ГОСТІ: сакральна народна скульптура та сучасне мистецтво

"Давним-давно, у місті Львові, в крамниці, де колись продавались гітари, зачинили відділ музичних інструментів і відкрили комісійний магазин, куди місцеві зносили старовинні та не дуже речі. Коли ж я зайшов туди за струнами, я був здивований відсутністю музики, але ще більше мене вразила сцена, яка потрапила мені на очі: у старовинному кріслі ХІХ століття стояв безкрилий ангел, який дивився на мене широко розплющеними очима. Я не зміг не купити його, і він став першою дерев’яною скульптурою в моїй майбутній колекції.

Я помітив одну особливість: скульптури, зроблені народними майстрами або невеликими артілями (саме цей напрям мене цікавив найбільше), надзвичайно близькі до сучасної пластики. Такий стиль вже був властивий перехідному періоду в сучасному мистецтві, коли воно трансформувалось та деформувалось від реалістичного зображення до експресіоністської скульптури. Загалом, у народному мистецтві є багато прихованих речей, які перестрибують крізь час і зовсім інакше прочитуються в майбутньому. Як приклад, та ж сама косівська кераміка з жанровими сценами наближена до спрощеної графіки «Пікассо та компанії» середини ХХ століття.

Як куратор, я довго думав над тим, як мої знахідки в області сакральної скульптури можуть бути актуалізовані та наближені до сучасного глядача. Перший проект під назвою «Суміш. Мікс-музей», де я представив артефакти минувшини поряд із сучасним мистецтвом, відбувся в київському арт-центрі Я Галерея у 2008 році. Ця виставка пройшла майже непоміченою у столичному просторі, однак виявилася дуже важливою для мого кураторського досвіду. Але вже у проекті «Народна дерев’яна скульптура», що пройшов в Українському домі в рамках Великого антикварного салону 2008, я отримав живу реакцію художників, які побачили мій вибір експонатів та поставилися до виставки не як до простого представлення народних і професійних видів мистецтва, а як до сучасної інсталяції. Після цього мала місце доленосна поїздка до Лондона, де я надихнувся новою концепцією експонування в Tate Modern і зрозумів, що у сучасному мистецтві правом на показ володіє не тільки сучасне. Будь-який діалог схвалюється, коли це допомагає більш повному розкриттю теми. Наприклад, в масштабному проекті «Тіні забутих предків. Виставка» 2016 року етнографічна тематика експозиції передавалася зокрема через народні скульптури ангелів.

Тож, я запропонував концепцію діалогу художнику Ігорю Яновичу, і вже у 2009 році в київській Я Галерея відкрилася виставка «Діалог», де абстрактні полотна сучасного митця взаємодіяли з сакральною скульптурою в одному просторі. Фрагмент цієї виставки власне і увійшов до проекту «Гості».



Наступні роботи, які стали частиною «Гостей» – це декілька послідовних серій художниці Альбіни Ялози. Тут діалог вже відбувається на різних рівнях, у тому числі зі стародруками.



Третьою складовою є творчість митця Миколи Малишка, який працює сьогодні із «надихаючим» матеріалом – деревом, – в якому вже закладена безліч тем і архетипів.

Можливо, виставка «Гості» становить особливий інтерес через фактичну відсутність скульптурної традиції на Дніпропетровщині та можливість нового, чистого погляду на дивовижні артефакти минувшини та роздуми сучасних художників.

«Гості» прийшли на територію Дніпропетровського художнього музею та констатують, що в колекції установи немає сакральної дерев’яної скульптури – тим самим збільшуючи інтерес до її демонстрації на території, де вона відсутня. Пояснення цьому просте: тоді як поширення католицизму супроводжувалося скульптурними образами, то ортодоксальна церква більше уваги звертала на іконографію. Тематику діалогу в проекті органічно доповнюють такі твори, як ікона, фотографія та графічні роботи".

Куратор – Павло Гудімов































Кураторський проект Павла Гудімова "ГОСТІ", що розвиває діалог між сакральною народною скульптурою та сучасним мистецтвом, експонується з 11 березня до 9 квітня 2017 року у Дніпровському художньому музеї за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 21.

Світлини - зі сторінки Ya Gallery у Facebook