БАРИГИ З VIOLITY

На сайті відомого Інтернет-аукціону наразі торгується лот під назвою «Находка с чердака», який був заявлений людиною під ніком «tudasuda156». Стартова ціна в одну гривню за чотири дні піднялася вже аж за 26 тисяч!

Йдеться про портрет, який можна докладно роздивитися, бо продавець додав кільканадцять граних фотографій свого лоту.

Навіть з обговорення учасниками аукціону зрозуміло – йдеться про кримінал!

На зворотному боці картини є етикетка (ще польською мовою) Національного музею ім. короля Яна ІІІ у Львові.

Але, окрім цього, на рамі картини видно більш пізній музейний шифр: «ЛІМ-Ж-1633». Цей шифр означає – Львівський історичний музей, група зберігання «живопис», № 1633.

Отже, мова про один з двох парних портретів, яких було вкрадено зі Львівського історичного музею ще 1960 року. На ньому зображено княгиню Розанду (Роксану, Руксандру) Лупул-Хмельницку. На другому портреті, доля якого нам поки невідома, був її чоловік – Тимош Хмельницький.

Я маю підстави сподіватися, що цей портрет незабаром, за допомогою відповідних органів, повернеться до музею. Але хочу запропонувати для обговорення тему нелегального обігу антикваріату та культурних цінностей.

Нещодавно через сайт Violity було продано рідкісний археологічний предмет, вкрадений зі шкільного музею.

Трохи раніше було з’ясовано, що до історії вивезення в Естонію відомого «меча вікінга», який ледь не віддали Росії, також причетний сайт Violity.

Ще раніше через цей сайт пройшов цікавий археологічний комплекс римського часу, який незабаром було перепродано вже з Румунії.

Насправді, прикладів набагато більше , а тому постає питання і не одне!

1. Чому в Україні досі існує величезний ресурс, де продають крадені предмети?

2. Чому власники цього ресурсу фатально порушують Правила торгівлі антикварними речами?

3. Чому прибутки продавців та власників сайту, через який проходять величезні кошти,не оподатковуються і не контролюються відповідними державними органами?

4. Як сталося, що сервери сайту, який завдає стільки шкоди українській культурній спадщині і через який здійснюється рух тисяч предметів – унікальних вітчизняних культурних цінностей, розташовані у Великобританії у графстві Бакінгемшир?

Я давно не вірю в байдужість держави або в те, що ці проблеми «не на часі». Такі пояснення задовольняють, на мою думку, лише тих, хто хоче виправдати увесь цей напівприхований напівлегальний ринок.

Останнім часом я все більше схиляюся до думки, що йдеться про банальне «кришування». Поясню на прикладі однієї відомої історії.

Усі, хто цікавиться тематикою, пам’ятають протести археологів з приводу вивезення приватної археологічної колекції до Польщі. Проти цього виступили як українські вчені, так і їхні польські колеги.

Але Міністерство культури не лише знехтувало їхньою думкою, але й порушило закон! Порушило свідомо, не знаю з яких причин.

Статтею 25 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» передбачається, що невідповідність страхової вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, їх реальній вартості є підставою для відмови у видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.

Міністерство добре знає, що страхова вартість одних і тих самих предметів – тих, що наразі перебувають у Щецині, а 2010 р. були на виставці у США суттєво різниться. Сьогодні ця страхова вартість зменшена на різні предмети у 10-12 разів!

Нагадую, що страховка на тимчасове вивезення є запобіжником, який має гарантувати повернення предметів.

А як це пов’язано з нелегальним обігом культурних цінностей? А дуже просто! Станом на 2005 рік загальна вартість колекції, про яку йдеться, відповідно до державної експертної оцінки сягала двісті сорок п’ять мільйонів сімсот шістдесят тисяч доларів США (245.760.000 $). Хто хоче переконатися, знайдіть Висновок Державного гемологічного центру Міністерства фінансів України від 17.05.2005 № 3003.

А тепер поговоримо про походження грошей, податки та усе інше…