Автор: Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному | 12 липня 2016 00:46 |
ТВОРЦЯ ГЕРБА ТА ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ НАПЕРЕДОДНІ 25 РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ БРУТАЛЬНО ВИКИНУЛИ З ТОПОНІМІКИ ГОНЧАРНОЇ СТОЛИЦІ УКРАЇНИ!
20 травня 2016
Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко підписав розпорядження №206 «Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків», яким перейменував вулицю Партизанську в селищі Опішня Полтавської області, названу більшовиками в 1920 роках на честь червоних партизан, які встановлювали в краї радянську владу, на вулицю Василя Кричевського (1873−1952) – найхаризматичнішої постаті в українській художній культурі першої половини ХХ століття, фундатора національного стилю в архітектурі, першого художника українського кіно, співзасновника Української Академії Мистецтв, автора дизайну національного герба України «Тризуб» і перших українських грошей. Також було перейменовано вулицю Мороховця, названу іменем члена Опішнянського волосного ревкому, який у січні 1918 року встановлював радянську владу в Опішнянській волості, на вулицю Петра Дорошенка – символ національної ідеї Соборності України, визначного українського військового, політичного й державного діяча, гетьмана Правобережної України, очільника Гетьманщини, учасника Хмельниччини та козацько-московської війни. На початку літа 1668 року на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де в цей час тривало антимосковське повстання. У військовому таборі під Опішнею 8 червня 1668 Петра Дорошенка проголосили гетьманом всієї України. Надання одній із вулиць селища імені гетьмана постало своєрідним актом визнання непересічної ролі селища у вітчизняній історії й водночас своєрідним посилом культурній спільноті, що саме Опішня стала осередком об’єднання різних частин України в одній Соборній Козацькій Державі.
09 червня 2016
Депутати Опішнянської селищної ради вирішили негайно позбутися імен видатних українців-державотворців у топоніміці селища. Через 13 днів існування нових назв вулиць, скликавши шосту (позачергову) сесію Опішнянської селищної ради сьомого скликання, вони прийняли рішення про перейменування вулиці Василя Кричевського на вулицю Партизанську, а вулицю Петра Дорошенка на вулицю Мороховця, таким чином повернувши попередні радянські назви. При цьому повністю проігнорували вимоги Закону України «Про географічні назви» та Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
10 червня 2016
На веб-сайті Зіньківської районної ради з’явилася новина «На сесії в Опішні»: «9 червня голова районної ради Сергій Нерозя відвідав шосту (позачергову) сесію сьомого скликання Опішнянської селищної ради. По порядку денному жваво обговорювалось питання по перейменуванню вулиць та провулків селища. Після детального розгляду пропозицій громади, депутатським корпусом ради було вирішено повернути вулицям старі назви: вулицю Петра Дорошенка перейменувати на Мороховця, а Василя Кричевського в Партизанську» .
12 червня 2016
14 червня 2016
Проблема незаконного перейменування в Опішні стала предметом окремої телефонної розмови голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича з головою Опішнянської селищної ради Світланою Маммадовою.
15 червня 2016
Інтернет-видання «Полтавщина» опублікувало результати голосування депутатів Опішнянської селищної ради, зазначивши: «9 червня Опішнянська селищна рада сьомого скликання прийняла рішення про перейменування вулиці Василя Кричевського на вулицю Партизанську. Таким чином депутати сільради повернули попередню назву, котру змінив голова Полтавської ОДА Валерій Головко на виконання Закону про декомунізацію» .
16 червня 2016
21 червня 2016
22 червня 2016
Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації Вадим Штефан листом П-04-30/95 повідомив Зіньківську райдержадміністрацію та Опішнянську селищну раду: «Моніторинг процедурного проходження проекту рішення щодо перейменування вулиць у смт. Опішня свідчить про недотримання норм зазначеного законодавства України у частині не проведення у двомісячний термін громадського обговорення питання перейменування вулиць, наслідком якого мало б бути ухвалено відповідне рішення. Зважаючи на зазначене, рішення Опішнянської селищної ради щодо перейменування вулиць у смт. Опішня, у разі його підписання та оприлюднення, та, таким чином, набуття ним чинності, може бути оскаржене у судовому порядку…».
