До сучасної Шашкевичіани долучились і львівські політехніки

Автор: Ігор Галущак | 14 листопада 2017 22:29 |



10–11 листопада 2017 р.  у Львівський політехніці тривала наукова конференція «Будителі українського духу XІX–XX ст.»,  приурочена до 180-річчя видання альманаху
«Русалка Дністрова».  До числа її співорганізаторів, зокрема долучились  Львівська архиєпархія УГКЦ, Інститут-заповідник імені Маркіяна Шашкевича, Національний університет «Львівська політехніка»,  Львівський національний університет ім. Івана Франка, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича та Дрогобицький педагогічний університет ім.  Івана Франка.


Слід зазначити, що термін «Шашкевичіана» винайшов не автор заради «красного слівця», аби дати образне визначення духовній і літературній спадщині головного фундатора цього легендарного альманаху. Адже так  називався журнал, періодичне видання кураторії Маркіяна Шашкевича в інституті-заповідникові у   Вінніпезі (Канада). Виходив  він двічі на рік протягом 19631988 років. Публікував оригінальні статті-дослідження, повідомлення, нотатки, спогади, хронічку та бібліографію. Відтак став багатющим джерелом для досліджень сучасних шашкевичезнавців.

Загалом чисельні доповідачі-дослідники, котрі взяли участь у цьому представницькому зібранні, зійшлися на думці, що «Русалка Дністрова» стала синтезованим виявом новаторських починань у різних аспектах національно-культурного життя українців Галичини доби «Руської Трійці» (народознавстві, історіографії, літературознавстві, мовознавстві, літературній творчості). Адже це був  на той час своєрідний маніфест національного відродження. За словами Івана Франка, «збірка була свого часу явищем наскрізь революційним». Вона стала визначною подією національного руху і поклала початок новій літературі на західноукраїнських землях.

А основну увагу  присутні присвятили, окрім інших учасників «Руської Трійці» -  Івана Вагилевича (1811-1866) та Якова Головацького (1814-1881) -  найпотужніший постаті  тодішньої доби пробудження української свідомості - Маркіяну Шашкевичу (1811-1841). На думку доповідачів, цей будитель національного духу, котрий прожив з поміж  своїх побратимів найменше, зробив для українського відродження в Галичині найбільше. Проте духовно-просвітницька спадщина Шашкевича, на жаль, залишається недооціненою й понині. Відтак,  дослідники нині вбачають своє завдання в подальшій популяризації серед молодого покоління українців як його творчої спадщини, так і «Руської Трійці» загалом, особливо сьогодні, коли перед українською мовою та культурою постали  новітні загрозливі виклики.

З приємністю слід зазначити, що зі змістовними доповідями на конференції виступили й науковці Львівської політехніки - Петро Сікорський, доктор педагогічних наук, котрий розповів про створення Музею-садиби о. Маркіяна Шашкевича в с. Нестаничі на Львівщині та кандидатка історичних наук Ірина Гнідик,  яка зосередилась на постаті  продовжувача справи «Руської Трійці»  у США -  просвітникаСтефана-Сотера Ортинського (1866-1916), першого єпископа Української Греко-Католицької Церкви у  Північній Америці.

З доповідями на конференції виступили також інші відомі дослідники творчості авторів «Русалки Дністрової» професори - Михайло Шалата, Феодосій Стеблій, Петро Шкраб’юк і  кандидатка історичних наук Галина Корнєєва.

 А серед презентацій низки видань, присвячених нашим будителям, дуже схвальний відгук  отримала книга-фотоальбом «Відлуння дзвонів Маркіяна Шашкевича», яку у співавторстві з відомою журналісткою Надією Пастернак видав знаний в Україні та поза її межами світлинець Йосип Марухняк. Адже авторам вдалось відшукати й показати наочно й донині малознані стежки та місця, пов’язані з життям і здобутками цього предтечі українського самоствердження.

 

Ігор Галущак
Фото Йосипа Марухняка
Львів

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Листопад | Січень