Потьомкинські села пані Сосновської

Alice | 28 травня 2016 10:13:40

Секретарі райкомів комсомолу - то була найгниліша ланка суспільства (хоча й були виключення з цього правила, але п. Сосновська до виключень не належить). Огидні, брехливі, ладні йти по трупах та встромляти ножі в спину... Біля трьох десятиліть тому п. Сосновська потрапила до цієї категорії чи то "по блату", чи то сама перегризла комусь горлянку. Світ змінився, але щуряча душа екс-комсомолки - ні.

Відповісти

Любомир Кабаненко | 28 травня 2016 19:39:46

Після приголомшливих фактів директорства Тетяни Вікторівни Сосновської в Музеї Тичини постає вже не риторичне, а пряме запитання до колегії Міністерства культури України, до Музейної Ради при Міністерстві культури України, до Громадської Ради при Міністерстві культури України і особисто до Міністра культури України пана Євгена Миколайовича Нищука: скільки вже буде ставити свої шалені експерименти над музейною спільнотою Національного музею історії України не фахівець в музейній справі і особа у якої повністю відсутня розумність у музейних ділах і немає поважного і виваженого ставлення до людей які це добре розуміють? З Т.В.Сосновської вже кепкує вся музейна спільнота України ( як у Києві і Галичині, так і на Поділлі і Слобожанщині, на Волині і Півдні України ) за її вчинки! Схаменіться в Міністерстві культури України і виправте скороспіле і не фахове призначення яке зробив у свій час філософ В.А.Кириленко! Перестаньте вже робити Національний музей історії України посміховиськом у руках божевільної піарниці Тетяни Сосновської… Сотні музейників в НМІУ і тисячі по всій Україні чекають справедливого рішення по по Тетяні Вікторівні Сосновської!..

Відповісти

Балдазавр Нескромницький | 28 травня 2016 23:24:06

Який жах для культурологічної радіожурналістці Т.В.Сосновської ( вона же гендиректорка музейного закладу з загадковою абревіатурою – НМІУ?! – це ж не якесь там МПТ ( Музей Павла Тичини! ), що її оточують сепаратисти і всілякі агенти Кремля ( а може ще якісь інших країн?! ). У Тетяни Вікторівни СОСНОВСЬКОЇ зараз на дворі не 2016 рік, а 1937 рік! Божевілля психічно неврівноваженої керівниці, на Старокиївській горі, може остаточно привести її до лікарні для душевнохворих. Ще письменник О.І. Купрін, який багато що понаписував про Київ на зламі віків, XIX I XX, стверджував що на Київських горах можуть перебувати відьми. Письменник Микола Гоголь, це теж може підтвердити своїми творами які понаписував. Отже, прихід Тетяни Сосновської з маленької квартири ( він же музей однієї людини ) на Старокиївську гору вчинив згубний вплив на психіку жінки яка займалася деякий, тривалий час з каганцями викликая дух свого родича і поета Павла Тичини з потойбічного життя. Є дуже душевне есе, вразливої до чудес, Тетяни Сосновської, коли в дзеркалі, на шафі, на Терещенківській, 5, побачила облік свого прапрадядька і який їй посміхнувся і полум’я в каганці спалахнуло якось особливо і Тетяна Вікторівна від надміру почуттів ледве не зомліла і не впала в прострацію. Який жах для музейної спільноти Музею Павла Тичини і особливо НМІУ! Такій творчій натурі, з певними відхиленнями у психіці, дійсно можуть привидитися не тільки відьми у НМІУ і біля цієї будівлі, а і різноманітні сепаратисти і агенти Кремля і агенти інших країн і континентів. Дійсно: Національний музей історії України кишить підозрілими особами від яких чутлива натура Тетяни Сосновської може не витримати і вона буде на поверхах музею цвірінькати голоском протяжно призиваючи свою кращу подругу і завідувача відділом Тетяну Сосінчук (а може Осінчук, ну це як хто, думає – той так і розуміє!). Ви тільки уявіть, якщо поставите себе на місце Тетяни Сосновської, по музею переміщуються працівники з підозрілими прізвищами – Каштанов, Іванова, Строкова. Розум Тетяни Сосновської кипить від гніву і розпачу: перед нею ходять росіяни, тобто російські люди. Як математик, за фахом, вона це точно може знати і вже виявила – всі прізвища вказують що це росіяни у НМІУ! Жах, жах, жах – В’ячеслав Кириленко на поміч! Тетяна Сосновська може зійти з розуму! А далі, нервовий збудник понісся у піднебесся! Оця ходить по музею жіночка, Зразюк, агент Королівства Швеції бо була там у відрядженні і її завербував там мабуть сам король, щоб робити гадоту Тетяни Сосновській! Що це таке?! Вороги так і бігають по НМІУ! А, ще є такі підозрілі особи які секретар райкому комсомолу (в минулому) Т.В.Сосновська дуже добре знає з радянського минулого – поляки! Переміщається по музею якійсь підозрілий поляк Красовський, а його син ( математик Тетяна Сосновська знає, що теж поляк, ну, що це таке робиться, до росіян ще і поляки в додаток!) побував недавно цілий рік в Українській армії і мабуть там шпигував на користь Польщі! Кругом, в НМІУ, обсіли Тетяну Сосновську одні агенти, сепаратисти і вороги! Ще одна група людей, якісь не таких українців яких звикла бачити у себе, в Музеї Павла Тичини, Тетяна Сосновська і які мають наглість судитися з нею – Макаренко, Блаженко, Шаповал. Це взагалі по Т.В.Сосновської виродки українського народу бо мали наглість стояти на Майдані і Грушевського, ходити на Банкову і до Будинку Офіцерів в 2013/14 рр. Вони бачити підняли руку на легітимного В.Ф.Януковича!!! Це для Тетяни Вікторівни Сосновської справжній жах і цих покидьків українського народу вона звільнила по статтям. Щоб цих сволот ніде більше на роботу не прийняли – будуть знати як творити Революцію Гідності!!! Отаке культурологічне життя зараз йде в Національному музею історії України: сепаратисти, агенти, вороги, “шпійони” і Тетяна Сосновська, сама бродить з каганцем у ночі, як справжня відьма, по НМІУ, не даючи привидам історії там спокійно спочивати...

Відповісти

Медуза Горгона | 29 травня 2016 01:43:57

Якщо серйозно, то практично за рік музей знищено на три чверті. Це тільки на перший погляд, якщо глибоко не копати. Вище першого поверха - експозиції Трипілля і Київскої Русі - дивитись вже нічого. На другому поверсі був зал під назвою світлиця із справжніми автентичними експонатами. Якісь незрілі сосновські стажерки просто знищили унікальний дух експозиції, зруйнували цілісну картину українського побуту, замінивши старовину на дешеву мішуру з базару. А куди ділись справжні експонати? Був зал старовинного посуду, на який відвідувачі спеціально йшли подивитись. Нема Лифаря, багато залів стоять порожні, бо в них дійсно проводяться виставки-одноденки. Запрошуються знайомі псевдохудожники, які витягують з якихось смітників радянський мотлох і гордо називають це інсталяцієй. А зал монет просто обурює - на центральних місцях розташовані царські та радянські монети та гроші, а стенд з українською гривнею загнаний в такий закуток, де відвідувачі можуть його і не помітити. Ще в музей приходять просто вчити програму на роялі знайомі музиканти Сосновської, отримуючи безплатний репетиторій, а як вібрація діє на експонати, нікого не хвилює. Зате закуплені дебільні безформені диванчики з красномовною назвою "попарада", на яких залюбки качаються діти і підлітки замість огляду музею. Постійно проводяться платні "майстер-класи", на них продають музейні квитки - от звідки з'являється потрібна кількість відвідувачів. А ще замість квитків з назвою музею тепер видають безликі касові чекі, як в супермаркеті. При попередньому директорі Чайковському музей відвідувало багато іноземців, вони були в захваті і відмічали його європейський рівень. А зараз цей величний заклад завдяки Сосновській перетворився на заштатний провінційний клуб. Ще трохи її царювання, і музей Історії України не вдастся врятувати.

