Дніпровським історичним музеєм розгорнуто новий проект "НайМолодші у ДНІМі"

Автор: Дніпровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького | 26 жовтня 2016 11:31 |

Кожен музейний колектив замислюється над тим, яким буде музей у майбутньому, створює перспективні плани та проекти на далеке майбутнє (20-30 років) та на найближче десятиліття. Як правило, ці задуми пов’язані з експозиційно-виставочною діяльністю, освоєнням нових експозиційних площ (якщо вони є, або у перспективі можуть з’явитися), тобто оновленням та реекспозицією стаціонарних експозицій, створенням нових експозицій та виставок з власних фондів та приватних збірок.

Наприклад, далекою перспективою ДНІМ ім. Дмитра Яворницького є побудова лапідаріуму (скляного павільйону) для кам’яної пластики (100 великогабаритних скульптур, хрестів тощо); докорінна реконструкція-реставрація будинку-пам’ятника Фадеєвих-Ган-Блаватської та створення в ньому Музейного центру Олени Блаватської та її родини; створення виставок відкритих фондів (різних колекцій) та інтерактивних інтер’єрів майстерень старовинних традиційних ремесел та промислів нашого краю (писанкарство, народний живопис, ткацтво, гончарство, лозоплетіння тощо) в адміністративному будинку.

Фондове зібрання музею дозволяє створити постійно діючу виставку «Золоті скарби», де будуть представлені унікальні та коштовні речі, в тому числі з дорогоцінних металів, про яку музей давно мріє і яку хочуть побачити наші відвідувачі.

Перед музеєм стоїть завдання побудувати літературну експозицію, відтворити в історичному музеї період з історії нашого краю в 1946-1990 та 1991-2000 роках.

Багато проектів музею пов’язано з підготовкою та виданням музейних каталогів, альбомів, путівників, збірників документів та наукових праць, щоб ввести до наукового та широкого обігу музейні скарби.

Для відвідувачів, особливо молоді – учнів та студентів, плануються різноманітні динамічні, інтерактивні, аудіовізуальні, просвітницькі, культурологічні проекти.

Враховуючи плани музею, важливим завданням адміністрації є формування музейного колективу, залучення на роботу в музей молоді – молодих фахівців, які будуть продовжувати справу сьогодення, внесуть новизну у музейну діяльність, зроблять музей привабливим для всіх поколінь, різних верств населення регіону. Адже добре відомо, що середній вік музейних працівників 45-55 років. Наведемо цитату з електронної статті, яка піднімає ці питання: «Зараз в музеях кадрова ситуація дуже складна. Значну частку співробітників (на місцевому рівні — критичну) становлять жінки бальзаківського і постбальзаківського віку. Серед них трапляються різні люди: випадкові, «блатні» і т.д. Але в сумі ці кадри — золотий фонд вітчизняних музеїв, краще, що в них є. Саме завдяки їм музеї поки стримують удари зовнішнього середовища. Але ці ж кадри мають ряд очевидних недоліків. Головне — їх ніхто ніколи не вчив працювати в конкурентному середовищі. Вони продовжують жити стереотипом, що відвідати музей — це борг і потреба кожної людини. «Начальство» для багатьох залишається єдиним джерелом матеріальних благ і керівних вказівок. І в найближчі роки вони підуть … Оскільки в силу різних причин в музеях непропорційно мало співробітників середнього віку, процес «омолодження» музейних фахівців, про який люблять говорити чиновники, може прийняти характер неконтрольованого обвалу. Музейна система втратить стійкість, чого тільки і чекають «утилізатори». Звідси виникає прикладне завдання, яку необхідно вирішити в контексті музейної реформи, а саме швидко (рік — два) навчити критичну масу музейних співробітників безпосередньо працювати з суспільством в конкурентних мінливих умовах, вибудовувати мережі друзів, спиратися на їх можливості. Повинен з’явитися цілий клас людей, здатних і зацікавлених працювати по-новому».

Сьогодні в нашому музеї з 65 наукових співробітників та завідуючих науковими відділами 12 чол. – це молодь до 28 років, ще 10 чол. – молодого віку від 29 до 35 років, всі з вищою освітою, 5 кандидатів історичних наук та 6 наукових співробітників працюють над кандидатськими дисертаціями з різних музеєзнавчих, краєзнавчих, історичних проблем.

Молоді фахівці, здебільшого випускники місцевого, найстарішого університету в краї – Дніпропетровського національного ім. Олеся Гончара, вносять в діяльність музею актуальні, інноваційні, динамічні акценти, креативність, активно вливаються в колективну музейну працю, підхоплюючи ініціативи та розпочаті перспективні проекти попередників.