Пам’яті Володимира Гагенмейстра (1887-1937)

10 липня 2017 00:17 |



Цьогоріч українці відзначають сумну дату – 80-річчя роковин масових політичних репресій 1937-1938 років. За розмахом знищення населення власної країни комуністичний терор не знає собі рівних у світовій історії. Він назавжди залишиться в пам’яті людства під назвою Великий терор.


Комуністична диктатура завжди – до і після 1937 року – асоціювалася з політичними репресіями, але саме 1937-1938 рр. закарбувалися в пам’яті людей як символ системи масових вбивств, організованих і проведених державою. Кількість жертв переслідувань, депортацій і голоду в Україні не піддається підрахунку. Під жахливі колеса історії потрапили абсолютно всі верстви населення. Тисячі трудівників міст, сіл, звинувачені у діях і вчинках, яких вони ніколи не здійснювали, опинилися за ґратами і за кількахвилинним розглядом засуджувалися до вищої міри покарання – розстрілу, значних термінів ув’язнення, заслання тощо. Проте найбільшою втратою для України став геноцид кращих представників інтелігенції, знищення національно свідомих українців, бо саме вони – це совість, жива, рефлексуюча душа народу, це його пам’ять і проводир у майбутнє. І зовсім невипадково сталінська тиранія свій перший удар, ще задовго до масової, кривавої вакханалії, спрямувала саме проти думаючих, талановитих людей. Саме тому ці втрати вперто множилися й тиражувалися системою. І досі вони чи не найболючіше даються взнаки на кожному кроці розвитку суспільства і сприймаються як найбільший злочин проти нього.

Непоправних втрат зазнав кожен регіон багатостраждальної України, не стало виключенням і прикордонне Поділля. Саме воно, на думку керівників органів державної безпеки України, по «контрреволюційній засміченості» займало одне з перших місць у тодішньому УРСР. Отже, за чистку неблагонадійних елементів тут узялися з особливою завзятістю. Нажаль, неможливо перечислити всі імена, що були безжально перетерті на порох жорнами історії, та все ж дана стаття присвячується видатній людині, яка своєю самовідданою працею лишила яскравий слід в історії та культурі нашого краю.

Мова йде про відомого художника, мистецтвознавця, вченого-етнографа, педагога, громадського діяча Володимира Миколайовича Гагенмейстра, який жив і працював у м. Кам'янці-Подільському в найплідніший період свого життя – з 1916-го по 1933-й – і зробив значний внесок у збереження та вивчення народної культури Поділля.

Отже, сумна історія про те, як естонець Володимир Карл Гагенмейстер був розстріляний за «український буржуазний націоналізм».

Карл-Ріхард Едвард-Янович (саме таким є справжнє ім’я митця) народився 12 червня 1887 року у м. Виборг (Росія) у сім’ї військового службовця і походив з прибалтійських дворян. (З 1624 року рід належав до ліфляндського лицарського герба «Гаген», а по жіночій лінії – до польського «Равіч»). 1893-го сім'я переїхала до Пскова, де Володимир навчався спочатку в гімназії, згодом в реальному училищі, після закінчення якого вступив до Центрального училища технічного малювання барона О. Штігліца у Санкт-Петербурзі (нині Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія). Здобувши звання художника-прикладника, Гагенмейстер отримав право на відрядження до провідних мистецьких центрів Європи – Берліна, Мюнхена, Парижу, Риму, Флоренції, але поїздку перервала Перша світова війна, і художник був змушенийповернутися до Росії. Працював у Псковській художньо-промисловій школі. Подібні заклади готували фахівців з народних ремесел, що на той час було досить актуальним, оскільки на поч. ХХ ст. продукція народних промислів активно завойовувала не тільки внутрішній, але й європейський ринок. Цими проблемами опікувалось Міністерство торгівлі та промисловості, яке відрядило молодого спеціаліста на Поволжя, Кавказ, Україну (Полтавщину й Поділля зокрема) з метою вивчення стану промислів. Як згадував сам Гагенмейстер, природа, культура України справили на нього глибоке враження. Можливо, тому і пов'язує він своє подальше життя з цим краєм, прийнявши пропозицію Імператорської академії мистецтв очолити Кам'янець-Подільську художньо-промислову школу. Сталося це 1916-го року. Володимир Миколайович приїхав не на порожнє місце. Школа діяла ще з 1906-го року. Її засновником і керівником був відомий художник В'ячеслав Розвадовський, який настільки захопився утворенням національної мистецької школи, що запровадив як неофіційну шкільну форму – український національний подільський одяг, та частково проводив заняття українською мовою. Через це Розвадовський зазнав жорстокого переслідування, та зрештою, 1908 року його усунули від керівництва, класи закрили, а сам мистець опинився в Середній Азії на засланні. Після його від'їзду діяльність школи була майже призупинена, і пожвавилася вона лише з приходом нового директора, вже по громадянській війні.

Вірогідніше за все, за задумом Імператорської академії прибалтійця Гагенмейстра було прислано очолити художню школу саме з метою знищення українського національного духу. Але то був вельми великий прорахунок. Понад усе Володимир Гагенмейстер був Людиною, що вміла розпізнавати прекрасне, знаходити його, зберігати і примножувати.

