Різцем і пензлем: доробок Василя Хвороста показали в Кропивницькому

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 25 грудня 2016 09:04 |

В художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна відкрилася виставка графічних творів дніпровського художника заслуженого працівника культури України Василя Івановича Хвороста (1936 - 2014) під символічною назвою «Різцем і пензлем», присвячена 80-річчю з дня народження митця. Ініціатива проведення виставки належить його сину, відомому кропивницькому художнику, голові Кіровоградської обласної організації Національної Спілки художників України Андрію Хворосту.

Василь Іванович Хворост особливо пам’ятний для тих митців Кіровоградщини, які у 1980-х рр. закінчували Дніпропетровське державне художнє училище ім. Вучетича, адже в той час він був його директором та викладачем. Я особисто пам’ятаю його як людину, відкриту для спілкування, сповнену м’якості та доброти. Він завжди йшов на зустріч творчим ініціативам студентів, підтримував їх ідейно та морально, а в критичні моменти міг допомогти і матеріально. З легкістю ділився власними секретами утаємниченого мистецтва станкової графіки, факультатив якої викладав на третіх курсах училища. Його розповіді були цікавими і своєрідними, як майстер він зазвичай знаходив прості і доступні способи реального втілення складних технологій ксилографії та гравюри, які випробував на власному досвіді.

В мистецтві Василь Іванович був людиною свого часу, в міру власного таланту і мистецької снаги творив своєрідні композиції, активно реагуючи на суспільні ініціативи та історичні виклики. Художник книги за покликанням, особливо тонко відчуваючи матеріал і властивості графічних технік, завжди знаходив їм точне застосування.

Народився Василь Іванович Хворост 12 грудня 1936 року в селі Березівка Сальського району Ростовської області (Російська Федерація). З дитинства мав хист до малювання. Тож по закінченні 7 класів школи у 1951 році вступив до Ростовського державного художнього училища, та провчитися випало лише один місяць. Через матеріальну скруту вимушений був забрати документи і переїхати до Таганрогу навчатися в ремісничому училищі, яке давало повне державне забезпечення. Працював на авіаційному заводі, закінчив вечірню школу, займався в студії образотворчого мистецтва палацу культури авіаторів. По завершенні служби в армії у 1961 році вступив на другий курс Ростовського художнього училища, а вже через рік поїхав в Україну до Львівського поліграфічного інституту ім. І.Федорова (нині Українська академія друкарства) на графічний факультет, курс заслуженого працівника культури України В.С.Овчинникова. По закінченні інституту у 1967 р., викладав в художній школі м. Вольногорська на Дніпропетровщині. В 1969 р. був запрошений на посаду художнього редактора республіканського видавництва «Промінь». У 1975 р. став членом Спілки журналістів, а в 1980 р. Спілки художників СРСР.

В.І.Хворост - автор оформлення та ілюстрацій майже 400 книг.

Відаючи перевагу особливому виду друкованої графіки - екслібрису, будучи його пропагандистом і знавцем заснував в м. Дніпропетровську нині відомий на всю Україну Клубу екслібрису та графіки «Кобзар», який об’єднав художників - майстрів цього графічного мистецтва і справжніх шанувальників творчості Т.Г.Шевченка. Значення діяльності клубу в дослідженні історії екслібриса, його символіки, специфіки пластичної лексики, в популяризації цього виду мистецтва серед дніпропетровських художників важко переоцінити. Будучи справжнім дітищем В.І.Хвороста, клуб «Кобзар» зіграв також велику роль у пропаганді поетичної та художньої спадщини Т.Г.Шевченка. До речі, в 1993 р. майстер працював над альбомом «Шевченкiана в екслібрисi», який вийшов чотирма мовами світу.

П’ять років, з 1983 до1988, В.І.Хворост віддав педагогічній діяльності працюючи директором Дніпропетровського державного художнього училища ім. Е.В.Вучетича.

З 1989 року був провідним художній редактор видавництва «Січ».

Книги, такі як – «Чолом тобі Славутичу» ( видавництво «Промінь», 1982), «Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького» А.О.Скальковського ( видавництво «Січ», 1994), «Ув’язнені пісні України» (видавництво «Поліграфіст», 1998) в його оформлені неодноразово відзначалися дипломами.

В.І.Хворост був лауреатом багатьох премії в галузі поліграфії та книжкової графіки, зокрема премії Всеукраїнського добродійного науково-культурного фонду імені Т.Г.Шевченка (1994) та міжнародного конкурсу книжкових знаків «Моя Україна і сім’я Косачів у екслібрисі» (2003).

19 серпня 2008 р. Указом президента України В.А.Ющенка №726 Хворосту Василю Івановичу було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

Твори В.І.Хвороста зберігаються в 28 музеях світу. Його ім’я є серед трьох українських графіків, що увійшли до 18-го тому європейської енциклопедії екслібрису, яка видається в Португалії. Не забував художник і про свою малу Батьківщину. У 1989 р. через Український Фонд Культури він передав до картинної галереї рідного села Березівка власну колекцію з 50-и живописних та графічних творів відомих українських художників - друзів митця.

В експозиції виставки «Різцем і пензлем», розгорнутої в експозиційних залах художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна до 80-річчя від дня народження митця, експонується понад 70 його авторських творів, виконаних в техніках гравюри, офорту, акварелі, які представляють основні тематичні серії та охоплюють весь часовий простір творчості митця від 1960-х рр. до сучасності.

Характеризуючи творчий доробок В.І.Хвороста мистецтвознавець Л.В.Тверська в каталозі до виставки зазначає: «В.І.Хворост - пристрасний пропагандист, великий знавець і справжній майстер графічної мініатюри - екслібриса. Він відомий і як автор цікавих серій моногравюр, офортів, літографій, присвячених Дніпропетровську, його історії та сучасності. Багато і плідно працюючи в різних видах графічної техніки, художник зумів домогтися особливої поетичної пластичності чорно-білої гравюри, м’якого тонального звучання офорту і літографії, ніжної ліричної мелодійності акварелі».

Створюючи численні графічні тематичні серії такі як: «Пори року», «Криворізький гігант», «Козацькому роду нема переводу», «Києву - 1500», «Місто-трудівник», «По історичних місцях Т.Г.Шевченка», «О.С.Пушкін в Катеринославі», екслібриси з постатями художників Петриківського розпису, портретну галерею видатних українських та російських письменників і дослідників, В.І.Хворост прикладав всі свої мистецькі таланти і зусилля щоб якомога об’ємніше відтворити образи, які виникали в його творчих фантазіях-переосмисленнях. Погляд на минуле і сучасне в композиціях В.І.Хвороста зазвичай сповнений романтичних та героїчних переживань. Людина в його творах – це суб’єкт дії, насичений пафосом і енергією. Звісно, що більша частина творчості митця припадає на період так званого «соціалістичного реалізму», що не могло не залишити свого відбитку в його мистецьких доробках. В той же час, ставлячи перед собою завдання художнього характеру, митець переступав бар’єр, вибудуваний ідеологічною системою, і тому нині ми з захопленням можемо слідкувати за впевненою, відбірною лінією його різця, що виникає перед нами відбитком гравюри, або насолоджуватися легкістю рисунку з офортних дощок. Особливим шармом заворожують акварельні етюди художника, що відтворюють настрої та стани природи нашої країни.

Надєждін Андрій
заслужений художник України, мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна,
м. Кропивницький