Відповісти

Сергій Лаєвський | 29 травня 2016 15:39:18

Авторам. Хочу внести ясність щодо виставки ікон. У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського після передачі в 1983 році мистецької збірки для створення обласного художнього музею, ікон майже не залишилось. Ті музейні предмети, що експонуються на виставці в НМІУ надані НАІЗ "Чернігів стародавній".

Відповісти

Alice | 29 травня 2016 18:30:09

Питання про квиточки та статистику відвідувачів "старе музейне кодло" вже намагалося підняти https://www.facebook.com/NMHUProf/posts/1031008370250806 Як результат - головного бухгалтера вижили ще влітку, а дівчину-організатора екскурсій продовжують цькувати (минулого тижня її з роботи забрала швидка допомога) А потім були ще дива математика, коли відвідуваність музею змінювалась просто на очах https://www.facebook.com/NMHUProf/posts/1031008370250806 Хоча чого чекати від людини, яка не може навіть назвати точну кількість копійних картин у музеї Тичини...

Відповісти

Alice | 29 травня 2016 18:46:28

Прошу вибачення, друге посилання помилково продублювало перше. Ось вірне https://www.facebook.com/NMHUProf/posts/1102266013125041

Відповісти

Олена Щербак | 02 червня 2016 23:40:29

Небайдужі музейники музейної спільноти Національного музею історії України попрохали мене дати відповідну характеристику їх генерального директора Т.В.Сосновської з позиції професійної психології. Я вже двічі, на Музейному Просторі, давала свої коментарі по цьому психотипу. Якщо музейники просять фахово розповісти ще раз про цього індивідуума можу продовжити дослідження цього керівника. Як психолог, мені цікаво вести розмову і спостерігати досліджуючи чинники агресивно-шизофренічної поведінки психопатичного психотипу якої є зараз Тетяна Вікторівна Сосновська. Перше, що я хочу підняти, як психолог - це соціально-моральну сторону психотипа Т.Сосновської. Зараз йде війна, нехай не оголошена, проте війна йде на теренах України. Економіка, це основа життя любого психотипа який вписується і живе у державній будові. Фінансова складова економіки, це кров, яка живле весь організм і без якої немає життя, як у державному так і у біологічному функціонуванні. Виникає відразу питання по грошовій масі яке є у кожного українця, а у даному випадку - у музейників Національного музею історії України. За скільки впала гривня по відношенню до провідних валют світу починаючи з 2013 року? Якщо брати 1 долар = 8 гривень, то зараз це, виходячи з офіційного курсу - 1 долар = 25 гривень. Тобто, впала майже втричі! Що робить психотип Т.В.Сосновської, коли почала вводити новий штатний розклад взимку 2015/16 рр. – стала відразу зменшувати заробітню платню працівникам Національного музею історії України! Скажіть, мені психологу, який гендиректор, особливо з математичним фахом, як у Т.Сосновської, на таке здатен?! Ви коли не будь бачили, щоб у країні уряд зменшував пенсію пенсіонерам? Ні, бо йде індексація по інфляції і нехай там 30 або 100 гривень, але Міністерство фінансів України і Пенсійний Фонд України йдуть на це і підвищують. Тільки такий генеральний директор, як Тетяна Вікторівна Сосновська, діє всупереч всім законам макроекономіки і людського фактора. Як треба, психотипу Т.Сосновської, так не любити людей музейної професії, щоб самій розробити і ініціювати перехід працівників НМІУ у нову штатку де обмежується заробітна плата і не беруться до уваги інфляційні процеси в країні! Коли мені говорять, що Тетяна Сосновська істерично волала, що у неї отримають платню музейники у 6 000 – 7 000 гривень, скажіть будь ласка - це адекватний керівник в музейній установі? Купівельна спроможність працівників НМІУ впала втричі, а в цей час, Тетяна Сосновська, проводить фінансову реорганізацію під час якої заробітна платня її співробітників зменшилася на 1000-3000 гривень по новій штатці. Дисфория у Т.В.Сосновській набула таких збочених форм, що вона вигадала у своїй штатці посади з 50 % оплатою праці для кадрових працівників, щоб їм дошкулити! Для чого це зробила генеральний директор Національного музею історії України Т.В.Сосновська? Вона ж не провела скорочення кадрів скажімо по посадам головного інженера або відділу голографії? Вона, по звільняла там працівників, по статтям, ще за довго до своєї горезвісної оптимізації – влітку 2015 року! І це тільки вершина айсбергу її нікчемної оптимізації. Бо штатний розклад завжди змінюють під програму і фінансування установи. А цього як відомо з Міністерства культури України від Т.В.Сосновської ніхто не вимагав. Це її домінантна функція яку вона за всяку ціну проводить у НМІУ незважаючи ні на що. Психотип Т.Сосновської створив у головному історичному музеї країни таку критичну ситуацію в якої фахівці звільняються бо не можуть в таких обставинах достойно забезпечити себе і свої сім’ї, функціонувати (інших фахівців гендиректор позбавляється видавлюючи їх погрозами і доганами, а також статтями по звільненню). В такій обставині, хто залишається в НМІУ? Фанатики і безмежні патріоти своєї справи які намагаються за всяку ціну пересидіти неадекватного генерального директора Т.Сосновську і гноми, тобто раби НМІУ, які будуть працювати і за 2000 гривень у місяць проте будуть працювати так, щоб нічого не робити, а головне саботувати рішення керівника музейного закладу. Якщо подивитися, що так все зробила для цього, особисто Тетяна Сосновська, так можна назвати це все одним словом – диверсія! Вся музейна Україна зараз знає, як не фахово і глупо відпрацювала свою каденцію в Музеї Тичини Тетяна Сосновська, тому те, що вона вже наробила в НМІУ, це те, що вона продовжила робити ще звідти, з Терещенківській, 5. Як психолог, можу тільки розуміти, що Т.Сосновська спеціально розгромила кадри в НМІУ, щоб легше можна було б там маніпулювати своєю поставленою метою – музейні фонди!!! І як Станіславський, можу тільки казати, що не вірю про чесну оптимізацію музею, а вірю тільки у музейні фонди НМІУ знаючи до якого безладу вона довела музейні фонди Музею Тичини. План - розгромити фахових музейників НМІУ! - це той план, до якого був саме потрібний психотип Тетяни Сосновської, у якої негативізм до музейної справи у повсякденних опрацюваннях: науково-фондових, науково-експозиційних, науково-методичних, документно-організаційних… Все те, що у Тетяни Сосновської повністю ніколи не було і відсутнє до цього часу! Тетяні Люта, єдиному претенденту у директори Музею Тичини, можна тільки поспівчувати, бо їй прийдеться розгрібати авгієві конюшні які наробила Тетяна Сосновська. Тільки від Тетяни Сосновській, Тетяна Люта фаховий музейник і можна тільки позаздрити Музею Тичини, що до них йде працювати кваліфікований спеціаліст! Щоб продовжити соціально-моральну сторону психотипа Тетяни Сосновської, хочу повідомити, що НМІУ вже 5 місяців живе по двом штатним розкладам: Т.Сосновської і до неї який був. Тобто, ті, які підписали з нею згоду на нові посади і оклади і ті, хто це не прийняв або забарився. Цікаво взнати: у якому ще музеї в Україні цей дурдом ще відбувається?! Отакий спротив Т.Сосновській йде в цьому закладі! До речі, мене познайомили з вахтерами які обслуговували Т.В.Сосновську по місцю її проживання. У мене, як психолога, від цього знайомства багато що відкрилося. Виявляється, що Тетяна Вікторівна Сосновська стверджувала у своєму домі, що вона є правнучкою Павла Тичини і тим там хизувалася. Тобто, в домі де вона живе: всі вірять, що Павло Тичина - це її прадідусь! Зокрема, в це вірять вахтери, бо їм це казала Тетяна Сосновська! Ну я розумію, можна перекрутити історичні факти, але так нагло перекручувати свою біографію, в родинних зв’язках з поетом Павлом Тичиною, це мабуть занадто для такого психотипа як Т.Сосновська у її інтелектуальному дефекті! Хто ще не знає: Тетяна Сосновська не правнучка поета Павла Тичини, а праправнучата його племінниця, “сьома вода на киселі” як кажуть у народі! Звиняйте, що перериваю своє дослідження про Т.Сосновську – мені будуть телефонувати з Канади, з міста Торонто. Тому свій опус продовжу потім, де торкнуся будівельних робіт Тетяни Сосновської і чуток з Міністерства культури України де хочуть зняти з посади недбайливого генерального директора НМІУ. До побачення всім, особливо музейній спільноті НМІУ! Ваш психолог – Олена Щербак.

