Вечір пам’яті Василя Петрука відбувся у Коломиї

Автор: Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї | 14 грудня 2016 10:36 |

На величне свято, 21 листопада – у День Архистратига Михайла, минуло 130 років як у покутському селі Мишині прийшов у світ Василь Петрук.


 Бог наділив його неабияким малярським хистом, втім саму життєву дорогу визначив для нього тернисту, йдучи якою, Василеві Петруку так і не довелося сягнути зірок слави...

Єдину грунтовну освіту, яку вдалося здобути талановитому хлопцеві - це повне навчання у Коломийській школі деревного промислу, на той час доволі амбітному закладі, зі стін якого у європейський мистецький світ вийшли Михайло Черешньовський, Нестор Киселевський, Фелікс Довгань. Дипломну роботу Василя Петрука було відзначено Міністерством освіти Австрії, тому професура пророкувала йому блискуче майбутнє. Втім далі були лише приватні лекції у відомих художників Валеріана Крицінського у Львові та Миколи Івасюка у Чернівцях. Отримані знання дали вагомі результати: його роботи – чіткі, динамічні, композиційно і колористично правильно вибудовані, він розуміється на світлі й тіні, тому про брак академічної освіти, яка для простого сільського хлопчини, виявилася фінансово недосяжною, доводиться говорити дуже умовно. Втім, на жаль, малярський талант поєднаний із колосальною працездатністю не сприяли тому, аби нині ми могли констатувати, що Василь Петрук посів гідне місце серед когорти відомих представників українського образотворчого мистецтва.

 

Участь у добровольчих лавах УГА, ув’язнення, Перша світова війна, італійський полон, повернення додому, а відтак і довічна еміграція надовго відтіснили від нас ім’я Василя Петрука. В часи радянщини про таких емігрантів пошепки згадували хіба що їхні родичі. І лише на зорі Незалежності Василь Петрук поволі, змучено, але вертається додому... 

Мистецька академія «Василь Петрук. Повернутий із забуття» не випадково зініційована Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Тут зберігається 20 ранніх робіт митця – живописні полотна та графіка, які він особисто передав до Музею у 1934 році, відгукнувшись на заклик засновника та першого директора Володимира Кобринського активно долучатися до формування колекції Першого Українського Музею. Окрім згаданих творів маємо й два листи, які митець надіслав вже з німецького Меркенфрітца, доживаючи віку тяжко хворим у будинку для перестарілих. В одному з них він звертається до Управи Народного Дому в Коломиї з проханням повідомити «…що є з Музеєм мистецтва, котрий був уміщений в Народнім Домі в роках Польської окупації 1926-27 роках аж до 1940». Інший лист – більш особистого характеру, у якому митець розповідає про своє життя у Німеччині. За переказами колишнього охоронця фондів нашого Музею Любомира Кречковського, існував ще один лист, у якому Василь Петрук просить прийняти у дар всю його творчу спадщину. Не судилось. Лист «загубився» десь у канцеляріях тодішніх спецслужб, а більша частина його творчого доробку нині зберігається в Українському музеї у Чикаго та у приватних колекціях у Чехії, Німеччині, Австрії, Канаді, США... В Україні ж Василь Петрук чекає на грунтовне мистецтвознавче дослідження.

 

Вечір пам’яті Василя Петрука, який спільно з Національним музеєм організував Коломийський районний відділ культури, розпочався фрагментом зі «Щоденника» митця. Опісля його односельців, представників родини та всіх, кому цікаве ім’я Василя Петрука, привітали настоятелі мишинських церков. Про довгий шлях, котрим всі ці роки Музей йшов до Митця, у своїй грунтовній доповіді розповіла присутнім генеральний директор Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Ярослава Ткачук. А музичним дарунком пам’яті для нашого талановитого і стражденного земляка стали зворушливі виступи хорової капели медичних працівників «Жайвір», квартету Анжели Микитюк, заслужених артистів України Оксани Савчук та Івана Кавацюка з дуету «Писанка» та народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу під керівництвом Світлани Голіней з рідного Петрукового Мишина.

Андріана ЄМЧУК 

 

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Жовтень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Вересень | Листопад