МАРТИРОЛОГ ГЕРОЇВ

Автор: Леся Гасиджак | 19 вересня 2017 00:55 |



Зазвичай в таких місцях всі плачуть. Бо всі вони - меморіали нашому сьогоденню. Тому, де в одній чаші поміщається суть влади, сусідів і війни феодалів ХХІ ст., прикриті щирим патріотизмом і жертовністю, а також життями понад 3159 Героїв, які навічно залишилися молодими і усміхненими.

Зазвичай в таких - плачуть. Але не в цьому.

 
Коли ти схиляєшся, щоб переступити поріг Московської брами ХVІІІ століття, ти ніби заходиш до церкви. Старої, мурованої, мудрої. Тут немає золота, нема традиційного іконостасу, нема яток, де торгують начинням і, часом, совістю. Але з міцних кованих "царських воріт" на тебе навперемінно дивляться очі 3044 новітніх Святих і пливуть їхні імена. А може не вони пливуть, а ти... Бо в той момент відчуваєш себе не в вересневому центрі Києва, а ніби в тому дерев`яному човні Харона, що зв`язує обидва береги Стіксу. Про таке світло, кольори і мерехтіння, кажуть ті, хто пережив клінічну смерть. І тобі так само, як і їм, чомусь легко і радісно, і чомусь зовсім не хочеться плакати - ну хіба трохи посумувати за чимось незавершеним. Але в цілому тобі добре. Бо те, інше, нове життя - воно легше і краще. Так кажуть, принаймні, а яке воно - дізнаємось кожен у свій час. Та поки - ми тут. Повертаємось у реальність. А вони - там. Але тепер мають місце, де можна подивитися в очі кожному - матері, дружині, сину, побратиму, та й навіть сторонній людині.

Комусь із них якось одного дня донька принесе квіти і запалить лампадку. Просто тут, у цій новітній музейній "капличці", де нема місця розкоші. Можливо колись там ще з`явиться аналой, не різьблений, у колгоспно-бароковому стилі, якими засмічені всі храми країни, а щирий, з ящиків з-під патронів. Але аналой не для богослужінь (клір всіх конфесій має море "офісів", тому саме тут йому немає місця), а для Ікони Новітніх Святих, яку з часом напише той, кому дозволять Вони самі.
 
 
Це проект Національного музею історії України у Другій світовій війні, створений колективом музею у співпраці з художником Олександром Дірдовським та композитором Валентином Сильвестровим.
 
Це музейний об`єкт під склепінням Московської брами ХVІІІ століття, яка свого часу була південним в’їздом до Печерської фортеці Києва. Через неї проходила Стара Наводницька дорога, що вела на Москву. Саме звідти в ХХІ столітті прийшла до України війна, яка день за днем забирає життя наших співгромадян.

Хочеться вірити, що саме тут найближчим часом буде оголошено ПЕРЕМОГУ.

__
Ознайомитись з Мартирлогом можна тут

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень