Ювілей України відсвяткували у Шевченківському національному заповіднику

Відзначення 25-річчя нашої держави на Тарасовій горі розпочалося покладанням квітів від Канівської громади та гостей міста, працівників Шевченківського національного заповідника до могили Тараса Шевченка та пам’ятного знака на місці самоспалення в ім’я України в 1978 році патріота Олекси  Гірника.

 Згодом біля могили Тараса Шевченка було проведено культурно-просвітницьку акцію «Обніміться ж, брати мої» (керівник проекту – заслужений працівник культури України, голова Всеукраїнської громадської організації «Поступ жінок-мироносиць», добрий друг Тарасової гори, поетеса Зоя Ружин), в якій взяли участь юні виконавці (учасники зразкового художнього колективу театру пісні «Ладоньки», керівник - кандидат педагогічних наук Садовенко Світлана) та знані артисти, громадські діячі з Києва та інших міст України. Зокрема, у мистецькій програмі прозвучала пісня «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» у виконанні народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, кобзаря-лірника Василя Нечепи та співачки з Києва Ганни Солоничної.

Гості привезли традиційний коровай, передали  музею ювілейну медаль до 200-річчя Тараса Шевченка.  Акцію було проведено з благословіння Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, за підтримки і сприяння мера Києва, голови Киїської міської державної адміністрації Віталія Кличка, участі активістів та меценатів. Було відслужено панахиду, здійснено молитву на Україну та Тараса Шевченка.

Впродовж усього дня Кобзареві вклонялися, приносили квіти  його шанувальники з України та закордону.     

Ольга Білокінь

«Шлях воїна. Один на двох»

Таку назву має виставка козацької та самурайської зброї з приватної колекції FELDMAN FAMILY MUSEUM (м. Харків), відкрита 24 серпня у вестибюлі музею Тараса Шевченка.

Під час урочистого відкриття виставки гості мали змогу познайомитися з музейними предметами фондового зібрання українського колекціонера і мецената Олександра Фельдмана. Серед експонатів — безцінні реліквії козацької доби:  поруч із шаблями, ятаганами, ножами, кинджалами, наконечниками списів і рогатин, келепами та чеканом відвідувачів зацікавили символи-відзнаки – перначі, шестопер, срібний пояс, а також персні-печатки або сигнети середини XVI – початку XVIII ст. Також на виставці експонується зброя японських воїнів-самураїв: мечі та інша зброя, викувана кращими японськими майстрами (датовані першою половиною XV ст.). На стендах – гравюри з альбому, створеного видатними українськими художниками Сергієм Васильківським і Миколою Самокишем «З української старовини» (1900).

Вітали гостей зі святом генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар'ян Піняк, заступник Канівського міського голови Наталя Матінова. З великою цікавістю присутні оглянули експозицію виставки та прослухали екскурсію генерального директора FELDMAN FAMILY MUSEUM − Олексія Артюхіна. Лейтмотивом усього свята стала козацька пісня у виконанні відомого кобзаря з Черкащини Михайла Коваля. Одну з пісень – «Козацька доля» – він присвятив учасникам АТО, які також завітали до музею. Прикметно, що саме в час, коли звучала ця пісня, зателефонував працівник заповідника Олександр Горцунов, який нині перебуває в зоні АТО, щоб привітати колектив із Днем Незалежності України.

Жителів  та гостей міста Канева запрошуємо відвідати виставку козацької та самурайської зброї «Шлях воїна. Один на двох» з приватної колекції FELDMAN FAMILY MUSEUM (м. Харків) у музеї Тараса Шевченка кожного дня, крім понеділка, до 30 вересня 2016 року.

Тетяна Чулкова

«Нема зерна неправди за собою»

            Цього дня на Тарасову гору завітав і Володимир Данилов – син Якова Данилова (1920–1998), директора Шевченківського національного заповідника з 1952 по 1981 рік (в ті часи – Канівського державного музею-заповідника «Могила Т. Г. Шевченка», Канівського державного заповідника ордена Дружби народів). Він привітав присутніх із святом і розповів про щойно видану книгу – «Нема зерна неправди за собою»: Подвижницька місія Якова Данилова на Тарасовій горі (Київ, 2016), яка містить спогади Якова Михайловича, а також колег, письменників, журналістів, сучасників про Я. М. Данилова, вміщено окремі його публікації. Упорядники – Валерій та Володимир Данилови, Ігор Ліховий, редактор – Володимир Біленко.

            «Батько пройшов нелегкий, але красивий шлях, бо все життя працював біля Шевченкової могили», – підкреслив Володимир Данилов.   

                                                                                                                                  Віта Дзима