СТАМБУЛЬСЬКИЙ ХЕРСОНЕС

Автор: Максим Левада | 20 липня 2016 02:08 |

 

Щойно у Стамбулі закінчилася 40-а Сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там розглядалося багато цікавих питань та приймалося багато важливих рішень. Але я хочу зупинитися тільки на одному, яке стосувалося об’єкту зі списку Всесвітньої спадщині – на Херсонесі Таврійському. Це дуже показова історія, і вона потребує як певного аналізу, так і певних висновків. Бо саме такі, на перший погляд малопомітні, випадки добре ілюструють наші перспективи. І не лише стосовно охорони пам’яток!


Навмисне почну з кінця.

Заступник міністра культури України Тамара Мазур: «ЮНЕСКО прийняло дійсно правильне рішення, що в умовах окупації територій вони не можуть приймати тільки нашу інформацію, тому що Україна не має доступу до об'єктів, а місію ЮНЕСКО так само не завжди пустять на окуповані території... Отже, вони ухвалили, що отримуватимуть інформацію з усіх доступних джерел, яка допоможе зробити висновки про стан збереження об’єкту».

Ще пряма мова від пані Мазур: «Необхідно зазначити, що російські політики і журналісти дуже вдало висмикують факти: коли розглядалося питання «Херсонеса Таврійського», то ЮНЕСКО чітко зазначило, що це територія України... Дійсно, була пропозиція Польщі враховувати тільки ту інформацію, яка надходить лише від України, а також від офіційних місій, відряджених ЮНЕСКО».

А зараз давайте подивимося на ті «висмикнуті» російськими політиками і журналістами факти.

Постійний представник Російської Федерації в ЮНЕСКО Елеонора Мітрофанова: «Решение по Херсонесу Таврическому оставлено в первоначальном виде, несмотря на попытки польской делегации внести в проект решения пункт о том, что информация о сохранности объекта может поступать исключительно от Украины или мониторинговой миссии Комитета Всемирного наследия или ICOMOS (Международного совета по сохранению памятников и достопримечательных мест). Против такого предложения выступило большинство участников комитета и сам ICOMOS. Политизировать вопрос не стали».

Георгій Орджонікідзе, відповідальний секретар Комісії Російської Федерації у справах ЮНЕСКО: «Позицию, которая была принята о направлении туда миссии экспертов, мы поддерживаем как раз чтобы показать, как мы ведём работу, в противовес тому, что было раньше, когда украинские власти якобы работали. Сейчас делаются большие финансовые вливания, идут конструктивные изменения. Пускай эксперты приедут и посмотрят, что там происходит».

Що ж відбулося насправді і, головне, як?

1-го червня на сайті ЮНЕСКО з’явилася інформація про порядок денний 40-ї Сесії у Стамбулі. І тут виникає перше питання – хто запропонував включити до порядку денного питання про моніторингову місію у Херсонесі? Бо ВІД УКРАЇНИ ТАКОЇ ПРОПОЗИЦІЇ НАЧЕБТО НЕ НАДХОДИЛО. Принаймні, Мінкультури дізналося про це випадково з сайту ЮНЕСКО, а не від Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО.

Як таке могло статися – питання номер два. Адже ще 2015 року Україна тричі зверталася до ЮНЕСКО з проханням провести оцінку ситуації у Криму (листи Постійної делегації України в ЮНЕСКО від 7 та 30 жовтня, та 10 грудня 2015).

Вже після цього, у березні 2016 року, Генеральний директор ЮНЕСКО провів нараду по ситуації в Криму для постійних делегацій країн – членів ЮНЕСКО, до якої були запрошені також представники ІКОМОСу.

Тобто, ситуацію якось відслідковували, інформацію збирали, а проект рішення десь у надрах ЮНЕСКО готували.

А на початку квітня цього року наш уряд знов проінформував про звернення до ЮНЕСКО по питаннях збереження культурної спадщини у Криму.

Але коли, вже у 20-их числах червня, на тому ж сайті ЮНЕСКО з’явився проект рішення по Херсонесу, знову з’ясувалось, що МИ НЕ ЗНАЄМО ХТО ЙОГО ГОТУВАВ. І пропозицій Україна, буцімто, не надавала. Більше того, офіційна делегації від України про це не знає і досі…

Кілька слів про процедуру прийняття рішень ЮНЕСКО.

