ЗВІРЯЮЧИ ЧАС ЗА ГОДИННИКАМИ ІСТОРІЇ

Автор: Леся Гасиджак | 02 січня 2017 23:32 |



Те, що маленькі музейні предмети можуть розповідати історії, варті екранізацій та глибоких наукових досліджень - не є ні для кого секретом. Це може бути як чиясь книга, так і особиста річ, предмет гардеробу, прикраса. Але є експонати, які як ніщо гостро акцентують увагу на швидкоплинності життя, зміні пріоритетів та орієнтирів, і тому, якими безпорадними, часом, буваємо ми у просторі. Я маю на увазі годинники.


Напередодні новорічно- різдвяних свят Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував невелику виставку "Стрілки зупинилися опівночі", що репрезентує унікальну колекцію з 60 годинників, що належали учасникам Другої світової війни. 60 шедеврів радянського, німецького, швейцарського та американського виробництва, яких сьогодні, окрім окремих, закритих і непублічних приватних колекцій, ви сьогодні більше ніде не побачите.

Але на те ця виставка й музейна, та ще й представлена в такому особливому музеї, бо її унікальність в тому, що за кожним циферблатом стоять історії, події, долі різних людей. І найголовніше, що ніхто не повинен давати оцінки, хороші вони чи погані – бо в історії трошки інші критерії, ніж у нас, смертних і приземлених людей.

У наші дні люди широко використовують електронну техніку, радіють купівлі нового смартфона чи планшета. Але досить довгий час в історії саме годинники були чи не єдиною загальнодоступною річчю, що могла слугувати предметом гордості їхнього власника. Під час Другої світової війни годинники мали не менше значення, ніж зброя. Без точних хронометрів не можна було узгодити спільних дій різних військових підрозділів. Годинник був одним із головних засобів авіаційної навігації, застосовувався для прицільної артилерійської стрільби, а також для координованого виходу радистів на зв’язок. У бою годинники використовувалися моряками, льотчиками, піхотинцями та танкістами. Штурмани авіації прокладали курс по карті вручну, маючи лише компас і годинник-секундомір, що допомагали визначити пройдену відстань по істинній швидкості. Досить часто серед бійців годинники вважалися більш цінною відзнакою, ніж звичайні нагороди. Командування розуміло, що до моменту вручення медалі чи ордена їхні підлеглі можуть просто не дожити. Як кишенькові, так і наручні годинники завжди були бажаним трофеєм серед військовослужбовців усіх армій світу. Для радянських воїнів  трофеями ставали хронометри німецького і швейцарського виробництва. Нейтральна Швейцарія виготовляла годинники і для нацистів, і для країн антигітлерівської коаліції.  

Унікальним експонатом виставки є каретний годинник марки «Метрополь» керівника партизанських з`єднань Олександра Сабурова. Каретні годинники мають знамениту історію завдяки імені Наполеона, для походів якого вони і були створені. Наявність балансу замість маятника дозволяло використовувати їх під час подорожей, не побоюючись відсутності доріг. Назва годинника не випадкова – їх вішали саме в каретах. Такі годинники «Метрополь» виготовили в Російській імперії приблизно в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Персональну історію має годинник рядового Миколи Черби. Він не виділяється ніяким знаком-брендом, але був особливо цінним для Миколи Дмитровича, який «здобув» його у німецького підполковника Г. Штарке в ході нічної розвідки боєм поблизу с. Червонознам’янка Iванiвського району на Одещині. Він зберігав його впродовж 55 років, а майже перед самою смертю власноруч передав до музею.

В експозиції ви можете побачити швейцарський годинник "Qte Salter" Федора Вершиніна, командира підводного човна «Кумжа», що брав участь у радянсько-фінській війні 1939-1940 рр. і під його керівництвом були знищені фінський пароплав «Вільпас» та шведський пароплав «Фенріс». І про всі ці події міг би розповісти годинник, якби міг говорити…

Радянський годинник виробництва 1-го державного годинникового заводу ім. С.М. Кірова, що знаходиться поруч, довгі роки був нерозлучним супутником Сидора Ковпака. Міфологізовано-героїзований командир партизанського з`єднання отримав його в  подарунок у… 1933 році… «за створення власної продовольчої бази Дніпропетровського закритого військового кооперативу», як написано на самому раритеті, що відкриває невідомі в широких колах факти з життя політичного діяча.