Так, у першій половині 1920-х в школі з'явився, окрім керамічного, ткацький відділ. Викладачі і учні регулярно подорожували по селах Поділля, збирали етнографічні матеріали, робили замальовки розписів, виявляли народних умільців. Замальовувалася народна архітектура, декоративне оздоблення сільських інтер'єрів, збиралася етнографічна колекція. Згодом за цими зразками створювалися оригінальні авторські роботи, зокрема гончарні вироби. Деякі з них збереглися. Дослідники припускають, що їх автор – Володимир Гагенмейстер.

Час, про який говоримо, позначений небувалим розквітом української культури: театру, літератури, кіно, образотворчого та народного мистецтва. В руслі цих процесів перебувала й очолювана Володимиром Миколайовичем школа, де відкрився ще й літографський відділ і розпочався випуск альбомів з репродукціями зібраних в експедиціях матеріалів: "Настінні паперові прикраси Кам'янеччини", "Селянські настінні розписи", "Поділля: гутне скло", "Гончар Бацуца" тощо. Видаються також збірки з творами самого В.Гагенмейстра: "Старий Кам'янець-Подільський", "Види Кам'янця-Подільського" та ін. Відомо близько 150-ти випусків. Тираж невеликий – 50, 100 примірників, але сучасники відзначали їх високий поліграфічний та дизайнерський рівень. До багатьох з них текст писався кількома мовами.

Паралельно зі шкільною роботою, Володимир Миколайович був аспірантом Харківського художньо-промислового інституту та читав лекції з образотворчого мистецтва в Кам'янець-Подільському університеті. При такому інтенсивному навантаженні він знаходив час для творчої роботи, був членом багатьох наукових товариств. Естонець Володимир Карл Гагенмейстер став українцем за внутрішнім переконанням!

Але при кінці 1920-х, початку 1930-х ситуація в Україні радикально змінюється. У зв'язку зі сфальсифікованими політичними справами, практично всі гуманітарні учбові заклади, як "розсадники" націоналізму, реорганізовуються або взагалі ліквідуються, а творча інтелігенція зазнає переслідувань. Не обійшли ці події й В. Гагенмейстра. Настав страшний 1933 рік, коли почався посилений наступ на українську культуру. Викликали певні органи викладачів, зокрема і директора. Дорікали: «Чрезмерно популяризируете украинское народное искусство». Згодом школу розгромили, частину студентів перевели в Миргородський і Межгірський технікуми, а викладачі розбрелись подалі від прикордонного Кам’янця-Подільського. В. Гагенмейстер запрошений викладачем на факультет графіки Харківського поліграфічного інституту, а в 1936 році перебрався до нової столиці УРСР – Києва, де почав керувати експериментальними художніми майстернями при Музеї Українського мистецтва, а також викладати в художньому інституті. Того ж року взяв участь в оформленні «Лісової пісні» Л.Українки, «Поем» Т.Шевченка. Але репресій уникнути не вдалося. Пролунало звинувачення: «Специально возвышаете украинское народное искусство, принижая русское, прививаете национализм».

Влада інкримінувала митцю участь в «петлюрівській» організації «Просвіта», шпіонаж на користь буржуазної Польщі, «надмірну популяризацію українського мистецтва». В ніч на 12 грудня 1937-го художника заарештовано і засуджено до страти. 20-го січня 1938-го у підвалах теперішнього Жовтневого палацу його розстріляно, а тіло, як і десятки тисяч жертв режиму, було вивезено у Биківнянський ліс.

Репресії не закінчились і по смерті Гагенмейстра: лишалася сім'я – дружина Варвара Корецька, дочка, які мусили поневірятися, шукаючи безпечнішого місця для проживання; лишалися твори, на які здійснювався тотальний наступ – їх нищили, з бібліотек вилучалися й теж нищилися оформлені ним альбоми.

Поверненню імені Володимира Гагенмейстра в український культурний простір завдячуємо його доньці – Ользі Ерн, яка нині проживає у Львові. 1971 року вона домоглася реабілітації батька. Також їй вдалося відшукати деякі матеріали, пов'язані з митцем та очолюваною ним школою. Частину їх вона передала до Хмельницького обласного художнього музею – 64 одиниці зберігання. Найціннішими експонатами видаються сторінки альбомів та поштівки з автолітографіями В.Гагенмейстра.

Та найголовніше те, що разом зі смертю художника не обірвалася справа його життя – мистецтво. Залишилися талановиті учні, які пронесли через все своє життя і творчість любов до України та її людей: Василь Артеменко, Юхим Гаврилюк, Сергій Кукуруза, Михайло Ліщинер, Григорій Пустовойтенко, Зінаїда Охримович, Ніна Сулковська, Тамара Сис та інші.

Навесні наш музей представив на розсуд глядачів велику ретроспективну виставку Михайла Ліщинера з музейної та приватної колекцій. Сьогодні маємо честь запросити до перегляду робіт Володимира Гагенмейстра та Сергія Кукурузи (засудженого у 41 році до семи років виправних робіт у Казахстані) у міні-виставці з фондів художнього музею, приуроченій 80-річчю роковин масових політичних репресій 1937-1938 років.

Виставка триватиме до кінця липня.

 

Антоніна Мельничук,
старший науковий співробітник
Хмельницького обласного художнього музею

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Листопад 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Жовтень | Грудень