій експедиції і юний Олексій допомагав їй збирати експонати. Від цієї знакової зустрічі повела життєва доля - Долю Олексія - до Києва. Він закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1989 р.) за спеціальністю "філолог, викладач української мови та літератури". З 1985 по 2008 р. працював у Музеї народної архітектури і побуту України НАН України (с. Пирогів, м. Київ). Ще студентом починав на посаді сезонного наглядача садиби в експозиції «Поділля». На постійній роботі з 1987 р. За двадцять років він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника-ентузіаста до заступника директора, одного з найвідоміших фахівців з народного мистецтва в Україні.

За той час Олексій Доля зорганізував і здійснив десятки етнографічних експедицій у різні регіони країни, зокрема, і в Чорнобильську зону. Ним зібрано тисячі експонатів – від невеличких горщиків і рушників до унікальних мальованих хат, опубліковано низку науково-популярних статей, присвячених різним аспектам розвитку музейної справи.

Але головний внесок Олексія Леонтійовича у збереження і примноження народної культури – це популяризація народних традицій серед широких верств населення, особливо - серед молоді, розвиток руху народних майстрів. Він стояв біля витоків і був одним з організаторів фестивалів "Червона рута", "Країна мрій" тощо. Багато в чому завдяки зусиллям Олексія Долі в Україні були врятовані традиції створення народної іграшки (виставковий проект "Українська народна іграшка та лялька" був розпочатий Олексієм Леонтійовичем ще у 1998 р. Тоді народну іграшку робили одиниці з майстрів, для демонстрації були придатні лише речі з музейних колекцій. З того часу Олексій Доля організував шість виставок народної іграшки у Києві, Луганську, Вінниці тощо).

З початком російської війни на Сході України Олексій Доля активно займався волонтерством, допомагав пораненим бійцям, бійцям і ветеранам АТО знайти душевну рівновагу та припинити жити лише привидом війни. "Моя найтяжча робота – воювати з атовцями, які не хочуть лікуватися", – говорив Олексій Доля. Кілька днів тому Олексій Доля став одним із лауреатів премії "ЄSOS" для волонтерів.

Його відхід - непоправна втрата для всієї України. 

Нехай милосердний Господь упокоїть його душу у Своїх Небесних Оселях, там, де спочивають праведні.
















Останнє фото. 9 листопада 2017 р. Зі сторінки Катерина Тимошенко у Facebook

В публікації використані фото з сайтів "Рукотвори", ESOS та сторінки Богдан Тимошенко у Facebook