Друга міжнародна зброєзнавча конференція відбулась у Києві

Протягом трьох днів проходила нещодавно в столиці нашої держави на базі Національного військово-історичного музею України та Національного музею історії України Друга міжнародна зброєзнавча конференція. В ній взяли участь близько 40 науковців майже зі всіх областей України, а також іноземні вчені з Німеччини, США, Італії, Франції, Білорусії.

Доповіді науковців супроводжувались відео та фото презентаціями, що давало переконливу аргументацію у висвітлені теми. Особливий інтерес викликала одна з перших доповідей Ірини Форостян – керівника досліджень давніх цивілізацій (FRAC) та Музею Трипілля (США), яка розкрила надзвичайно цікаву і актуальну тему: «Відсутність української культурної спадщини в експозиції  найбільших світових музеїв: постановка проблеми».  Дослідниця із Нью-Йорка повідомила, що наразі існують поважні дослідження щодо визначної ролі України у світових цивілізаційних процесах. Але, на жаль, американці досі поєднують нашу історію з «Раша».

Не менш цікавий і наглядний був виступ з доповіддю відомого сенсея, майстра бойових мистецтв, дослідника і практика з Німеччини -  Манучегра Моштага Хорасані: «Інтерпретація технік стрільби із луку у перських літописах: практичне використання». Іранець за походженням, досконало володіючи п'ятьма мовами, зокрема англійською, німецькою, іспанською, він використав велику джерельну базу, зібравши понад 140 історичних документів, з метою дослідити та реконструювати техніки стрільби з лука. Дослідник продемонстрував «захват лева», «кисть яструба» тощо.

Засновник і технічний директор FISAS, дослідник фехтувальних трактатів, фахівець в галузі військової антропології Андре Лупо-Синклер з Мілану (Італія) подав історичний огляд «Еволюції фехтувальної та бійцівської системи в Італії у зв'язку з розвитком зброї та соціальним контекстом». Він підкреслив, що техніку бойових мистецтв зазвичай не популяризували у виданнях, аби супротивники не могли ознайомитись і використати ці техніки проти них самих. Відтак було дуже непросто досліджувати цю тему.

Чимало запитань отримала Єнна Феєрбах – доцент із Нью-Йорка, ад'ютант-професор Hofstra Universiti,  інструктор Nassau Communiti Cоllege, доктор філософії, металознавець, фахівець з історії технологій виробництва холодної зброї, після презентації своєї доповіді: «Торгівля клинковою зброєю між Хозарським каганатом, Руссю та Ісламськими державами протягом 1Х-Х ст.н.е».

Не менш цікавими були також доповіді українських вчених-дослідників, докторів і кандидатів наук. Зокрема, Артема Папакіна (м.Київ): «Шоломи і східні контакти Русі та Польщі Х-поч.ХІстоліття», Олексія Бакалець (м.Бар) – «Зображення холодної зброї на європейських монетах ХIV-середини ХVII століть із скарбів Поділля»; Сокирка Олексія (м.Київ) – «Гарматний парк Лівобережної  Гетьманщини ХVII-ХVIII ст.»; Дмитра Коляденка (Вінниця) – «Корди – поширення і значення на Руських теренах у ХV-ХVI ст.» та інші.

Дослідник міліарної культури українського козацтва, доктор філософії і письменник, інструктор і голова Ради старійшин Міжнародної федерації Бойового Гопака, отаман Волинської обласної громадської організації «Школа козацького гарту» Олександр Середюк розрядив монотонність доповідей конференції, презентувавши учасникам свою монографію «Лицарі Сонця», яка вийшла у світ уже двома тиражами. Учасники конференції з перших уст автора почули про той факт, що став уже легендою: чому поклонився японський каратист українському козаку? Схвальні відгуки також отримав автор на відео-стрічку: «Учися мудрості в батьків, а мужності - у козаків» - про ГО «Школа козацького гарту», яка функціонує при Музею історії сільського господарства Волині-скансен уже понад 10 років.

Учасники Міжнародної конференції мали змогу ознайомитись під час екскурсій з експозиціями Національного військово-історичного музею України та Національного музею історії України.

На третій день конференції окремі учасники конференції взяли участь у науково-практичному семінарі «Традиційні бойові мистецтва Ірану» під керівництвом доктора Манучегра Харасані. А по обіді, продовжились заняття у спорткомплексі Київської міської організації Айкідо Айкікай уже під керівництвом професора Андре Лупо-Синклера за темою «Фехтування рапірою й дагою та ранній кулачний бій: подібність технік». Учасниками семінару стали також молоді кияни – члени історичного клубу «Гільдії дуельного фехтування України», які отримали нові навики від відомих майстрів бойових мистецтв.

На завершення семінару, по традиції, було зроблено спільне дружнє фото на згадку про такий цікавий і потрібний захід. Він би не відбувся, коли б не було сприяння і підтримка Feldman Family Museum  та чудовій організаторській активній діяльності Дениса Тоїчкіна – старшого наукового співробітника Інституту історії України НАНУ, кандидата історичних наук, дослідника зброярства України.

P.S. Прикро було все-таки, що не були представлені майстер-класи козацьких бойових мистецтв, які отримали уже велику популярність навіть за кордоном. Це такі, як Бойовий Гопак, 30-річний ювілей якого відзначили у минулому році, Спас, Триглав тощо. Можливо, на Третю Міжнародну конференцію ці федерації отримають запрошення і покажуть не тільки своїм науковцям, а й міжнародним гостям, чому ж, все-таки, японський каратист поклонився українському козаку…

Олександр Середюк,
учасник  2-ї Міжнародної конференції,
0503788524