Відповісти

Мальвіна з фондів НМІУ | 03 червня 2016 23:05:06

Ви колись бачили, як кивають п’ятками від навіженого гендиректора НМІУ Т.В.Сосновської її працівники? Тоді Ви нічого, у своєму музейному житті, не бачили! Як клянуть, Тетяну Вікторівну Сосновську, як ті, хто працював у цьому музеї до неї, так і ті, хто прийшов у цей музей при неї! Таке негативне відношення до неї масово спостерігається як у команді С.М.Чайковського так і в команді Т.В.Сосновської. Це так треба довести колектив Національного музею історії України, щоб нелюбов до його керівника була загальною у цьому історичному закладі. Т.В.Сосновська повністю втратила свій контроль і вплив на музейників, а це вірний шлях до того, що її каденція у цьому музеї підходить до свого логічного завершення. Коли вже будуть відкорковувати пляшки фахові співробітники Національного музею історії України святкуючи зняття з посади генерального директора Тетяни Сосновської, по підписаному наказу, по Міністерству культури України, Міністром культури України Євгеном Нищуком?

Відповісти

П'єро з наукової частини НМІУ - Мальвіні з фондів НМІУ | 04 червня 2016 22:49:29

Шановна пані Мальвіна! Тетяна Вікторівна Сосновська дійсно неадекватний керівник і істерична жінка. Звільняються з НМІУ не тільки ті кадри, що працювали ще з Сергієм Михайловичем Чайковським, а і звільняються і ті, хто прийшов разом з Тетяною Вікторівною Сосновською. Я, як науковець, думав спочатку, що нам до НМІУ прислали генерального директора у якої щось там з клепалом у голові не в порядку. А потім, коли ми тут всі взнали, що вона взагалі не тільки не вела наукову роботу на попередній своїй роботі, а і взагалі повністю запустила фонди і обрушила у провалля звірку і облік в Музеї Тичини, незрозуміло скільки зробила там копій картин і незрозуміло з якою метою ( може оригінали картин вже десь у колекціях тих меценатів, хто її прислав у Національний музей історії України?!). Скажіть мені пані Мальвіно, чи є моральне і людське право вимагати від фондовиків і науковців Національного музею історії України якусь там фахову роботу у гендиректора Т.В.Сосновської, коли у неї в Музеї Тичини, під час її там директорства, утворилася ЧОРНА ДІРКА В МУЗЕЙНІЙ СПРАВІ?! Ще мені незрозуміла страусина позиція керівництва Міністерства культури України які на прикладі Т.В.Сосновській показують всій музейній Україні, що кваліфікація і фаховість взагалі більше не потрібна в музейній справі в сучасній Україні, а потрібна тільки гра з діточками і піар який робить шкоду бо йде від особи ( дуже брехливої як і по родинним своїм зв’язкам з поетом Павлом Тичиною так і по життю) яка дискредитує саму професію музейника! Тому і йде, таємний і відкритий саботаж, зараз в музеї, всім діям Тетяни Вікторівни Сосновської, поки в Міністерстві культури України не прокинуться і не справлять помилку по призначенню цій особи у Національний музей історії України. Історики, це люди, які добре вивчили і знають історію і саботаж йде і буде йти доти поки Т.В.Сосновську не знімуть з роботи і не будуть більше смішити фахівців досягненнями Т.В.Сосновської у Музеї Тичини і її фейковою роботою у Національному музеї історії України. Якщо навіть припустити, що Т.В.Сосновська, щось добре наробила в НМІУ на 5 % ,це вже не буде прийматися музейною спільнотою – негатив під назвою “сосновщина” все рівно все переважає!.. Тому і підтримую Вас пані Мальвіна: ми ще піднімемо келихи з шампанським коли Тетяну Вікторівну з ганьбою спровадимо з Національного музею історії України! Слава Україні і слава фаховим музейникам НМІУ! Ми все рівно переможемо бо правда за нами, а значить з нами Бог і Україна!

Відповісти

Музейник зі стажем в НМІУ | 05 червня 2016 00:19:34

Міністерство культури не дуже прислухається і робить вигляд, що все добре. А може вже пора перевірити нецільове використання Сосновською бюджетних коштів, призначення премій "лизунам"? Що це за переклади екскурсій в зарубіжних музеях за порадою сина? На які кошти? На якій посаді працює "смотрящий"?

Відповісти

Артемон з МІКУ, філії НМІУ | 05 червня 2016 03:12:49

Не так давно була в НМІУ делегація від Міністерства культури Литовської Республіки. Говорять, закортілося людям зробити виставку голограм історичних коштовностей у Вільнюсі. Але – зась! Тетяна Вікторівна Сосновська розгромила голографічний відділ який був створений в Національному музеї історії України за рішенням ЮНЕСКО і Ради Міністрів УРСР. Тому ніякої виставки голограм від НМІУ у Вільнюсі вже не буде. А прикро, що так бридко працює Тетяна Вікторівна Сосновська в Національному музеї історії України… До речі, ця дура Сосновська, фактично припинила робити по світу виставки з Музею історичних коштовностей, філії НМІУ, які користувалися великим попитом і ажіотажем у США, Німеччині, Японії, Франції, Італії, Іспанії і в інших країнах приносячи музею і державі Україна чималенькі валютні кошти. Те, що зробила Тетяна Вікторівна Сосновська – це справжня диверсія проти музейної спільноти України і іміджу країни у світі. Особливо дошкуляє, що це вона зробила в воюючій державі. І це вже буде важко виправляти, бо прізвище Т.В.Сосновська, на міжнародній арені асоціюється негативно, як офіційна особа Української Республіки, яка повністю перервала міжнародні контакти по культурі в музейній справі і з якої не можливо зараз фахово вести справи. Ганьба!

Відповісти

Тато Карло з технічної служби НМІУ | 05 червня 2016 20:37:52

Технічні служби Національного музею історії України зараз у повному загоні при гендиректорстві Тетяни Вікторівни Сосновської! Скажіть, будь ласка, Ви бачили, в українських музеях, як сивочолі працівники під 55-70 років тягнуть меблі і обладнання, а молодики-співробітники стояли і дивились на них по сміючись. Це повсякденна картинка, з життя НМІУ, зараз. Робітники з цього музею практично всі накивали п’ятками бо зарплатня мала, а дії генерального директора Т.В.Сосновської за межами моральності. Замість робітників тягнуть мотлох музейний зараз завідувачі відділами, завідувачі секторами, інженерні фахівці, науковці. Всі ці люди далеко не здорові і в літах, а тягнуть все це як раби, бо пані Тетяна Сосновська зараз почуває себе як власниця кріпаків з XIX або XVIII століть. Над працівниками нависла загроза тотального звільнення, тому Т.В.Сосновська зовсім втратила совість українки, а може совісті у неї ніколи і не було! Дійсно, після маленького Музею Тичини отримати у своє повне розпорядження таку махину як НМІУ, це дійсно можна поїхати розумом і з’явитися чуття своєї повної вседозволеності, як зараз, у Тетяни Сосновської. Ви тільки вдумайтесь, у неї є особиста музейна автомашина яка возить її як царицю. Такого, в Музеї Тичини, у неї не було ніколи зовсім! А фінанси НМІУ, які у кілька разів переважають бюджет Музею Тичини і яка вона використовує для особистого збагачення і на грошові премії своїм посіпакам. Коли робітники поскаржилися на малу платню, то Тетяна Вікторівна Сосновська співчутливо порадила взяти відпустку за свій рахунок і піти допомагати будівельним роботам на Андріївському узвозі бо там за це ще і платять!!! Скажіть, після цього, що у Тетяни Вікторівни, дійсно, щось там не в ладу, з макітрою голови і я з вами буду повністю згоден! Під час трасування був вкрадений паркан і плитка. Були розборки і крики, але все це спустили на гальма. Оця музика, по НМІУ, губить там всю експонатуру, але до цього немає нікому діла. Оці покрадені парасольки в кафе “Ольжин Двір”, за наказом Т.В.Сосновської і були виконані злочинцями з кримінального угрупування “Поділ” за участю її вже звільненого заступника з розвитку і утримання НМІУ Олега Андрійовича Полозова. Так про це знає пів музею! Потім парасольки повернули, бо були злочинці зняти на камеру спостереження на Десятинному провулку. Тому, щоб не попасти за грати, Т.Сосновській і О.Полозову прийшлося давати задній хід. Проте, це справи не міняє! Швидко біля кафе, з яким воювала Тетяна Вікторівна Сосновська, виникло нове кафе “Ясчик” яке, як говорять, належить родині Тетяни Вікторівни Сосновської. Коли вона взнала, що кафе з яким вона воювала користується повагою у киян і туди ходили, наприклад, такі знакові люди: як письменник Андрій Курков і художник Арсен Савадов, Т.Сосновська і собі захотіла, щось мати, у цьому дусі. Під час цієї кофейної війни, Тетяна Сосновська, через треті руки, намагалася отримати від керуючого кафе “Ольжин Двір” хабара, що не буде творити перепони, але цей номер у неї не пройшов. Її провокація не вдалася, бо господарі кафе “Ольжин Двір” з’ясували для себе, що Тетяна Вікторівна Сосновська має репутацію в Києві брехливої особи і хворобу психіатричного ґатунку. З нею не можливо вести ні яки справи, собі дорожче! Зараз технарі НМІУ, як і фондовими НМІУ, як і науковці НМІУ, добре знають, що в цих складових музейного життя, Тетяна Сосновська нічого не вміє і не розуміє. Позицію яку вона зайняла в Національному музеї історії України - це позиція контролера і нормувальника. Ось до цього вона має хист, як колишня секретарка райкому комсомолу в Радянській Україні. А як технар, можу повідомити: те, що Тетяна Сосновська хотіла зробити Музей Тичини філією Національного музею історії Україна, при Міністрі культури України В.А.Кириленко так це для того, щоб скрити від музейної спільноти України весь той безлад який вона утворила в тому музеї. Добре, що той номер не пройшов і Музей Тичини при директорстві Т.В.Сосновської виявився справжнім Троянськім конем який уважна музейна спільнота роздивилася і почала боротися з не фаховостью і не професіоналізмом який тепер назавжди, в музейній справі України, носить ім’я – “Тетяна Сосновська”…

Відповісти

Карабас-Барабас з адміністративної частини НМІУ | 06 червня 2016 01:56:32

Певний період я був прибічником Тетяни Сосновської. Коли ближче з нею попрацював,зрозумів її стервозний характер, а потім взнав, що і як вона напрацювала в Музеї Тичини то мені перехотілося з нею мати справу. Я знаю про Лист трьох Екс-Президентів України до діючого Президента України Петра Порошенка про негаразди в НМІУ і про те як Т.В.Сосновська псує імідж Україна на міжнародній арені. Ще я знаю, як і якими словами вона висловлювалася на адресу Леоніда Макаровича Кравчука і Леоніда Даниловича Кучми. Якщо я буду про це зараз писати, то перед вами виникне зовсім не інтелігентна жінка, а жінка з підворотні - гоп-стопниця! І, ще, про вживання російської мови в НМІУ яке зараз підняла Т.В.Сосновська у зв’язку з лідером музейної профспілки В.В.Каштановим. По перше, хто підняв ґвалт по цьому питанні, у неї на фейсбуці, це її подруги і знайомі по Музею Тичини і радіокомпанії де вона підробляла радіожурналістикою. Тому, не треба зараз акцентувати на це увагу, тим більше, що у Тетяни Сосновської є програма, в яких залах НМІУ діточкам-школярикам можна вигукувати: Слава Україні! А в яких залах НМІУ це робити ніяк не можна. Про це, кулуарно, вам можуть розповісти більш досвідчені у цьому питанні екскурсоводи. Це, що - не маразм Т.В.Сосновської?! І по друге. Її добрий знайомий В.А.Кириленко, 23 лютого 2014 року ініціював і провів закон №1190 про заборону вживання регіональних мов в Україні (зокрема це більш стосується російської мови, в першу чергу). З 26 на 27 лютого 2014 року, з за вчинка любого друга Тетяни Сосновської, В’ячеслава Кириленка, був взятий збройними вояками Парламент Криму під гаслом: бандери взяли владу в Києві і відразу заборонили російську мову! Недолугі дії дорогого серцю Т.В.Сосновської, В.А.Кириленка, спричинили анексію Криму і збройне вторгнення у Донбас під цим негативним гаслом! Якщо для Т.В.Сосновської, такі дії В.А.Кириленка будуть продовженні й далі, ще багато людей загинуть в Україні! Нагадую ще раз: провокація В.А.Кириленка сталася 23 лютого 2014 року коли ховали Небесну Сотню… Якщо для Т.В.Сосновської така мовна політика в Україні є нормальною, то нехай зараз відправляє в АТО свого сина Костянтина Сосновського і не з аудіо-гидом, по європейським музеям, а з автоматом і у повній викладці! Треба мати фаховість в культурній політиці і не піддаватися на провокацію якщо вона і була ініційована колишнім гранітним революціонером В.А.Кириленком. А Т.В.Сосновська, ще раз роздуває мовний конфлікт, вже в НМІУ, тому, що не історик і не може думати логічно і стратегічно. А її посіпаки показують, що вони готові всіх вбивати тільки за те, що хтось не розмовляє українською мовою. Це вже виходить за всякі рамки розумного!

Відповісти

Alice | 06 червня 2016 19:00:07

Ну почнемо, мабуть, в хронологічному порядку. Хазяїн Сосновської, Кириленко, коли його попросили допомогти у вивезенні поранених, накивав п’ятами. Але декілька годин потому волав зі сцени Майдану про свій патріотизм. Сама ж Сосновська, така вся на камеру україномовна, дуже часто переходить на російську мову в спілкуванні віч-на-віч. Особливо цікавим є аудіозапис, де вона спокійно розмовляє російською, називає показушною патріоткою мати загиблого Героя, та шукає відмазки, за якими вона не хоче брати на роботу АТОшників (бо вони їй лизати зад та допомагати у розкраданні бюджетних коштів не будуть).