25 червня 2016
01 липня 2016
У газеті «Зоря Полтавщини» журналістка Вікторія Корнєва повідомила, що внук академіка Василя Кричевського – Василь Лінде-Кричевський – «закликав опішнян нарешті підтримати ідею появи в селищі вулиці імені свого славного передка, хоча б віддавши йому шану як автору Малого Державного герба України» [Зоря Полтавщини. – 2016. – №95-97. – 1 липня. – С.4].
06 липня 2016
Редактор полтавської газети «Коло» Ольга Правденко вкотре нагадала читачам слова Міністра культури України Євгена Нищука, звернені до мешканців Опішні: «Дуже важливо усвідомлювати, що подібні культурні Мекки ‒ це головне обличчя кожної області. Полтавщина може гордитися столицею гончарства, тим, що тут є ім’я Кричевського… і я закликаю шановну громаду до порозуміння та усвідомлення, що це культурна столиця, партизани були по всій Україні, а Кричевський ‒ ні. Тому, я думаю, що повинна бути рішучішою і селищна рада, і люди повинні зрозуміти, що це ім’я, яке має бути тут» [Коло. – 2016. – №26. – 30 червня – 6 липня. – С.16].
07 липня 2016
У газеті «Полтавська думка» президент Полтавського обласного медіа-клубу Людмила Стельмах (Кучеренко) ще раз наголосила: «…Депутати Опішнянської селищної ради вже через 13 днів після перейменування вулиці Партизанської на вулицю імені В. Кричевського повернули їй попередню назву, чим, по суті, повстали проти України, її головного символу і її творця… Онук Василя Кричевського Василь Лінде- Кричевський, почесний громадянин Опішні, з болем говорив про те, що будь-який населений пункт мав би за гордість мати вулицю імені Василя Кричевського. Голова Полтавської ОДА Валерій Головко теж мав розмову з опішнянським селищним головою Світланою Маммадовою з приводу скандалу, що набув міжнародного розголосу, адже про нього вже знають навіть у США, Аргентині, Бразилії, Франції» [Полтавська думка. – 2016. – №28. – 7 липня. – С.8]. Тим часом, на офіційному сайті Зіньківської районної ради вже було оприлюднено підписане рішення шостої позачергової сесії сьомого скликання Опішнянської селищної ради від 09 червня «Про географічні назви вулиць селища». Згідно цього документа, «селищна рада вирішила: 1. Перейменувати в смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області наступні вулиці:
Рішення набуло чинності з дня його оприлюднення.
Таким чином, старанням депутатів-українців у топоніміці Гончарної столиці України тимчасово зникли імена державотворців, які поклали своє життя на вівтар Української Незалежності, а країна й надалі продовжує жити за слоганом вождя російського більшовизму: «Крок вперед, два кроки назад».
Напевно, не випадково ця ганебна для новітньої української історії українофобська подія була інсценована в етнокультурному, народно-мистецькому бренді України – Опішному, бо спрямована на дискредитацію одного з наймогутніших і найславетніших центрів культурної самобутності українців. Цілком закономірно, що антиукраїнський шабаш увінчався 7 липня, тобто на Івана Купала (в Україні набули поширення легенди, немовби в ніч перед Івановим днем злітається на шабаш нечиста сила). Адже саме там, у Опішні, знаходиться найвища точка над рівнем моря в Полтавщині. Це 208 м так званої «Лисої Гори», що за доби козаччини поставала межею між цивілізованою Гетьманщиною та кочівницьким Диким Полем.
Стає очевидно, що цивілізаційні потуги України серйозно гальмують рудименти тоталітарно-міфологічного мислення спадкоємців кочівників. «Духовна столиця України», як люблять іменувати обласний центр полтавські політики, й донині не може віднайти рішення, як позбутися ментальності орди й українізувати лисогірських малоросів.
Які ж символи українства, за байдужого споглядання провідників Держави, вони піддадуть остракізму наступного разу?
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; «Нехай, – каже, –
Може, так і треба»
(Тарас Шевченко).
ОЛЕСЬ ПОШИВАЙЛО,
генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства,
голова Правління ГО «Конгрес українських керамологів»,
доктор історичних наук, професор
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Квітень 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |
Коментарі (0)