Відбулась презентація результатів франко-української роботи у галузі археології

В Національному університеті імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська, 60), в приміщенні Музею історії університету розгорнуто виставку, що  презентує результати франко-української дослідницької роботи у галузі археології на прикладі двох проектів: „Палеолітична стоянка з будівлями із мамонтових кісток в селі Гінці, Полтавської області” та „Археологічні скарби Чорного моря”.
Основними організаторами виставки стали відділ культури і співробітництва Посольства Франції в Україні, Київський Національний Університет імені Тараса Шевченко та Інститут Археології Національної Академії Наук України.

На виставці представлені унікальні матеріали з двох пам’яток на території України: палеолітична стоянка Гінці та місце загибелі італійської середньовічної галери, вивчення яких проходило за підтримки Міністерства закордонних справ Франції та Міністерства освіти і науки України.


Палеолітична стоянка Гінці

Палеолітична стоянка Гінці, розташована в селі Гінці Лубенського району Полтавської області в Україні. Стоянка розташована у долині Удаю,, притоки Сули, яка впадає в Дніпро. Гінці є першою пам'яткою верхнього палеоліту, з якої у 1871 році розпочались археологічні дослідження в Східній Європі. її відкриття належить Г. І. Кирьякову та І. А. Камінському.
Завдяки міжнародному науковому співробітництву між Інститутом археології НАНУ та Парижським Університетом 1 - Пантеон - Сорбона, Центром національних досліджень Франції УМР 7041, з 1993 року по сьогодення у Гінцях проводяться археологічні розкопки під керівництвом Л. А. Яковлевої та Ф. Джінджана.

Палеолітична стоянка Гінці є пам'яткою із збереженністю двох археологічних шарів, розміщених під льосовою товщьою на значній території. Гінці відкрили унікальну можливіть загальної реконструкції складної структури мисливської стояки та її функціонування у навколишньому середовищі. Завдяки сучасним дослідженням виявлені:

Структура поселення, що складається із чьотирьох різних за формою споруд із кісток мамонта, оточених по колу господарськими ямами і вогнищами;

Зони господарської діяльності з відповідним планіграфічним розподілом.знарядь праці та пластин, пластинок, відщепів із кременю, знарядь праці із рогів північного оленя та бивня, фарб різних кольорів, мушлів, а також остеологічного матеріалу, які ілюструють активну роботу крем'яними знаряддями, роботу із кісткою, рогом, бивнем, деревом, обробкою шкір, а також виготовлення фарб;

Смітникові зони як свідчення інтенсивного використання вогнищ та робіт по кременю; Зони обробки впольованих тварин (північніх оленів, хижаків, зайців, бабаків); Зони прилягаючі до стоянкового мису в улоговині та ярах, де знайдені остеологічні рештки молодих мамонтів, північних оленів, бізонів, а також рештки вогнищ та крем'яних і кістяних знарядь.
Завдяки новим розкопкам двох культурних шарів в Гінцях стало можливим вперше отримати серію дат С 14 AMS в лабораторії Оксфорда (UK), які коливаються в межах 14 670 ВР та 14 110 ВР. Стоянка Гінці представляється мисливським поселенням багаторазового і різносезонного використання, з термінами відсутності людей на ньому, пов'язаними з активним сезонним опануванням мисливської території, полюваннями і експедиціями для поповнення запасів сировини та обміну, необхідними для житте забеспечення людей.


„Археологічні скарби Чорного Моря”

З давніх давен через Чорне море проходили головні торгівельні маршрути між Європою та Сходом. Торгівельне судноплавство посідало важливе місце в житті міст та поселень Північного Причорномор'я; археологічний матеріал здобутий під час підводних досліджень свідчить про чисельні торгові та культурні зв'язки з різними містами басейну Чорного та Середземного морів; розкопки та розвідки постійно поповнюють список товарів, які були в торговому обміні на той час.

На виставці вперше виставлені товари, які перевозили купці середньовіччя. Серед них амфори, полив'яний посуд, вироби зі скла і металу, монети, знайдені на місці загибелі кораблю XIII ст. Унікальною по кількості, різноманіттю форм і типів в України та закордоном є колекція полив'яного посуду. Більшість амфор корабля у яких перевозили вино належить до широко поширеного в басейні Чорного та Середземного морів в пізньому середньовіччі типу. Вперше можна побачити закриті корками амфори з цього корабля. У 2004 році під час одного із занурювань знайдено скарб монет Трапезундської імперії кінця XIII століття, який також виставляється вперше. За писемними джерелами досліджувана археологічна пам'ятка є місцем загибелі італійської середньовічної галери із Пізи, яка згоріла під час ,бою у Чудацькій бухті 14 серпня 1277 р.

Презентація всіх цих залишків давнини стала можлива завдяки кропіткій роботі фахівців Центру Підводної Археології, які працюють на дні моря, досліджуючи свідоцтва давньої історії. Сьогодні Центр Підводної Археології Київського національного університету - єдина навчально-дослідна установа в Україні, яка дає освіту в галузі підводної археології а також проводить наукові археологічні дослідження шельфу Кримського півострова та акваторії Канівського та Кременчуцького водосховищ. Центр активно співпрацює з Федерацією підводного спорту та підводної діяльності України в залучені молоді та студентів до вивчення історії Батьківщини.

У 2005 році науковці університету розпочали новий етап досліджень вантажу корабля XIII століття прийняв участь в Франко-Українській програмі науково-технічного співробітництва „Дніпро" разом з колегами з лабораторії Археометрії та археології (CNRS 5138) в Ліоні. В рамках цієї спільної програми і, ґрунтуючись на результатах попередніх археологічних пошуків організована ця виставка.

Виставка працюватиме до 29 жовтня 2005 р.