КРОВЕЦЬ: три роки з вами, три роки для вас!

На Покрову, 14 жовтня 2017, сайту krovets.com.ua виповнилося три роки, це чудовий привід підбити підсумки діяльності!

---

Спробуємо розібратися у цьому нагромадженні цифр, аби оцінити та інтерпретувати наші здобутки й досягнення.

Головні параметри, на які ми маємо безпосередній вплив – це кількість оприлюднених на сайті:

Вони залежать виключно від нашої працьовитості і потребують найзначніших зусиль.

Інші параметри під нашим безпосереднім впливом - це кількість оприлюднених на сайті:

Вони теж важливі, але потребують значно менших зусиль, більшість з них взагалі генеруються автоматично при завантаженні нових експонатів.

Ключові показники ефективності нашого сайту - це кількість:

Ці показники ілюструють міру зацікавленості користувачів сайтом як таким, та вимірюють корисність чи потрібність контенту сайту. Звичайно, ці показники опосередковано, залежать і від наших зусиль, особливо від кількості експонатів та зображень на сайті, але можуть суттєво змінюватися від низки інших чинників, від наших публікацій у соціальних мережах, від публікацій про наш ресурс у ЗМІ, від свят, днів тижня тощо.

Кожен із цих дев'яти основних параметрів можна точно виміряти в абсолютних величинах (в одиницях), проте для інтерпретації та пояснення ми будемо використовувати ще й відносні показники – коефіцієнти, співвідношення основних параметрів один до одного.

Джерелом всіх основних показників є: сам сайт (електронний реєстр експонатів) та лічильник відвідуваності сайту.

 

За 2017 рік ми оприлюднили на сайті на 28% більше експонатів, ніж за 2016, а також завантажили на сайт на 29% більше зображень, ніж у 2016 році.

Станом на 14 жовтня 2017 загальна кількість експонатів на сайті складала 2 725 одиниць (це понад 65% від загальної кількості експонатів у нашій етнографічній колекції), а загальна кількість зображень складала 21 658 одиниць.

 

 

Висота кожного стовпчика – це кількість експонатів з певного регіону, а кольором позначена надійність атрибуції (зеленим надійна, помаранчевим менш надійна). Таким чином можна оцінити міру точності атрибуції всіх наших експонатів.

Ця діаграма гарно ілюструє для чого потрібно якісно документувати походження експонатів. На початку нашої збиральницької діяльності ми усвідомлювали важливість документування атрибуції, але часто занотовували лише регіон походження або область (більшість продавців не завдавали собі клопоту розповідати нам з якого району і села походять артефакти, а ми не особливо журилися відмовою). Наслідки недосконалого документування можна оцінити – це помаранчеві верхівки стовпчиків.

Джерелом інформації щодо атрибуції експонатів, яка оприлюднюється на сайті, є наші первинні зошити надходжень (з 2007 року до сьогоднішнього дня), в яких ми записуємо інформацію про наші надходження зі слів продавців (у випадку придбання на антикварному), або зі слів першовласників (в експедиціях).

Коли атрибуція не була задокументована вчасно і повно (під час придбання), то встановити її “заднім числом” можна хіба за “припущенням на основі досвіду” (власного або якихось польових збирачів), або “припущенням за аналогією з іншими зразками” (на основі подібності ознак з експонатами, котрі мають точнішу атрибуцію).

Оскільки ми є колекціонерами, а не фаховими етнографами, ми не маємо достатнього фаху для атрибуції “за власним досвідом” (тому ми такій атрибуції присвоюємо найнижчий рейтинг - R6), а для атрибуції ”за аналогією” потрібне надійне джерело експонатів з високою точністю атрибуції (про яке лишається лише мріяти), тому ми мусимо здебільшого покладатися на “інформацію з других рук” (свідчення продавців).

Радимо всім колекціонерам ретельно документувати всю наявну інформацію про походження експонатів, не відкладаючи це на колись.

Діаграма D3 ілюструє помісячну динаміку наповнення сайту експонатами (в одиницях). Верхня лінія графіка – це загальна кількість експонатів на сайті у певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії. За цією діаграмою можна оцінити питому вагу окремої категорії у загальній кількості експонатів.