Треба пам’ятати, що сесії ЮНЕСКО це не експертне середовище. Кожна делегація представляє свою країну та заздалегідь отримує від своїх урядів чіткі розпорядження, доручення та настанови. По певних питаннях вони жорсткі (без права зміни позиції), а по якихось менш принципових делегації мають певний люфт, у межах якого вони можуть діяти залежно від обставин.

У будь-якому разі рішення готуються завчасно, ще до того, як делегати збираються на сесію. А там, на сесії, можна лише спробувати щось змінити, але без будь-якої гарантії.

Тобто, готувати рішення треба було або протягом усього року, або хоча б від початку червня. І готувати його мало не… Не Мінкультури, як це не дивно!

Чому я саме на цьому наголошую? Тому, що питання об’єкту, який перебуває на окупованій території, це питання не стільки «культурне» або «пам’яткоохоронне», скільки політичне. Рішення ЮНЕСКО на користь України, це неабияка моральна підтримка для нашої державі з боку світової спільноти. Тому готувати його повинно МЗС, зокрема – Національна комісія України у Справах ЮНЕСКО. Мінкультури просто не має можливості спілкуватися у штаб-квартирі ЮНЕСКО з делегаціями інших країн, або вести переговори з їхніми послами у Києві.

Як робилася підготовка до сесії я зрозумів, коли дізнався, як члени нашої делегації у Стамбулі, збагнувши, що жодної підготовки по Херсонесу не було, спробували виправити ситуацію за день, що залишився до обговорення. І несподівано почули від представника Лівану – та я щойно з Парижу, де мав розмову з вашим послом, але чому він мені нічого про це не сказав?! А наш посол у Парижі і є водночас Постійним представником України при ЮНЕСКО.

Давайте порівняємо це з тим, як готувалася російська сторона! До складу делегації вони включили аж шістьох співробітників херсонеського заповідника. Це не рахуючи потужний московський пул. З Парижу спеціально для обговорення цього питання прилетіла вже згадана Елеонора Мітрофанова. А вона є не тільки постійним представником Російської Федерації в ЮНЕСКО. Пані Мітрофанова протягом трьох років працювала заступником Генерального директора ЮНЕСКО. Ще три рокі вона була Головою Виконавчої ради ЮНЕСКО. А також головувала на 36-й сесії. Це дуже досвідчена, відома та впливова людина саме серед представників різних країн у цій організації.

У мене немає претензій до тих членів нашої делегації, які поїхали від Мінкультури. Хоча б тому, про що я вже казав – політика та проблема окупації це не їхнє питання. Але у мене є претензії до МЗС та до Кабміну – чому для підготовки цього рішення не запросили, наприклад, Рефата Чубарова? Його авторитет – особливо на сесії, яка проходила у Стамбулі! – міг суттєво вплинути на ситуацію.

У підсумку – правки від української делегації, як і правки від делегації Польської Республіки, сесія не підтримала. Для нас це вочевидь поразка. Залишився той варіант, який з’явився невідомо від кого.

А пропозиції української делегації стосувалися не лише Херсонесу. Там йшлося і про необхідність моніторингу тих об’єктів, які свого часу планувалися для занесення до Списку всесвітньої спадщини, але цьому завадила окупація. Зокрема, йшлося про Бахчисарай, де останній час виникли великі загрози.

Невтішні висновки:

1. Комунікація на рівні МЗС – Мінкультури або відсутня, або неефективна.

2. Нацкомісія у справах ЮНЕСКО або не працює, або імітує діяльність.

3. Щоб ми не говорили, але питання по Криму Україна на сесії провалила.

Що робити далі?

Наступна сесія ЮНЕСКО відбудеться у Кракові. Тобто головуватимуть поляки, а від головуючого багато що залежить. Польська делегація у Стамбулі і підтримувала нашу, і вносили правки на нашу користь. Це дає нам великий шанс! Але готуватися треба починати негайно, та при цьому пам’ятати, що питання зовнішньої політики це аж ніяк не компетенція Мінкультури!

P.S. Згадав, що незабаром у Парижі, в штаб-квартирі ЮНЕСКО, планується фотовиставка по українських об’єктах зі Списку Світової спадщини. Вочевидь там буде і Львів, і Софія, і Лавра. Цікаво, а чи представимо ми там і Херсонес? І як саме? А може знов забудемо у останню мить?..

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень