Привітання Міністра культури України Євгена Нищука з нагоди Міжнародного дня музеїв

18 травня 2016 15:00 |



Шановні працівники музеїв України!

Вітаю музейних працівників і професійну громадськість з Міжнародним днем музеїв!

Музеї формують нашу колективну пам’ять, а з нею й ідентичність. З ідеологічних центрів, які диктували, що пам’ятати, а що забувати, у третьому тисячолітті музеї перетворюється на відкриті інституції, місця розмірковування і спілкування, дають змогу критично глянути на минуле і сьогодення, щоб взяти відповідальність за майбутнє.


Особливий виклик перед музеями України сьогодні, коли змінюється історія, будується держава, яку захищає нове військо. Важливо зберегти це в пам’яті для нащадків, важливо протистояти інформаційній війні, показуючи правду, створюючи простір високої культури.

Наша відповідальність перед Україною і Світом, перед предками, сучасниками і нащадками – гідно пройти період державотворення, стрімких змін, децентралізації, вберігши культурну спадщину; створити найсприятливіші умови для становлення музеїв як сильних і самостійних інституцій, що служать розвитку суспільства.

Бажаю натхнення і сили, радості в творінні, відкриттів у пошуках, вдячних відвідувачів і гідних послідовників! Спільними зусиллями, і в сьогоднішній непростий час,  ми зможемо зберегти наше національне  надбання!

 

Євген Нищук

Схожі публікації

Коментарі (4)

 

Михайло Френкель - замість коментаря стаття В.Логінова до Євгена Нищука "Музей контрамарки у Пирогово" | 22 травня 2016 19:22:53

Музей контрамарки у Пирогові. Золоте телятко, стільці і попи. Під свист та улюлюкання публіки пішов зі сцени черговий невдаха-міністр культури В’ячеслав Кириленко. Але… цирк поїхав, а блазні залишились. Дбайливо посаджені міністром поза всякими конкурсами директори закладів культури продовжують справу В’ячеслава Анатолійовича. Поза всякими сумнівами, найбільш одіозні з них – директори Національного музею історії України та Національного музею архітектури та побуту у Пирогові. І, якщо у першому випадку ситуація з Сосновською нагадує щуку, яку кинули у річку – після авантюр у маленькому музеї Тичини ця пані отримала задля проведення експериментів один з найбільших музеїв Києва, то у випадку з Пироговим ситуація інша. Тут напрошується порівняння зі слоном, якому доручили посудну крамницю. За півтора роки наполегливої роботи Юрій Бойко не може похвалитись жодним (!) досягненням. Вірніше, не так: похвалитись він може. Але це буде неправда – досягнень нема. Попри те отець Бойко не зробив також жодного висновку. Таке враження, що теремківський піп заблукав у Пирогові, не може зрозуміти, де він знаходиться та не може знайти вихід. Особисто я не хочу показувати йому вихід. Я хочу, щоб цей персонаж поніс покарання за те, що він накоїв у всесвітньовідомому скансені. Я хочу, щоб він полишив музей у кайданках та у супроводі правоохоронців. Збитки, які завдав цей горе-керівник Музею, обчислюються не лише цифрою з багатьма нулями. Значно гірші збитки – руйнація перлини українських музеїв невмілими злочинними діями. За цей час можна зробити однозначні висновки. Єдиною метою приходу на Музей кума Кириленка було заробляння коштів. Те, що бюджетна організація – не зовсім вдале для цього місце, попа зовсім не турбувало. Не турбувала також законність дій нового складу керівництва: у них був «дах» – цілий віце-прем′єр-міністр! Але довго «хазяйнування» дивного «дрімтіму», що склався з попа та відвертих гопників музейне господарство не змогло: економіка посипалась, рахунки заблокувались, і якщо заправляти музейним пальним власні авто директор та його заступник ще можуть, то на музейний транспорт та навіть на зарплати коштів вже не вистачає. А ось тут починається найцікавіше: за вкрадені під час проведення дивних фестивалів кошти та інші порушення, що нагадують повне ігнорування закону, відкривається кримінальне провадження. Незаконно звільнені працівники виграють суди, повертаються та вимагають багатотисячних компенсацій. Перевірка Контрольно-ревізійного управління виявляє багатотисячні порушення. Що ви думаєте? Команда попа принишкла і намагається виправити ситуацію, менше красти на зйомках, незаконній оренді та квитках? – Якщо ви так думаєте, то ви – слабак! Клин – клином! По-перше, «прачечною» Кириленка-Зубка та іншого «…ка» виділяються кошти на популяризацію музею. Популяризацію чого?! –прикладу бездарного менеджменту, який нищить безцінний заклад?! А що? Грошима розпоряджались на той час ще веселі «культурники» Кириленка, які що хотіли, те і робили. А тепер: – увага! Роботу в музеї закінчує комісія КРУ. Незважаючи на те, що членів комісії намагались задобрити фінальним бенкетом в мальовничій експозиції «Карпати», вердикт був невтішним, компенсувати належало кругленьку суму грошей. Так от, шановні читачі, як свідчить досвід неперевершеної кумпопівської бригади, не потрібно жодних зусиль на усунення порушень. Потрібно зробити наступні порушення такі, щоб попередні здавались пустощами у дитсадковській пісочниці. Мені наснились Ілля Ільф і Євген Петров. Вони тихенько сиділи на ослінчику і курили «Беломор-канал». А що, – казав Ільф – Якби нам такі персонажі, як ваш батюшка! Куди тому отцю Федору! Та й Балаганови з Паніковськими – слабенькі… От бригада Бойка – це – класика! На вході у пирогівський скансен з’являється будка під назвою «контрамарка» і починає продавати квитки у Провал – вибачте, у музей. Квитки зовсім не музейні, значно дорожчі, і кошти від них зовсім не йдуть у повному обсязі у державну скарбничку. Як це так – ви спитаєте – квитки у державний об’єкт продає приватна структура і грошима розпоряджається за власним розсудом? Більше того, на всій музейній рекламній продукції зявляється логотип приватної «Контрамарки». То що, «Контрамарка» купила Національний музей? – Я думаю, «Контрамарка» купила директора Національного музею. Музейні квитки здані на склад, музейні касири отримують зарплатню і нічого не роблять, а комбінатори показують майстер-клас! Жодної законної угоди для даної авантюри не існує, державні кошти плинуть у недержавні кишені, а нове керівництво Мінкульту мовчить. Вірніше, нове-старе керівництво. Адже Управлінням музеїв Мінкульту далі керує Василь Рожко. Той самий, що не вбачав нічого надзвичайного у системних порушеннях в більшості музейних закладів Міністерства. Що заплющував очі на свавілля директорів-самодурів. Що у масштабних розкраданнях та фінансових порушеннях чомусь бачив господарську діяльність. Що жодного(?!) разу не втрутився у конфліктні ситуації. Я вважав, що раніше йому не давав рішучо діяти свавільний міністр Кириленко. А зараз хто стримує Василя Михайловича? Тінь батька Гамлета? Якщо пан Рожко зі своїм Управлінням буде далі займати ту саму позицію невтручання, то нам не потрібно або таке управління, або такий начальник. Меч вікінгів якось зможуть отримати і без нього. Утримувати для цього ціле управління, думаю, недоцільно. В. Логвінов.