Відповісти

Розмовляючий Цвіркун з новинами | 08 червня 2016 00:38:55

От математичка Т.В.Сосновська, вона же стара радянська комсомолка, за методом філософа В.А.Кириленко робить, як їй здається, музейну реформу в Національному музеї історії України. Запрошує малюків, школяриків, підлітків: нову підростаючу генерацію України. Говорить їм добрі слова, робить їм смаколики, цукерочки з шоколадками які дійсно мають гарну дію на настрій юні. Розповідає про палку любов до України. З історією давньою і середньовічною, а також і новітньою, правда у неї є великі труднощі, бо в ВУЗі історія була не її профільним предметом, а про політекономію з марксизмом-ленінізмом які вона досконало знає, по керівній роботі, по лінії ЦК ЛКСМУ і ЦК ВЛКСМ, вона ж про це підростаючому поколінню говорити і їх вчити по цьому вченню, Тетяна Вікторівна Сосновська, звісно не буде і цього соромиться. Може розповісти тільки байки про поета Павла Тичину, її прапрадядька, якого вона чомусь називає своїм рідним дідусем і його “Сонячні кларнети”. Тільки от не буде їм говорити про “Партію веде” і Сталінській Гімн Радянської України які понаписував поет №1 в УРСР, у той період, бо так одноосібно вирішив батько народів СРСР Йосип Віссаріонович Сталін. Ось, з такою історичною валізою і заскочила до НМІУ Т.В.Сосновська. Є ще її провальна праця в Музеї Тичина де вона помножила на нуль науково-фондову роботу ( Наукової Ради у неї там зроду не було ), наукову-методичну роботу ( жодної наукової і методичної праці від Т.В.Сосновської про П.Тичину немає, а є тільки статті у журналістському дусі), наукову-експозиційну роботу ( в квартирі-музею взагалі не можна це вести бо треба зберігати все як було при житті поета П.Тичини і нічого не змінювати). Тому вона і проводила там тільки чаювання, вистави одного актора, поетичні вечори, презентації книжок і творчість у соціальних мережах, щоб заповнити гнітючу пустоту без музейних професійних опрацювань з обліку і звірки нормативно-документальної бази експонатури. Тому і сплатила вступні 500 євро на участь у конкурсі Кращого Європейського Музею 2014/15 року, щоб засвітити там свій Музеї Тичини. Грант від господарів конкурсу вона отримала, щоб туди доїхати, пожити у Глазго і повернутися. Музей Тичини все там провалив і жодної номінації не отримав і в призери не попав – ганьба! Як стало відомо, можливо, в 2014 році, гроші Т.В.Сосновська на участь у цьому конкурсі отримала від Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Потім були зроблені такі умови в Україні, щоб були тільки два музею від України і всі третє значущі. Як покровителі Т.В.Сосновської не старалися, а конкурс, у фінальній її частині, у Шотландії, вона повністю провалила. Проте це їх не зупинило. Був нашвидкуруч зроблений і склепаний відразу міф про найкращу музейницю, всіх часів в Україні, Т.В.Сосновську. Господарі Т.В.Сосновської так поспішали, що не зробили інвентаризацію в Музеї Тичини і не перевірили директора на службовий фах. В.А.Кириленко так світився від радості коли озвучив ціну Музейного Фонду в Україні у 100 мільярдів євро. І зразу, після цього, завіз Т.В.Сосновську у НМІУ поставивши їй завдання: за всяку ціну осідлати Золоту Скарбницю у Музеї історичних коштовностей України. Т.В.Сосновська втратила дар речі коли взнала, що по страховці НМІУ має експонатуру приблизно на 2,5 мільярда євро. Таке, бідному секретарю райкому комсомолу в Радянській Україні, а в минулому, директору Музею-квартирі Тичини, не могло і наснитися. Завзято прокинулася і стала виконувати наказ партії (В.А.Кириленка і Народного Фронту): позбавлятися фахових музейників в НМІУ і набирати не профільних туди спеціалістів. При цьому так старалася, що позбувалася і музейників які відстояли Революцію Гідності у найважчі часи лютого 2014 року (тільки за це їй не тільки не можна керувати музеєм, а і взагалі треба пройти люстрацію в Україні за ворожі дії до Майданівського руху і українського народу). Завіса прикриття, у вигляді роботи з молодим поколінням і лекторії, починає набирати шалено-піарні оберти виходячи з того, що комсомольсько-піонерську роботу Т.В.Сосновська знає і гарно її перероблює на сучасний стан і при цьому фальсифікує відвідання НМІУ відвідувачами. Швидко набирає обертів проведення виставок-скороспілок і добираються гарні показники для Міністерства культури України. При цьому Золота Скарбниця перепідпорядковується особисто Т.В.Сосновській (через зберігача фондів у НМІУ, а не в МІКУ) і по фондовій роботі попирає всю нормативну базу яка була до цього і фактично, в юридичному плані, знищує фонди МІКУ. Тепер кожен, хто передавав в НМІУ одиниці зберігання, у її філію МІКУ, у судовому порядку може звідти своє забирати. Мета яку Т.В.Сосновській поставили її господарі на 50 % досягнута. Тепер за малим: отримати ще залишені 50 %. Листи трьох Екс-Президентів до діючого Президента України, про негаразди в НМІУ при Т.В.Сосновській, блокуються людьми від Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Приїзд до Т.В.Сосновської, у НМІУ, В.А.Ющенко носить заспокійливу місію – все обійдеться і забудеться! – з П.О.Порошенком буде знайдено порозуміння. До Т.В.Сосновській, через деякий термін, присилають топ-менеджера корпорації “ROSHEN” Євгена Полтавцева який починає фінансувати будівельні роботи на території Національного музею історії України, а десь, в далекій Іспанії, на віллі у містечку Марбелья, готується закуток античності і середньовіччя - мистецтва з України…

Відповісти

Звір Гуляє | 08 червня 2016 13:03:13

Для початку дозволю собі навести кілька цитат: (1) «…хоча напевне в Чернігівському музеї могли б уточнити і села і конкретні церкви». Народна ікона, ще називалась хатньою іконою, писали такі ікони переважно (але не виключно) самоуки-богомази і творили вони часто на замовлення певної (селянської) родини. Розміщували такі ікони в хатах на самому почесному місці – «покуті» де ікони стояли на «божницях» (інколи різьблених поличках для ікон). Кого цікавить історія народних ікон раджу поїхати в Замок Радомисль - приватний музей хатньої ікони Ольги Богомолець [1] http://www.radozamok.com.ua/about/museum-of-the-home-icon – там найбільша в Україні збірка народних ікон (5000 одиниць). Народні (хатні) ікони були далекими від тогочасних іконописних канонів, в церкви їх не брали (в церквах висіли канонічні ікони написані іконописцями, що мали відповідну освіту). Тому, якщо «уточнити села» ще може бути правдоподібною опцією, то «уточнити конкретні церкви» - звучить як вияв цілковитої необізнаності авторів. (2) «людина, яка невідлучно перебуває поряд із кожним … і стежить, наприклад, за скільки той музейник зробить фотофіксацію одного предмета» - судячи по опису це 100% відповідає поняттю time and motion study [2] http://www.radozamok.com.ua/about/museum-of-the-home-icon що є класичним зразком scientific management (Тейлоризму), тобто це звичайна практика вивчення та вдосконалення процесів. Особисто мене таке щире обурення авторів цим підходом до вивчення процесів щонайменше дивує і насторожує, особливо згадавши, що обурення авторів викликає ще й той факт, що цей метод застосовується до «завідувачів відділу, голови профспілки музею, фахових музейників з багаторічним стажем роботи». Якщо автори вважають, що усі перелічені посади і звання є запорукою фаховості та ефективності – то дозволю собі з цим твердженням не погодитись – я неодноразово писав про відсталість та застарілість нашого музейництва (переглянути мої дописи на цьому ресурсі можна тут [3] http://www.radozamok.com.ua/about/museum-of-the-home-iconeum/ua/author/867) і на мою думку частина цих неподобств - це наслідок небажання і невміння музейників (в тому числі і «музейників із 30-ти річним стажем») виконувати свої першорядні обов’язки. У статті є кілька дуже тривожних тверджень, зокрема: «…колись зберігали експонати, а тепер їх потрібно вигідно і потайки продати», як на мене – це є ознакою наміру скоїти злочин, а відтак, автори оприлюднюючи такі твердження, напевно, мають надійні докази такого наміру, отже, згідно до чинного законодавства, автори мали б подати відповідну заяву до правоохоронних органів – це все дуже серйозно (за останні кілька місяців вже було кілька скандалів з крадіжками з музеїв)! Насамкінець, для ілюстрації цього допису було використане фото зі матеріалу «Вдогонку к олимпийскому огню в Брянске» [4]http://www.radozamok.com.ua/about/museum-of-the-home-icon У мене два питання, по-перше чи оприлюднюючи цю статтю автори мають дозвіл, або ліцензію від автора фото на право використання цього фото у своїй публікації, бо посилань чи згадок про автора фото в дописі я не знайшов (думаю, що автори знайомі з вимогами ЗУ «Про авторське право та суміжні права», зокрема з відповідальністю за порушення авторських прав). По-друге, яким чином фото з репортажу про пронесення олімпійського вогню через місто Брянськ ілюструє діяльність пані Сосновської?