А ще, з цієї діаграми можна прочитати деякі наші секрети, зокрема, наш підхід до послідовності оцифрування. Як бачите, ми почали з найпростішого - ще до відкриття сайту ми відсканували майже всі наші світлини та сфотографували майже всі народні ікони та килими (по одному зображенню на один експонат). Далі ми йшли від простішого (народні картини) до складнішого (поясний одяг, стегновий одяг) намагаючись оцифровувати повністю цілі категорії. На практиці, це дуже зручно, адже, фотографуючи експонати з однієї категорії, “набивається рука”, виходить швидше і якісніше. Оцифрування кожної нової категорія потребувало вироблення підходу (скільки зображень потрібно для кожного експонату, в яких ракурсах фотографувати, як виставляти світло…), але завдяки поступовому нарощенню складності ми не мусили ламати собі голову, а лише кожен раз трошки вдосконалювали попередній підхід. Наприклад, досвід оцифрування плоских предметів (килими, рушники, запаски) ми використали для оцифрування фрагментів об’ємних експонатів. А об’ємні експонати (що потребують зйомки на манекенах) ми теж почали з найпростішого – із фотографування кептарів…

 

З Таблиці Т3 видно, наш підхід щодо кількості зображень, необхідних для документування одного експонату, змінювався під впливом досвіду. Часом ми бачили, що варто робити більше зображень для одного експонату (натільний одяг - у 2015 ми оприлюднювали чоловічі сорочки, а потім жіночі, які потребують детальнішої документації), а часом, навпаки (як для документування верхнього одягу).

Верхня лінія графіка – це загальна кількість зображень на сайті станом на певний місяць, а кольорами позначені окремі категорії.

Зверніть увагу, що за динамікою завантаження експонатів (таблиця Т2 та діаграма D3) складається враження, ніби перший рік ми працювали активніше (завантажили на сайт 1 655 експонатів), ніж другий (470 експонатів) та третій (600 експонатів).

Проте, за динамікою завантаження зображень (таблиця Т3 та діаграма D4) видно, що найактивніше ми працювали саме у 2017 році (завантажили 8 552 зображень, супроти 6 636 зображень у 2016 та 6 470 зображень у 2015).

 

 

 

У 2017 році наш сайт відвідало на 22% більше відвідувачів ніж у 2016 році, всі разом у 2017 році вони зробили на 20% більше переглядів ніжу 2016 році.

Цікаво, що попри ріст у загальній кількості переглядів, середня кількість переглядів на один експонат та на одне зображення сповільнили темпи росту.

Подібна динаміка спостерігається і з середньою кількістю відвідувачів на один експонат і на одне зображення.

Це наштовхує на думку, що кількість додаткових експонатів понад певний рівень стає не настільки критичною для відвідувачів. Тобто, для частини користувачів, аби отримати уявлення про, скажімо, натільний одяг Полтавщини, не потрібно переглядати аж 60 зразків, а цілком досить і меншої кількості експонатів.

Аналогічно можна припустити, що і кількість зображень на один експонат понад певну кількість стає надмірною, тому частина користувачів не переглядає всіх зображень.

Така уявна відносна надмірність може здаватися невиправданою, особливо з огляду на те, що у нашому мережевому атласі народного мистецтва досі є значна кількість категорій ледве представлених, або взагалі не представлених експонатами. В такій ситуації заповнення “білих плям”, видається раціональнішою опцією, аніж додавання додаткових експонатів до і так гарно репрезентованих категорій.

Але, по-перше, такому заповненню лакун на практиці заважає відсутність (або рідкісність) самих експонатів - деякі регіони є відверто “бідними” на експонати і відшукати там щось варте оприлюднення дуже складно.

По-друге, в тривалій перспективі, велика кількість експонатів у кожній категорії, така собі “етно-big-data”, дозволить виконувати різноманітні дослідження, які нині або неможливо навіть уявити, або ж вони потребують величезних зусиль (наприклад, синтезування точнішої етно-мапи).

Протягом 2017 року до нас долучилося дві нові колекції: Відкрита скриня полісся та Колекція родини Тетінюків.

