Мистецтво - як стиль життя. До 110-річчя Генріха Павловського

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 18 жовтня 2017 10:25 |



«Всякая школа славна не числом,
а славой своих учеников»
Н.Пирогов

    Нещодавно виповнилося 110 років з дня народження одного з талановитих учнів професора живопису О.О.Осмьоркіна - відомого ленінградського живописця і педагога Генріха Васильовича Павловського (1907-1973).


Людина зі складною людською долею. У дванадцятирічному віці трагічний  життєвий випадок залишив юного Генріха  без кисті лівої руки  та фаланг пальців правої руки, але, не зважаючи на це, жага до малювання, яка з’явилася ще в дитинстві, не полишала хлопця ніколи.  Наполегливо крок за кроком, опановуючи  ази образотворчого мистецтва, він  навчається у Вітебському художньому технікумі (Білорусія), з успіхом в 1929 році закінчує його та отримує направлення  для подальшого навчання  в Ленінград (нині С.-Петербург, Росія) в  Інститут живопису, скульптури і архітектури ВАХ. В Академії  Генріх Павловський  вступає на живописний факультет і  потрапляє  в індивідуальну живописну майстерню  Олександра Олександровича Осмьоркіна, яка  була на той час свого роду  оазою, де розквітав  свіжий, яскравий живопис, непритаманний ленінградському вузу. Тому звітні виставки, що проходили тут,  викликали жваву зацікавленість як у студентів, так і у педагогів усіх курсів та відділень.

    Генріх Васильович  стає одним із провідних студентів цієї майстерні. Його дипломна робота – «Політичних ведуть» (1939) стала значною подією в житті не лише Академії, але й всього на той час радянського мистецтва і визначила його в ряди відомих  художників країни. Недаремно О.О.Осмьоркін в листі до Г.В.Павловського зазначав: «Многие меня расспрашивали о Вашей картине. Я глубоко уверен, что она заслужено будет иметь настоящий художественный успех, так как она лишена каких бы то ни было компромиссов ни со стороны содержания, ни снижения живописного выполнения. Всему этому я душевно рад». І дійсно, картина «Політичних ведуть» і 24 етюда до неї були  придбані Державним Російським музеєм, що стало подією винятковою.

    Після захисту диплому Генріх Васильович був запрошений керівництвом Академії на викладацьку роботу. Його призначили асистентом в майстерню до улюбленого педагога О.О.Осмьоркіна. Між ним і учителем тоді вже склалися близькі в духовному, творчому і людському плані стосунки. Оскільки Олександр Олександрович Осмьоркін постійно мешкав в Москві і приїздив  до Ленінграду порівняно рідко, то фактичне керівництво майстернею здійснював Г.В.Павловський. «…Александр Александрович по-дружески с уважением относился к своему ученику, а в дальнейшем - соратнику. Он целиком и полностью доверял Павловскому, его вкусу, его пониманию задач в воспитании художника», - згадував учень  О.О.Осмьоркіна народний художник СРСР  О.О.Моісеєнко.

    Саме в цей період Генріхом Павловським були написані чудові  живописні портрети,  пов’язані з сім’єю О.О.Осмьоркіна: «Жінка з яблуками. Портрет О.К.Гальперіної (дружини О.О.Осмьоркіна)» (1935-1936) та «Портрет О.О.Осмьоркіна» (1938).

    У 1940 році Генріх Васильович був затверджений в званні доцента кафедри живопису Всеросійської Академії Художеств. А вже у 1943 році йому був присуджений вчений ступінь кандидата мистецтвознавства. Як педагог Г.В.Павловський був вимогливим, наполегливим і разом з тим глибоко зацікавленим в успіхах своїх учнів, він любив студентів, легко і невимушено почував себе серед них і вони  відповідали йому повагою та вдячністю, відчуваючи  в ньому справжнього художника та майстра. 

    Своїм учителем Генріха Васильовича Павловського вважають такі відомі ленінградські художники як: О.О.Мильников, Г.О.Савінов, Б.М.Лавренко, О.Б.Богаевська, М.А.Козловська, А.Г.Гуляєв, Д.В. Бєляєв та інші.