Відповісти

Звір Гуляє | 08 червня 2016 13:03:53

[2] https://en.wikipedia.org/wiki/Time_and_motion_study

Відповісти

Звір Гуляє | 08 червня 2016 13:04:17

[3] http://www.prostir.museum/ua/author/867

Відповісти

Звір Гуляє | 08 червня 2016 13:04:42

[4]http://bryansk.livejournal.com/255855.html

Відповісти

Черепаха Тортіла - Звіру Гуляє | 10 червня 2016 03:00:36

Перше, що хочу відмітити те, що автор коментаря ототожнив себе зі знаменитою картиною “Звір Гуляє” народної майстрині Марії Приймаченко. Якщо автор добре знає, то вона була створена у 1971 році. У той рік, в СРСР, особливе потрясіння викликало у людей творчих і які небайдужі до природних сил і зверх сил подія пов’язана з трагічною загибеллю екіпажу космічного корабля Союз-11: Георгія Добровольського, Владислава Волкова та Віктора Пацаєва. При поверненні на Землю після космічного польоту на Союзі-11 капсула повернення зазнала пошкодження та розґерметувалася. От дійсно: звір гуляє у природі! Говорять, що і Марія Приймаченко могла на це відгукнутися тим, що вона могла добре творити. Тепер пройдемося по пунктам. 1. - 99% експонатів привезли з Чернігівського історичного музею так написано у статті, якщо не брати до увага фаховий коментар Сергія Лаєвського по цьому питанні. Бачите, шановний Звір Гуляє, у Національному музеї історії України зараз верховодять у науково-експозиційній роботі дві людини: заступник гендиректора з наукової роботи Б.К.Патриляк (він є рідним братом декана історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка і статті у нього дуже похожі по стилю з роботами І.К.Патриляка (це вже змахує на звичайний плагіат у стилі дружини В.А.Кириленка). У Б.К.Патриляка базова освіта: бакалаврат математична (перегукується з Т.В.Сосновською яка теж за фахом математик). Проте чомусь, магістратура – історична, а захист кандидатської за темою "Селянські повстання 20-30-тих рр. ХХ ст. в Україні" відбувся в Київському університеті на історичному факультеті на кафедрі старшого брата Патриляка І.К., без досвіду роботи в будь-якому музеї.) і вчений секретар О.В.Оногда ( лаборант була в 2013 році у академіка П.П.Толочко ). Музейники доволі часто не знають звідки беруться і куди відправляється експозиційний ряд в і з НМІУ, бо не проведено жодної науково-методичної наради, не обговорена жодна концепція, тематико-експозиційний план виставок та перебудови експозиції, прийняття текстів екскурсій. А якщо кулуарно, щось приймається, то знають тільки посвяченні у секту Тетяни Вікторівни Сосновської. Тому те, що могли назвати експонатами які привезли з Чернігівського історичного музею могло йти від “фахівців музейної справи”: математика Б.К.Патриляка і лаборанта О.В.Оногди, а саме “найкраще” від математика Т.В.Сосновській. Звісно якщо це було звідти, як вони те анонсували, то там мало бути зрозумілий і фаховий етикетаж зі всією атрибутикою. А так звиняйте: яких “фахівців” у НМІУ прислали - то те і маємо! Це, так би мовити, словами Л.М.Кравчука, про музей на Володимирській, 2. 2. – Ваш другий пункт можна зразу закривати виходячи з першого пункту проте я поміркую ще. Цікавинка така: дивляться як працюють і що роблять працівники в НМІУ люди з освітою: філологічною, філософською, математичною, соціологічною, юридичною, а взагалі, з будь якою, проте не з історичною! Складається таке враження, що історичну освіту у НМІУ вирішено знищити! Крім того, наглядають працівники які не працювали ніколи в музеях. А це вже нонсенс! Якщо це йшлося тільки про вивчення процесів недосвідченими стажерами і стажерками Т.В.Сосновської то це була б зовсім інша справа, фахова: так звана спадкоємність поколінь і навчання музейній справі. От тільки біда, про це не йде річ, а йде тільки про наглядача як у кращі роки НКВС в СРСР або у Стародавньому Римі за рабами. Тому і по другому пункту, Звір Гуляє промахнувся на полюванні. А прикро за Марію Приймаченко у якої з’явився недолугий нащадок. 3. - Небажання і невміння музейників (в тому числі і «музейників із 30-ти річним стажем») виконувати свої першорядні обов’язки це від лукавого Звіра який Гуляє. Невже, Звір Гуляє, не знає. Хто така Тетяна Вікторівна Сосновська? Яку музейну роботу вона проводила (або краще сказати не проводила в Меморіальному Літературному Музеї-квартирі Павла Тичини на Терещенківській, 5? А чи знає, Звір Гуляє, життєвий шлях Т.В.Сосновської? І не піарний, а справжній? А взагалі, Звір Гуляє, за фахом історик і чи він, або вона знає, що особистість в історії має виняткову роль? Олександр Македонській і Перикл, Октавіан Август і Костянтин I, Чингізхан і Наполеон тощо про це яскраво свідчать. В музеї особистість теж має велике значення і те, що творить Т.В.Сосновська, це невміння працювати і не розуміння людей з якими можна знайти елементарну фахову мову (якщо вона мала до цього хист). Її підхід у якості працівника згодився б у дитячому садку, школі, палаці юнацтва: масовик-витівник, та, що йде попереду піонерського загону – піонервожата, це її стеля! Може, ще й математика в інформаційних технологіях прийшла їй на користь, а от у журналістиці нічого такого значущого, а головне фахового до написання чогось, повністю у неї відсутнє. Стиль блідний, графоманській і дуже слабенькій. Відсутнє творчій початок, як літератора, у нащадка родини поета Павла Тичини якої вона є. Почитайте її журналістські статті – здригнетеся від трафаретного стиля який, раз за разом, тягнеться у неї зі статті у статтю викликаючи оскомину у читача від написаної банальщині. Тепер про подати відповідну заяву до правоохоронних органів. Звір Гуляє мабуть не знає скільки судових справ йдуть проти Т.В.Сосновської де вона виступає в якості Третьої сторони? Тобто, якщо музейники виграють судові справи, то фінансові витрати буде в значної мірою нести особисто Т.В.Сосновська. А, якщо її звільнять з роботи, цей шлейф за нею потягнеться де б вона не перебувала. Це сталося на останніх її судах бо суддям вже набридло вести багаточисельні справи з Національним музеєм історії України де фігурує всюди одна тільки особа - Тетяна Вікторівна Сосновська. Тільки по цим судовим справам вона може особисто сплатити 300 000 гривень працівникам НМІУ. Т.В.Сосновська поки, що, жодної судової справи по доганам і звільненням у музейників НМІУ не виграла. А є ще і кримінальні впровадження які не хитко, проте невпинно йдуть проти Т.В.Сосновської і її найближчого оточення. А є і більш важка гарматна зброя з правоохоронної системи України. Звір Гуляє пише про відповідну заяву до правоохоронних органів про намір скоїти злочин. Так і це вже музейниками НМІУ добре освоєно. Є відповідний лист-заява, від колективу НМІУ, на ім’я Голови Служби Безпеки Україна на перевірку діяльності Т.В.Сосновської яка робить шкоду в музейній справі України і має відповідні наміри (з відповідним приведеним фактажом). Як мені відомо, цей тривожний сигнал прийнятий і оперативно-розшукові роботи по Т.В.Сосновській йдуть як по лінії безпеки України, так і по лінії внутрішніх справ України. З нового тижня у НМІУ починає роботу КРУ і прийдуть ще ряд цікавих комісій інших відомств. 4. – по четвертому пункту про використане фото зі матеріалу «Вдогонку к олимпийскому огню в Брянске». Ну, що я можу тут сказати Звіру Гуляє! Ну не ми почали війну з російським агресором і саме в нас поки що, забрали Крим і частину Донбасу. Брянська губернія Російської Федерації, звідки взялося це фото, це наша відповідь, як то у свій час казали Чемберлену, а я кажу Путіну. Знаєте, коли стара комсомолка, в минулому секретар райкому ЛКСМУ у місті Києві, за часів СРСР, знущається над музейною спільнотою НМІУ сиплячи виразами, наприклад: Знищити як клас! То це їй нагадування, з Росії, де у неї чималенько друзів по лінії ЦК ВЛКСМ, те що, вона робить, це на руку Путіну і ворогам України бо по звільняла людей тільки за те, що у свій час ходили на Майдан, стояли на Грушевській на лінії вогню, були на Банковій коли Порошенко вилазив на грейдер, а потім отримали по звукоосветітельним гранатам поруч з собою так, що потім, два місяці було погано чутно у вуха, ходили до будинку Офіцерів, а потім ще музейники їх шукали чи бува не вбиті були там, бо були об’яви про вбитого, з прізвищем і ім’ям, знайомого їм працівника по НМІУ. Тільки за цей негатив Т.В.Сосновська не має ніякого морального права бути генеральним директором Національного, підкреслюю, НАЦІОНАЛЬНОГО музею історії України. Тим більше, що на судовому засіданні, у суді, заявила, що бачила у цих хлопців чорно-червоні каблучки з тризубом з якими вони ніде не розлучалися. Яка ж це гидотниця зараз керує НМІУ – ганьба за це Україні і особисто В.А.Кириленку, що її призначив і Є.М.Нищуку який її ще держить на цій посаді і який мабуть вже призабув, що був Голосом Майдану. Ганьба! Тому і фото з російського міста Брянська, це як чорна мітка від музейників НМІУ до Т.В.Сосновської, а про авторські права з Російської Федерації поговоримо Звір, що Гуляє, тоді коли автори агресії в Україну покинуть терени нашої держави і заберуться до себе у Московію...