Таке неспішне приєднання колекцій не вражає, але є просте пояснення цьому - це фрагментарне оцифрування інших колекцій зробили не їхні власники, а ми (вкравши трохи часу у оцифрування власної збірки), тому і кількість долучених до сайту у 2017 році колекцій і кількість експонатів у них є надто скромною (ми намагалися вибирати найцікавіші на наш погляд експонати із тих колекцій).

Оцифрування колекцій вимагає часу і зусиль і ми раді, що така робота триває, нам відомо про щонайменше трьох колекціонерів, які активно працюють над оцифруванням своїх збірок з метою оприлюднення їх на нашому сайті.

Попри те, що за 2017 рік ми встановили 37 імен творців експонатів, на жаль, ситуація з документуванням імен залишає бажати кращого - ми спромоглися ідентифікувати імена авторів лише для 6% наших експонатів.

В широкому сенсі це є ознакою нашого колективного невігластва та неповаги яко сучасників до наших минулих поколінь, до всіх тих “невідомих” творців, адже всі витвори народного мистецтва були створені конкретними людьми, проте ми не спромоглися зберегти їхні імена для нащадків.

 

Яке практичне значення мають всі ці дані?

Чи варто було оприлюднювати таку кількість експонатів та завантажувати таку кількість зображень?

Чи всі ті зусилля мають значення, чи популяризують народне мистецтво?

Головну нашу гіпотезу можна сформулювати так: кількість оприлюднених на сайті експонатів та кількість завантажених на сайт зображень збільшують кількість відвідувачів сайту та кількість переглядів, а висока кількість відвідувачів та переглядів сприяє популяризації народного мистецтва.

Для перевірки нашого припущення, ми порахували коефіцієнти кореляції.

Позитивний коефіцієнт кореляції близький до одиниці свідчить про сильну залежність двох змінних.

Враховуючи, що це кількість експонатів та зображень впливає на кількість відвідувачів та переглядів (бо зворотного впливу бути не може), можна стверджувати на основі нашої статистики, що такий взаємозв'язок існує, кількість експонатів та зображень позитивно впливають на кількість відвідувачів та переглядів.

Помісячні дані показують тренди подібні до річних - для гурманів наводимо діаграми розсіювання збудовані на помісячних парах показників. На цих діаграмах для кожної точки: Х-координата - це кількість експонатів [а на другій діаграмі зображень] на початок місяця, а Y-координата - кількість відвідувачів [а на другій діаграмі переглядів] за кожен окремий місяць, лінія - показує лінійний тренд.

Отже, для музеїв та колекціонерів, охочих популяризувати народне мистецтво, радимо збільшувати відвідуваність їхніх сайтів, а для цього потрібно збільшувати кількість оприлюднених на сайтах експонатів та зображень.

 

Навіть на третій рік існування нашого сайту трапляються поодинокі користувачі, котрі не завдають собі клопоту з'ясовувати, що ми віртуальний музей, а не магазин, і запитують: “яка ціна?”…

Ми спробували виміряти “ціну” наших зусиль у якихось абсолютних величинах (годинах і днях) і ось що у нас вийшло:

На основі цих даних можна планувати процес оцифрування , скільки часу і людей потрібно на оцифрування певної кількості експонатів.

Та чи можна якось інтерпретувати ці дані? Чи можна, скажімо, оцінити, багато це чи мало?

Поглянемо на це з точки зору мети, оголошеної на нашому сайті:

З цієї точки зору, як в абсолютних величинах (кількість годин і днів), так і у відносних (відсоток вихідних і святкових днів витрачених на оцифрування), це не видається надмірною ціною для досягнення поставленої мети. Ба більше, це вселяє надію: якщо змогли ми, то зможуть й інші!

Дякуємо вам за те, що були з нами всі ці роки!

Ваша підтримка, ваші перегляди, зауваження і коментарі є потужним джерелом для нашого натхнення, що живить наш ентузіазм та завзятість!

Сподіваємося, що наш мережевий атлас народного мистецтва, наш інструмент колективної дії, наш сайт і надалі надихатиме вас на нові відкриття та здобутки!

Етнографічна колекція "КРОВЕЦЬ"