Оригінальне виконання мають годинники відомих воєначальників, двічі Героїв Радянського Союзу, що у різний час після війни були командувачами військ Київського військового округу. Так, Іван Якубовський у своєму розпорядженні мав хронометр, у корпус якого вмонтовано й інші прилади – компас, термометр, барометр та гігрометр, пізніше на його столі виблискував глобус-годинник. А предметом гордості Петра Кошового міг слугувати німецький годинник, вмонтований у ріг оленя, представлені в експозиції.

Отримували радянські українські бійці й американські годинники за програмою ленд-лізу, адже ця програма передбачала не лише поставки зброї та техніки, а й інших речей, необхідних воїнам Червоної армії. Тому годинник американський годинник марки «Elgin», представлений в експозиції, у 1944 році командир танкового батальйону 22 танкової бригади ІІ Українського фронту Дмитро Чумаченко отримав від організації «Russian War Relief», створеної американцями для збору безоплатних пожертв і постачання необхідних товарів у Радянський Союз.Також коли радянські воїни зустрілися з військами союзників навесні 1945-го, вони теж отримували годинники як пам`ятні подарунки. Зокрема, така доля у американського «Hamilton», подарованого воїнами 9-ї армії США старшому лейтенанту Миколі Захарову. А швейцарський годинник марки «Moeris» у 1946 році під час міжнародного військового трибуналу у Нюрнберзі старшому сержанту Йосипу Гофману, охоронцю Р. Руденка, головного обвинувача від Радянського Союзу на процесі, подарував американський сержант Джон Вудс. Останній увійшов у історію тим, що став виконавцем смертного вироку десятьом злочинним ватажкам нацистської Німеччини.

На експозиційному квадратному метрі проекту «Стрілки зупинилися опівночі» - зразки швейцарських марок «Moeris» (1904-1970 рр.) та «Roskopf» (1873-1972 рр.), німецьких фірм «ZentRa» (1927-2001 рр.), «Ruhla» (1862-1992 рр.), американської компанії «Elgin» (1863-1968 рр.), яких не існує вже кілька десятиліть і самі назви є легендами. Поруч з московським «Польотом» у вітрині лежать швейцарські хронометри «Longines» (since 1832), які від часу створення були орієнтовані на першопрохідців авіації, а згодом першими створили спортивні моделі годинників, зміцнивши свою славу, що ширилась і продовжують утримувати рейтинг і донині. Також в експозиції представлені фірми «Eloga» (since 1917), «Omega» (since 1848) – наддорогі годинники якої вже понад 20 років є вибором агента 007 у фільмах про легендарного Джеймса Бонда, і швейцарські «Movado» (since 1881).  

Попри персональні історії, кожен з них наполегливо і строго нагадує про час. Час, в якому жили і в якому працюємо нині. І про невидимий годинник, який фіксує історію людства і відбиває години кожного з нас. Нагадуючи, що баритися не можна в жодному разі. Як і з відвіданням виставки в Національному музеї історії України у Другій світовій війні – також!


Леся Гасиджак,

для "Музейного простору"

Схожі публікації

Коментарі (1)

 

Glorriya | 03 січня 2017 22:12:37

Да, очень интересная и обознавательная статья. Много чего я почерпнула новенького из нее. В наше время часы стали вообще инным атрибутом, а точнее сказать аксессуаром для людей. Некоторые их носят просто как дополнение к стилю, а не для просмотра времени. Вот например современные брендовые часы которые носят звезды- http://comments.ua/stars/570188-kakie-chasovie-brendi-lyubyat-zvezdi.html. Разве их можно сравнить с часами других эпох. Конечно же нет!

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Лютий | Квітень