МУЗЕЙНИЙ КВАРТАЛ ДЛЯ СУМЧАН

15 березня 2017 16:21 |



Сумські архітектори готові об’єднатися, щоб створити унікальний для цілої країни об’єкт – музейний квартал.


Напередодні професійного свята архітекторів хочеться розповісти про одну доволі цікаву та амбіційну ідею сумських майстрів проектування – Музейний квартал. Театральна площа має абсолютно модернізуватися, змінитися і стати новою Меккою для митців і шанувальників мистецтва. Про важливість і нагальність такої ідеї яскраво свідчить остання «Ніч музеїв», що зібрала величезний натовп містян, готових приєднатися до перформансів навіть у занедбаних і півзруйнованих будівлях.

А що зміниться, коли у Сумах посеред міста з’явиться власний «Лувр», чи доросте наш художній музей до Третяковської галереї? А може, наше провінційне містечко зможе повторити подвиг іспанського Більбао з його Музеєм Гуггенхейм? Головне — почати про це говорити, висловлювати думки і шукати спільних рішень. Ідея створити у Сумах не просто новий відреставрований музей, а навіть цілий Музейний квартал – це перспективний проект, що може розтягнутися не на один рік. Тут виникає чимало питань, бюрократичних перепон і пошуків фінансових вливань. Отже, про все детальніше.

Музейна реанімація

До справи реанімувати становище обласного художнього музею береться людина, що не один десяток років присвятила саме музейному проектуванню, – це відомий в Україні сумський архітектор Олександр Антонець. За його словами, банальне розширення наявної будівлі музею — це не той формат і він не матиме такого резонансу, як облаштування цілого Музейного кварталу. Вдале розташування принаймні вже двох музеїв (художнього та краєзнавчого) дає унікальну можливість на Театральній площі влаштувати дивовижне мистецьке середовище. Суми мають шанс стати першим містом в нашій країні, яке оголосить про створення цілого Музейного кварталу.

«Музейний квартал у Відні, Баварський музейний квартал у Мюнхені, Музейна площа в Амстердамі, Музейний острів у Берліні і цілій перелік найрізноманітніших музейних об’єднань формують культурний вигляд європейських міст. Музеї поселилися у кращих історичних спорудах на центральних вулицях та площах, нові музейні будівлі своєю екстравагантною архітектурою прикрасили сучасні міста. Ідея об’єднання музеїв успішно розвивається у містах Польщі, де за останні роки з’явився цілий ряд сучасних інноваційних музейних об’єктів. Минулого року у Мінську стартував проект щодо створення музейного кварталу. Будівлі Національного художнього музею планується об’єднати у єдиний комплекс з виставковими залами, сучасною музейною інфраструктурою, де також будуть розміщуватися музейні кафе, ресторани, сувенірна торгівля. Поки що немає нічого подібного в інших містах України», — говорить Олександр Антонець.

Ідея створити на базі сумських музеїв надсучасний культурний комплекс не здається такою далекою і неймовірною. Сумський обласний художній музей ім. Н.Х. Онацького — просто ідеальне місце для старту такої програми. Реальність такої ідеї підкріплена як мінімум трьома факторами. По-перше, наш музей має унікальну базову колекцію, яку просто ніде показати. По-друге, містобудівне розташування музею сприятливе для розвитку і розширення. По-третє, музей, що розташований у самісінькому центрі міста, знаходиться у жахливому стані, і з цим терміново потрібно щось робити.

До вирішення цього болючого для нашої культури питання вирішили підійти комплексно. Розширення, модернізація і розбудова торкнуться власне художнього музею, також краєзнавчого та, що не менш важливо, території занедбаної Театральної площі, де радянські фонтани перетворилися у смітники і тільки відлякують як містян, так і гостей міста.

Архітектурне каре

Місце облаштування Музейного кварталу вже зібрало вражаючий список мистецьких будівель в одному секторі. Починаючи з художнього музею, потім краєзнавчий музей, театр ім. Щепкіна. Поряд Альтанка, контактні скульптурі і міський парк ім. Кожедуба. Вже навіть географічно є усі передвісники створення масштабного мистецького комплексу.

Більше про розширення художнього музею. Безсуперечною перевагою музею є його унікальна колекція витворів мистецтва. Найбільш презентабельна частина живопису цієї колекції представлена у залах першого поверху. Однак експозиційний принцип побудови експозиції залишився незмінним ще з радянських часів, а освітлення взагалі не відповідає сучасним музейним стандартам. Колекція декоративного мистецтва, яка ще за радянських часів була культурною візитівкою нашого міста, після ліквідації відділу декоративно-прикладного мистецтва у Воскресенській церкві так ніколи і не була розміщена належним чином. В межах існуючої будівлі це просто неможливо. Наступна проблема – відсутність експозиційного простору для організації змінних виставок. «Практика організацій виставок у залі з існуючою експозицією демонструє бажання персоналу влаштовувати виставки за будь-яких обставин. Та результат, який ми отримуємо, не витримує жодної критики. Художній музей без належних виставкових залів завмирає і перетворюється у музей «одного відвідування». Сюди не дуже-то й хочеться повернутися ще раз.

Не випадково у европейських музеях намітилась тенденція активного збільшення ротаційного експозиційного простору. Саме змінні виставки оживляють роботу музею, перетворюючи його на об’єкт постійного інтересу і регулярного відвідування, — вважає ініціатор проекту Олександр Антонець. — Художній і краєзнавчий музеї чудово вписуються у визначену програму, чого не скажеш про приміщення за адресою вул. Гагаріна, 2. Колись там знаходилося управління головного архітектора міста, зараз воно не має відношення ні до культури, ні до архітектури. Це — мурашник різних офісів. Але ж будівля знаходиться між драмтеатром і художнім музеєм! Слідуючи європейським традиціям, було б логічно передати це приміщення художньому музею, а проміжок між двома будівлями заповнити вбудовано-прибудованим експозиційним блоком, універсальний простір якого був би зручним для організації масштабних виставкових проектів. Універсальний виставковий зал міг би мати окремий вхід просто з Театральної площі. У підвальному приміщенні його можна передбачити місце для зберігання експозиційного обладнання і технічної підготовки змінних єкспозицій, а також гардероб з туалетами, музейне кафе, сувенірну торгівлю. У приміщені (Гагаріна, 2) може розміщуватися вся музейна інфраструктура: фондосховище, відкриті фонди, реставраційні майстерні, кабінети адміністрації и наукового персоналу. Другий поверх цієї ж будівлі може розмістити експозицію декоративно-прикладного мистецтва. Така модель оптимізації відкриває унікальну можливість на базі Сумського обласного художнього музею створити сучасний музейний комплекс, який стане епіцентром культурного життя області».
Викладена архітектором структура музейного комплекса – це лише концептуальний ескіз культурної оптимізації центральної частини міста. Над концепцією і програмою ще потрібно серйозно працювати, вона повинна знайти підтримку та схвальні відгуки у містян та керівництва міста і, в першу чергу, області, оскільки більшість будов, які розташовані у місті, є об’єктами обласного підпорядкування. Архітектурне рішення музейного комплексу не обмежується лише музейними будівлями. Необхідно вирішити цілий комплекс містобудівних аспектів, в тому числі транспорт, інженерні комунікації. Який вигляд матиме новий експозиційний блок – питання цілого конкурсу, на якому б розглядалися роботи різних архітекторів, архітекторських бюро. Ініціатива і підтримка конкурсу має йти від владних структур. Автори ідеї обіцяють надати їм у цьому питанні всю необхідну допомогу.

Поверхом нижче


Незвичайний мистецький простір пропонують створити просто під Театральною площею. Саме так, Музейний квартал спуститься також під землю. На місці занедбаних радянських фонтанів має з’явитися надсучасне музейне підземелля.

Архітектор Анатолій Магеря, дизайнер Олег Кохан та куратор мистецьких проектів Вадим Дубодєлов запропонували ідею поєднати сучасні економічно-технологічні фонтани та центр сучасного мистецтва для створення нового середовища, за зразком реконструкції Лувра, яка була проведена в середині 90-х років минулого століття. Лувр став взірцем використання підземного простору в історичному центрі для мистецьких цілей. Звичайно, в Сумах це буде лише невеликий відсоток того, що зроблено в Парижі, але розпочинати щось створювати новітнє необхідно. Сусідній обласний центр (місто Полтава) має позитивний досвід використання підземного простору, а в нас лише негатив – занедбані фонтани та затоплений підземний перехід по вул. Героїв Сумщини.

«В останні роки в обласному центрі постійно з’являються нові осередки культурного життя — художні галереї та студії, артшколи, проводяться різноманітні майстер-класи. Вони намагаються задовольнити зростаючий попит мешканців міста і гостей Сумщини. У переліку давно існуючих музеїв та нових галерей і закладів мистецтва, на жаль, відсутня повноцінна галерея сучасного мистецтва достатньо великої площі, — пояснює нагальність початку проекту Музейний квартал Вадим Дубодєлов. — У центрі міста, біля театру ім. М.С.Щепкіна, розташовані горезвісні фонтани, які свого часу були окрасою нашого міста. На жаль, сьогодні вони знаходяться у занедбаному стані. Необхідність їхньої реконструкції та відбудови повстане як не зараз, то у найближчому майбутньому. Основні містобудівні та соціально-економічні фактори необхідності освоєння підземного простору у містах можна звести до наступних: найбільш раціональне використання міських територій з багаторівневою організацією соціального простору для містян, вдосконалення організації руху транспорту і пішоходів із скороченням затрат на пересування по функціональним зонам міста, забезпечення умов збереження історичних та архітектурних пам’яток та окремих ансамблів, що складають історичну спадщину, вдосконалення систем культурно-побутового та комунального обслуговування населення в умовах максимально компактного розташування окремих елементів поблизу центрів обслуговування».

Окрім освоєння підземного простору площі на ній знову мають зажурчати фонтани. Але то будуть не банальні прямокутники, а ще один витвір мистецтва. У сучасних фонтанах значну роль відіграють передові технології, нові винаходи. Тепер ідеї мистецтва отримали нове втілення, об’єднавши разом задумки архітекторів, художників та фахівців високотехнічних областей. Новим віянням стала гра кольору, мистецтво освітлення, поєднання музики, світла, динаміки. Прогрес не стоїть на місці — хто знає, якими стануть фонтани вже до середини цього століття? Струмуюча вода фонтану своєю грою оживляє будь-яку архітектурну композицію. Якщо спочатку фонтани створювались як приватне або громадське джерело питної води, то вже сьогодні у поєднанні зелених насаджень, рухомої води фонтанів, скульптури та архітектурних композицій вони стають одним із засобів створення неповторних художньо-образних рішень в архітектурі.

Для розташування центу сучасного мистецтва пропонується використати технологічне підвальне приміщення загальною площею 1165 кв. м. Цієї площі буде цілком достатньо. Для прикладу – загальна площа відомого ПинчукАктЦентру складає 3000 кв. м. За рахунок визволення простору від застарілого обладнання фонтану у приміщеннях може бути розміщено дві великі експо-зали, мала експо-зала, конференц-зала, майстерні та приміщення для проведення майстер-класів, рецепція, лаунж-холл з кафе, книгарнею та сувенірною лавкою, адміністративний та технологічний блоки, центральна вхідна група, а також дві технологічні вхідні групи та вантажний ліфт. На рівні землі можна розташувати тераси літнього кафе, а взимку облаштувати ковзанки, снігові гірки, ігрові майданчики та містечка.

Приміщення центру сучасного мистецтв можна використовувати для проведення виставок сучасного мистецтва, майстер-класів, хобі-класів, навчальних тренінгів, науково-практичних конференцій, лекцій, професійних бесід, круглих столів, літературних читань, показу кіно- і фотоматеріалів, концертів, прес-конференції та презентації, проведення громадських зборів та обговорень…

Музейний квартал може стати унікальним місцем концентрації творчої енергетики кращих митців сучасності і давнини. Якщо виправдовуватися війною, іншими більш нагальними економічними чи суспільними проблемами, то можна просто зав’язнути в них. Розвивати духовність, культуру – це великий внесок у розвиток суспільства загалом. Якщо ми подивимось за гігантів нашої промисловості, то з кожним роком їх становище тільки погіршується і окремим підрозділам дивом вдається виживати і отримувати прибутки. А от мистецтво вічне. Нашому місті не вистачає культурності. А попит на мистецтво доволі великий. Підтримавши проект сумських архітекторів, ми даємо змогу місту розвиватися, розвивати свою інфраструктуру (як приклад — феномен музейної реанімації іспанського міста Більбао), розвивати рівень обізнаності і культури сумчан.

 

Джерело: ПАНОРАМА

Схожі публікації

Коментарі (1)

 

музейник | 22 березня 2017 14:41:41

Ну і хай собі архітектори об'єднуються для реконструкції Театральної площі. а до чого тут прив'язувати Сумський художній музей? Це самодостатній заклад, з унікальним потенціалом образотворчого і декоративного мистецтва, визнаний в Україні з 1920-х рр. Розвиток музею припинився від початку 1990-х: приміщення забирали, а навзаєм давали фейкові рішення про надання інших будівель. У 21 ст музей вже вдруге намагаються переформотувати у якусь іншу структуру: у 2003 на сесії облради оголосили про створення в Сумах заповідника, підведеного під ЮНЕСКО, що поєднає в собі "Ермітаж, Третяковку, музеї Кремля і Маріїнський палац...", тепер мова йде про так званий "музейний квартал", потаємно від співробітників художнього музею намальований...

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Травень | Липень