Відповісти

Арлекін, друг П'єро з наукової частини НМІУ | 13 червня 2016 00:27:12

Дуже нервова ситуація зараз постала у Національному музеї історії України. Прихід і чекання приходу комісій у цей музейний заклад, таких наприклад: як профспілкова від Музейної профспілки Києва і України, а також КРУ, визвали у дирекції музею почуття невпевненості і паніки. Тим більше, що дирекція цього історичного закладу, зараз перебуває в оперативній розробці СБУ. Метання Тетяни Вікторівни Сосновської по НМІУ, її хаотичні безцільні проїздки в Музей історичних коштовностей України, філію музею, це намагання уникнути і згладити весь той негатив, що натворила комсомольський вожак з Радянської України. Наприклад, коли вона звільнила по статті головного інженера НМІУ, ветерана гарячої точки в Демократичной Республіки Афганістан Олександра Вікторовича Макаренка, то йому інкримінували незадовільний стан вогнегасної системі в НМІУ. Незаплановий прихід інспектора в цей музей, влітку 2015 року, якого особисто запросив тодішній заступник генерального директора НМІУ О.А.Полозов, співпав чарівним чином зі зникненням 20 вогнегасників які до цього дня були на своїх місцях в цьому музеї. Технічні служби Національного музею історії України добре знають, що це була ретельно спрямована провокація Т.В.Сосновської і О.А.Полозова по усуненню О.А.Макаренка з посади головного інженера музею. Хтось постарався вночі зняти ці вогнегасники зі своїх місць в музеї. Був відразу підписаний Акт і О.В.Макаренко був негайно звільнений не тільки з посади, а і з музею. При чому, О.В.Макаренка, навіть не поставили до відома про свої дії: Т.В.Сосновська і О.А.Полозов (відомий, в свій час, в міліцейських колах Києва як нечесний на руку мент). Після звільнення О.В.Макаренко, через деякий час, заступник генерального директора з розвитку і утримання НМІУ О.А.Полозов мотнувся у Чернигів, де прикупив, в приватній фірмі, нібито покрадені вогнегасники. І вони зайняли свої місця в НМІУ. Тільки от прикрість: по маркуванню, це ті вогнегасники які нібито щезли влітку 2015 року! А це вже сліди крадіжки яка була зроблена генеральним директором НМІУ Тетяною Сосновською і її заступником Олегом Полозовим. І це тільки мала толика того, що наробила Тетяна Вікторівна Сосновська. Тут і кража великих парасольок які були тентом над столиками в кав’ярні “Ольжин Двір”, у провулку Десятинному, яку особисто замовила Т.В.Сосновська, а виконав О.А.Полозов, разом з криміналітетом, який вже тероризував працівників НМІУ, весною і влітку 2015 року, під виглядом бійців Правого Сектору. Камера спостереження, з місця будівництва готельного комплексу Київської патріархії, зняла на відео всю цю їх акцію. Тому і Т.В.Сосновська віддала наказ криміналітету: повернути парасольки власникам кав’ярні “Ольжин Двір”. Невдовзі, Олегу Андрійовичу Полозову прийшлося покинути посаду заступника генерального директора Національного музею історії України, бо колишній міліціонер добре зрозумів, що наробив на Кримінальний Кодекс України, тому і завчасно злиняв. Т.М.Осинчук, близька подруга Т.В.Сосновської і завідувачка відділом яка їздить в музей на гарному власному джипі і це при тому, що генеральний директор Національного музею історії України неодноразово говорила своїм працівникам, ті хто купили автомобілі – “це крадії і недостойні бути музейниками в Україні!” Її головна господарка, Галина Рябцун, їздить теж на власному джипі, генеральний директор НМІУ Т.В.Сосновська теж має червоного кольору власний автомобіль марки Citroën який придбала на посаді директора (її зарплата була 1700 гривень у комунальному музеї) маленького Музею-квартири Тичини (може придбала на кошти які отримала від продажу експонату оригіналу картини які вона там підмінила на копію?!). Т.М.Осинчук зараз проводить з працівниками Національного музею історії України розмови, щоб вони ні за, що, не казали правду комісіям про дійсні справи в музею. А за це їм буде, у свій час, подяка і грошове заохочення від Тетяни Вікторівни Сосновської! Складається враження, що настає судний день для Т.В.Сосновської тим більше, що вона напередодні всіх цих перевірок ходила в “Софію Київську”, до генерального директора Неллі Михайлівні Куковальскої, за підтримкою. В прийомній їй промовили, що до цього керівника, щоб попасти на прийом, треба завчасно замовити час. Тетяна Вікторівна Сосновська рознервувалася і стала качати права, на її крики вийшла з кабінету Н.М.Куковальська і сказала, що їй зараз ніколи і у неї йдуть перемови і генеральний директор НМІУ залишила в серцях Національний заповідник “Софію Київську”. Це дуже показова ситуація: музейний директорський корпус України почав дрейфувати геть від Т.В.Сосновської після фахових висновків комісії Упраління культури КМДА під головуванням А.Ф.Вялець про незадовільну роботу в Музеї Тичини нинішнього очільника НМІУ. Тим більше, що на посаду директора Музею Тичини, зараз йде Тетяна Люта яка фахове відпрацювала, у свій час, в Національному заповіднику “Софія Київська”. Коло навкруги Т.В.Сосновської стискається…

Відповісти

Джузеппе (він же Сизий Ніс), друг тата Карло | 13 червня 2016 01:55:49

Так і Тетяна Олексійовна Белова яка тривалий час займала посаду головного інженера Національного музею історії України, замість звільненого Олександра Вікторовича Макаренко, терміново і раптово, чомусь, пішла у незаплановану відпустку, напередодні приходу КРУ і інших комісій. Ця жіночка, при Т.В.Сосновській, зробила стрімку кар’єру і стала завідувачем технічним відділом НМІУ. На момент вступу на посаду генерального директора Національного музею історії України Тетяни Вікторівни Сосновської, в лютому 2015 року, вона займала скромну посаду техніка I категорії. Т.О.Белова, абсолютна тупа в технічних питаннях особа (і за освітою теж) яка тривалий час намагалася просити про фахову допомогу у звільненого головного інженера НМІУ Олександра Вікторовича Макаренка. Єдина риса яка відрізняє Т.О.Белову від фахових мучеників НМІУ: це беззаперечне підпорядкування і лизання лику і інших інтимних місць найкращою музейніци у всій Україні - Тетяні Вікторівні Сосновської. А взагалі, щось цікаво, твориться зараз в музеї. Тетяна Вікторівна Сосновська верещить, що всі її телефони, у кабінеті, вдома і мобільні теж, зараз прослуховуються. Це мабуть вона дозналася, що з нею ведуть роботу правоохоронні професіонали, тому і вдарилась в панічні настрої і шпиля своє оточення на предмет прослуховування. Зовсім жіночка з’їхала з розуму тим більше, що у неї з розумом і так погано – всі кажуть, що хворіє на шизофренію і так. Оці перевірки, можуть погано сказатися на стані її здоров’я, бо кажуть свідки які бачили її у судових засіданнях в Шевченківському райсуді міста Києва проти працівників Національного музею історії України: у неї часто там болить голова і на судових засіданнях вона лежить обличчям на столі так їй там становиться погано… До речі, ніколи в своєму житті, Тетяна Вікторівна Сосновська не була Відповідачем в судді, а була тільки Позивачем, з часів її директорства в Музеї Тичини, та й то один тільки раз. Таке, суворе життя зараз проходе Тетяна Вікторівна Сосновська, у судах, з працівниками Національного музею історії України які пройшли горнило Революції Гідності і відстоювали вірність своїм ідеалам на Майдані а зараз відстоюють все це, в боротьбі, з колишнім секретарем Ленінградського райкому комсомолу міста Києва, в Радянській Україні, Тетяною Вікторівною Сосновською…

