Український притулок Оноре де Бальзака

Цьогоріч виповнюється 200 років з того часу, котрий геніальний французький письменник Оноре де Бальзак вважав істинною датою свого народження і як особистості, і як письменника. І хоча народився майбутній літератор у 1799 році, але саме 1816 рік після переїзду його родини до Парижа, коли після тривалої і, здавалось би, безнадійної для виживання хвороби він зрештою одужав, став для нього відліком творчої дороги до безсмертя. А ось третім місцем  літературного відродження  стало для Бальзака село Верхівня, що на Житомирщині. Саме тут після довгої творчої депресії його талант знову почав народжувати потужні образи та сюжети.

 У глибині стародавнього парку цього  села й понині височіє двоповерховий чепурний будинок з білими колонами, де в 1847-1850 р. р.  мешкав письменник. Час був милостивий до цієї садиби, розташованої над  мальовничою річкою Верховинкою. А по обидва боки від палацу збереглись навіть одноповерхові флігелі з переходами, якими слуги носили  страви до їдальні панського будинку… Адже  колись цей зведений у ампірному стилі маєток, як і все селище Верхівня, належав польській шляхтянці, графині  Евелені Ганській, яка згодом стала дружиною Бальзака. Сама ж садиба - унікальна пам'ятка історії, архітектури та садово-паркової культури кінця XVIII - початку XIX ст., занесена до Державного реєстру національного культурного надбання. У 1999 р. кімнату-музей у приміщенні теперішнього Верхівнянського сільськогосподарського технікуму було перейменовано на Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.

Переступивши ж поріг музею, ви відразу захопитесь експозицією, яка розповідає про господарів цього дому та велике кохання Евеліни та Оноре. Він має тепер три кімнати: вітальню, робочий кабінет і спальню. Саме ці апартаменти на другому поверсі, до яких вели масивні дерев'яні сходи, письменнику й відвела Ева Ганська. У кабінеті,  оздобленого блідо-рожевим мармуром стояв письмовий стіл, за яким Бальзак написав твори: "Депутат від Арсі", "Мадемуазель де Віссар або Франція за часів Конституції", "Дрібні буржуа", "Жінка-письменниця", "Театр, який він є".

Сам же палац Ганських поєднав у собі функціональність й красу, затишок невеликих світлих  кімнат і простір великих парадних залів. Особливо  вишуканим є бальний зал, стіни якого прикрашені барельєфами, а величезні скляні двері й вікна звернені до старовинного парку. Колись садиба була  величезною  (прогулянки по ньому здійснювали в кінних екіпажах) і мала навіть  невеликий зоопарк, лебединий став і  розарій.  А рідкісні породи дерев сюди привозили з усього світу. На околиці парку - невеличка часовня - усипальниця Ганських. Тут поховано дочку Оноре та Евеліни, яка померла ще в дитинстві.  За плечима закоханих  було 15 років надій, коротких зустрічей й нескінченна кількість листів. На жаль, довгий час Ганська не була вільною (ще в 19 років красуня-полька взяла шлюб з казково багатим графом Ганським, який був старший за неї на 22 роки). Мрії закоханих здійснилися лише  14 березня 1850 року в Бердичівському  костьолі Св. Варвари, коли вдова графа Евеліна стала панною де Бальзак. Нареченій було 49 років, закоханому генію – 50. Але сімейне щастя  було недовгим – через півроку письменника не стало. Розрахувавшись з усіма боргами чоловіка, Ева присвятила все  своє подальше життя видавництву і пропагуванню його багатющої літературної спадщини. Вона померла у 1882 році і похована в Парижі біля чоловіка.

Слід віддати належне колективу викладачів та студентів місцевого агротехнічного коледжу, котрий власними силами відремонтував всі приміщення садиби, впорядкував парк, розчистив і підземний перехід з кухні до палацу. За вікнами музею зазвичай - тиша. Лише у травні тут буває багатолюдно: Верхівня зустрічає гостей з усього світу на літературно-мистецькому святі з нагоди дня народження Оноре де Бальзака. А в планах музею, організувати екскурсійно-туристичний маршрут ”Дорогами Бальзака”, який би наочно показав  українські творчі витоки великого  французького письменника.

Ігор Галущак