Дослідження про письменника Федора Іванчова презентували в Музеї війни у Києві

У дні 72-ї річниці офіційного приєднання Закарпаття до УРСР, у музеї провідний екскурсовод Андрій Петровський презентував дослідження про життєвий шлях письменника Федора Іванчова. На прикладі життя однієї особи стає зрозуміло, які протиріччя й труднощі доводилося долати людям, на чию долю випало жити в ті непрості часи, в 1938 – 1948 рр., на території Закарпаття.

 У період становлення Федора Іванчова як особистості пріоритетною буда діяльність двох товариств – «Просвіти» і «Общества русских людей» під керівництвом Духновича. Перше спрямовувало свої дії на виховання проукраїнськи налаштованих громадян, консолідацію народної спільноти і піднесення національної свідомості українського народу; друге – віддавало перевагу дотриманню шляхів, які вказували передові російські ідеологи, вивченню російської літератури. У Федора Іванчова на той час «Просвіта» викликала менше захоплення і довіри…

Через роки поневірянь треба було пройти цій людині, переосмислити побачене й пережите, щоб у зрілому віці СВІДОМО, сказати: «Дорогою ціною обійшлося мені моє переконання у тому, що тілом і духом належу до карпатських русинів, які є галузкою українського народу».

У своїх спогадах Федір написав про чотири удари долі: перебування в таборі в період існування Карпатської України; угорське ув’язнення, з якого вдалося втекти до СРСР і зазнати ще більших поневірянь у сталінських таборах; досвід бойових дій на шляхах Другої світової війни у складі Чехословацького корпусу Л. Свободи.

Восени 1944р. Федір разом з іншими офіцерами за дорученням чеського уряду був відправлений на Закарпаття для організації Народних комітетів та проведення мобілізації до чеського війська, але через стрімкі процеси радянізації на цій території незабаром покинув край. У 1948р. Федір Іванчов зазнав нового переслідування, цього разу вже в Чехословаччині, через своє українське походження. Після звільнення з армії присвятив себе педагогічній та літературній праці.

Під час заходу було презентовано музейний комплекс матеріалів Федора Іванчова, які він напередодні своєї смерті передав на довічне зберігання до музею. Комплекс складається з унікальних документів, машинописів спогадів, фото та книжкових видань.