Відповісти

Буратіно, лялька Тетяни Сосновської в НМІУ | 13 червня 2016 23:52:34

Колись, у свій час, в 1976 році був такий французький фільм “Іграшка” з П’єром Рішаром у головній ролі. Він там грав безробітного журналіста Франсуа Перрена. Після багатьох місяців пошуку роботи йому вдається влаштуватися в газету «France Hebdo». Першим серйозним завданням Перрена стало написання статті про магазин іграшок, що належить, як і сама газета, мільйонерові П'єру Рамбаль-Коші. Господар править своєю імперією як диктатор, глибоко зневажаючи всіх підлеглих (наприклад, наказує звільнити одного журналіста тільки за те, що у нього вологі руки), але при цьому лицемірно називає всіх «сім'єю». У магазині Перрен попадається на очі синові мільйонера, Еріку, якого привели купувати іграшки за хорошу поведінку. Хлопчик безапеляційно заявляє, що хоче саме його в якості іграшки. Перрен протестує, але його все ж вмовляють оселитися на деякий час в будинку мільйонера. Однак при всій принизливості такої ролі Перрен сповнений почуття власної гідності. Граючи з Еріком і одночасно пізнаючи його ближче, журналіст розуміє, що ситуація не така однозначна, як здається на перший погляд. Пізніше, завдяки відкриттю Бленак, Перрен дізнається, що хлопчик глибоко самотній, у нього існують проблеми, пов'язані з розривом батьків і лицемірним характером батька. Перрен все-таки зумів подружитися з дитиною і показав йому всю егоїстичність і негідність його поведінки і поведінки його батька. Одним з розваг Перрена та Еріка стає випуск сатиричної «газети», що приводить Рамбаль-Коші-старшого в лють, але в той же час викликає в ньому мимовільну повагу до Перрену. В результаті маленький Ерік воліє Франсуа батькові. До чого я це веду. Зараз, у Національному музеї історії України, править диктатор, генеральний директор Тетяна Вікторівна Сосновська, справжнісінька така собі мадам Рамбаль-Коші. А всі працівника музею для неї іграшки з якими вона грає: одних може до себе наблизити, з другими вона грає і може їх зламати або викинути у смітник. Така собі самодур-директор. Строїть із себе казна що, а подивишся зблизька: це справжнісінька унтер-офіцерська вдовиця з комедії Миколи Гоголя “Ревізор”. Слова Городничого з комедії про унтер-офіцерську вдовицю: “унтер-офіцерша набрехала вам, нібито я її висік; вона бреше, їй-богу, бреше. Вона сама себе висікла ". Так от, у цьому, вся гнила натура Тетяни Вікторівни Сосновської: математика за освітою, комсомольського діяча за призначенням партії в Радянській Україні; бізнесвумен періоду перебудови в Радянському Союзі, банкірші після розвалу СРСР у якої щось там не склалося; провідного наукового співробітника Музею Тичини за протекцією матері-директора цього музею І.Д.Блюдо; директора Музею Тичини після матері на протязі 18 років і не однієї наукової роботи і наукового ступеню і без Наукової там Ради. Озлоблена на весь світ жінка, що тривалий час просиділа на вулиці Терещенківській, 5, в музеї, поки її подруги і друзі по комсомолу стали справжніми долярними міліонерами і мультіміліонерами в Україні і Росії за цей час. Після кількох працівників в Музеї Тичини отримала кількасот працівників в Національному музеї історії України які зразу для неї стали іграшками. Тому, зараз, в Національному музеї історії України не працівники зі своїми прізвищами, а з’явився цілий набір ляльок-іграшок: Мальвін, П’єрів, Арлекін і Буратін… І це після 2 років Революції Гідності! Щось дійсно не те відбувається в музейній справі України і в державі Україні…

Відповісти

Буратіно, лялька Тетяни Сосновської в НМІУ | 13 червня 2016 23:52:52

Колись, у свій час, в 1976 році був такий французький фільм “Іграшка” з П’єром Рішаром у головній ролі. Він там грав безробітного журналіста Франсуа Перрена. Після багатьох місяців пошуку роботи йому вдається влаштуватися в газету «France Hebdo». Першим серйозним завданням Перрена стало написання статті про магазин іграшок, що належить, як і сама газета, мільйонерові П'єру Рамбаль-Коші. Господар править своєю імперією як диктатор, глибоко зневажаючи всіх підлеглих (наприклад, наказує звільнити одного журналіста тільки за те, що у нього вологі руки), але при цьому лицемірно називає всіх «сім'єю». У магазині Перрен попадається на очі синові мільйонера, Еріку, якого привели купувати іграшки за хорошу поведінку. Хлопчик безапеляційно заявляє, що хоче саме його в якості іграшки. Перрен протестує, але його все ж вмовляють оселитися на деякий час в будинку мільйонера. Однак при всій принизливості такої ролі Перрен сповнений почуття власної гідності. Граючи з Еріком і одночасно пізнаючи його ближче, журналіст розуміє, що ситуація не така однозначна, як здається на перший погляд. Пізніше, завдяки відкриттю Бленак, Перрен дізнається, що хлопчик глибоко самотній, у нього існують проблеми, пов'язані з розривом батьків і лицемірним характером батька. Перрен все-таки зумів подружитися з дитиною і показав йому всю егоїстичність і негідність його поведінки і поведінки його батька. Одним з розваг Перрена та Еріка стає випуск сатиричної «газети», що приводить Рамбаль-Коші-старшого в лють, але в той же час викликає в ньому мимовільну повагу до Перрену. В результаті маленький Ерік воліє Франсуа батькові. До чого я це веду. Зараз, у Національному музеї історії України, править диктатор, генеральний директор Тетяна Вікторівна Сосновська, справжнісінька така собі мадам Рамбаль-Коші. А всі працівника музею для неї іграшки з якими вона грає: одних може до себе наблизити, з другими вона грає і може їх зламати або викинути у смітник. Така собі самодур-директор. Строїть із себе казна що, а подивишся зблизька: це справжнісінька унтер-офіцерська вдовиця з комедії Миколи Гоголя “Ревізор”. Слова Городничого з комедії про унтер-офіцерську вдовицю: “унтер-офіцерша набрехала вам, нібито я її висік; вона бреше, їй-богу, бреше. Вона сама себе висікла ". Так от, у цьому, вся гнила натура Тетяни Вікторівни Сосновської: математика за освітою, комсомольського діяча за призначенням партії в Радянській Україні; бізнесвумен періоду перебудови в Радянському Союзі, банкірші після розвалу СРСР у якої щось там не склалося; провідного наукового співробітника Музею Тичини за протекцією матері-директора цього музею І.Д.Блюдо; директора Музею Тичини після матері на протязі 18 років і не однієї наукової роботи і наукового ступеню і без Наукової там Ради. Озлоблена на весь світ жінка, що тривалий час просиділа на вулиці Терещенківській, 5, в музеї, поки її подруги і друзі по комсомолу стали справжніми долярними міліонерами і мультіміліонерами в Україні і Росії за цей час. Після кількох працівників в Музеї Тичини отримала кількасот працівників в Національному музеї історії України які зразу для неї стали іграшками. Тому, зараз, в Національному музеї історії України не працівники зі своїми прізвищами, а з’явився цілий набір ляльок-іграшок: Мальвін, П’єрів, Арлекін і Буратін… І це після 2 років Революції Гідності! Щось дійсно не те відбувається в музейній справі України і в державі Україні…

Відповісти