    У кінці 1940-х років в тодішньому СРСР склалося складне внутрішньополітичне  становище. Посилилася так звана боротьба з «космополітизмом» та впливом «буржуазних» культурних течій на радянське мистецтво. Жертвою цієї тоталітарної   кампанії став і професор живопису, педагог, відомий радянський художник О.О.Осмьоркін. Він був відсторонений від керівництва майстернею в Академії в Ленінграді. Генріх Васильович, як учень свого учителя і  людина, вірна своїм людським принципам, не міг спокійно  залишатись і далі працювати  в Академії. У 1950 році він перейшов на викладацьку роботу на живописний  факультет Ленінградського вищого художньо-промислового училища ім. В.І.Мухіної, де і викладав  до кінця своїх днів. 

    У своїй творчості Г.В.Павловський часто звертався до історичної тематики. Багато працював в жанрі портрету і пейзажу. Займався театрально-декораційним мистецтвом - оформив дві вистави в Ленінградському академічному театрі драми ім. О.С.Пушкіна. Та справжньою любов’ю майстра був завжди натюрморт, яким він захопився ще в студентські роки в майстерні  Олександра Осмьоркіна. Тому не дивно, що в художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна - музеї вчителя, друга і наставника,  в колекції «Творчість художників-учнів О.О.Осмьоркіна» представлений  твір Г.В.Павловського, написаний саме в цьому жанрі - «Натюрморт на рибалці» (1965-1968). Картина  вражає колористичною органічністю, яка в поєднанні з почуттям об’єму створює живописну  гармонію  та особисту  інтонацію, характерну  не тільки  для зазначеного  твору, а за спогадами його сучасників та учнів  для всієї творчості митця.  Представлений натюрморт  є  окрасою музейної колекції  і неодноразово експонуючись  на тематичних  виставках, присвячених творчості О.О.Осмьоркіна та його учнів,  сприймається як «методичний посібник» в написанні натюрморту в кращих традиціях живописної школи О.О.Осмьоркіна.

Дячук Ірина,
головний зберігач фондів
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький

 
О.О.Осмьоркін і Г.В.Павловський в майстерні Ленінградського
інституту живопису, скульптури і архітектури ім. І.Ю. Рєпіна
1940-і
 
Г.В.Павловський (на знімку на першому плані в центрі) -
асистент О.О.Осмьоркіна, керівника живописної майстерні
у Всеросійській Академії Художеств
Друга пол. 1930-х
 
Живописна майстерня О.О.Осмьоркіна (в центрі)
у Всеросійській Академії Художеств
Друга пол.1930-х
 
Г.В.Павловський (в центрі першого ряду) серед студентів Інституту
пролетарських образотворчих мистецтв, з 1932р. Ленінградського
інституту живопису, скульптури і архітектури ім. І.Ю Рєпіна)
на набережній перед будинком інституту
1931
 
Г.В.Павловський (в центрі) зі студентами Ленінградського
вищого художньо-промислового училища ім. В.І.Мухіної
1950-і
 
Г.В.Павловський (на першому плані в центрі)
серед викладачів кафедри живопису Ленінградського
вищого художньо-промислового училища ім. В.І.Мухіної
1960-і
 
На посмертній виставці творів Г.В.Павловського в залах Ленінградської
організації Спілки художників СРСР біля картини «Політичних ведуть».
На знімку зліва направо художники – учні О.О.Осмьоркіна:
О.М.Семенов, С.І.Осіпов і народний художник СРСР О.О.Моісеєнко
1980

 

Павловський Г.В.
Жінка з яблуками.
Портрет О.К.Гальперіної (дружини О.О. Осмьоркіна)

1935-1936
Полотно, олія
95х80
 
Фоторепродукція картини Г.В.Павловського
«Портрет О.О.Осмьоркіна»

1938
Павловський Г.В.
Натюрморт на рибалці
1965-1968
Полотно, олія
45х65
(з фондів художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна)
 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень