Виставку черкаської художниці Віри Міщенко відкрили у Черкаському художньому музеї

8 лютого 2017 року у Черкаському обласному художньому музеї відкрилася персональна виставка черкаського художника-аматора Віри Міщенко.

 «Покликання художника – кидати світло в глибину людського серця» – ці слова композитора Роберта Шумана приходять на думку, коли споглядаєш картини черкаської художниці Віри Міщенко, з якими вона знайомить глядача на виставці.

Народилася Віра Міщенко в 1967 році в м.Іркутськ (Росія). Все своє свідоме життя живе і працює в м.Черкаси. Має музичну освіту. Нині викладає в музичних школах №1 і №3 та є керівником камерного оркестру викладачів музичної школи. Її учні – переможці обласних і міжнародних музичних конкурсів.

Любов до мистецтва з дитинства прищепили їй дідусь і мати, які гарно малювали. Удома також була змістовна бібліотека з різних питань мистецтва. З роками з’явилась мрія виразити свої думки і почуття не тільки звуком, а і кольором. Доля звела Віру Михайлівну з Аллою Григорівною Мальцевою, яка обережно і впевнено вела її по стежині важкої і наполегливої праці художника. Творчий шлях мисткині почався з повсякденної праці і намагання максимально взяти від учителя все потрібне для себе.

Полотно і фарба для Віри Міщенко – найкраща царина втілення власних міркувань. Художниця працює в жанрі пейзажу, але надає перевагу натюрморту. На виставці експонується 53 картини. Всі вони випромінюють доброту, лагідність, сприяють гарному настрою і глядач візуально відчуває музику цих робіт.

Натюрморти художниці – це яскрава феєрія краси, радості, емоційного піднесення. Букети півоній, бузку, троянд, польових квітів є освідченням авторки в любові до життя. Вони стають наснагою в терпінні перед життєвими негараздами, поганим настроєм. Скромні маки, гліцинії, клематіси виписані з особливою ніжністю. Окреме ставлення автора до морської тематики: «Ранок на морі», «Хвиля», «Маки над морем». Сила та енергія моря співзвучні її внутрішньому темпераменту. Творам Віри Міщенко притаманна довільність композиційної побудови, відчуття тонових градацій.

Світлі, не затьмарені буденністю натюрморти, пейзажі ніби звертаються до глядача: радійте прекрасному, що нас оточує, адже квіти, дерева, річка і хмари – це те найголовніше, вічне, що неможливо підмінити, заплямувати. Художниця шукає, думає, експериментує. У цьому запорука її творчої молодості і нових здійснень.