Відповісти

Тетяна Ярмоленко: з сайту "Патріоти НМІУ" коментар Г.Гіляківського | 22 травня 2016 19:37:37

Гіляк Гіляківський: На Старокиївській горі, у чудовому місці, Де творили історію київські володарі, А нащадки зберігають їх величні діла у НМІУ, Лютий місяць лютував в 2015 році, І приніс у музей комсомольське-піонерське життя! По щучому велінню, філософа хотінню, Того, хто, де не б не працював, все завалив вкінець, З’явилася, не з парасолькою і зовсім і не Мері Поппінс, А зла карга на мітлі і з комсомольської минувшині, Сталінського співця праправнучатой племінницей, Та жіночка була! І сказала з апломбом та карга всім музейникам там: Я царювала в маленькій одній квартирці, Бо мене моя мати призначила царицею там Після себе! А там у мене був такий обов’язковий порядок: “Щоб не було ніякої документації І облік не вівся ніде! І Рада Наукова, тобто Боярська, Взагалі відсутня повністю була! І топографія всього не велася ніколи! І звірки скарбів, Я - Математик Великий, Не вів і не хотів!” А хотілося їй, ТЕТЯНА СОСНОВСЬКА, Бути у всьому на БЛЮДО бути схожа І У БЛЮДО Копіювати усе! І скільки ж зроблено було всього: Без всяких планів в Музеї Тичини, Без тендерів і закупівлі, Без узгоджень з міською Імператрицею, З Управління культури яка стояла рангом Над царицею з кімнати-музею, Того, хто перейшов з Вільної країни До Кремлівського карлика з Москви І всіх друзів своїх продав за життя у Мордорі! Скільки ж копій-картин цариця Тетяна Там наробила не знає сама! Як не знає ніхто, де підробка, А де оригінал! Отака невесела історія Про жіночку моторну одну… Ту саму, яку привселюдно Наказали всюди всім величати: Самою Великою Музейницею країни, Самою Креативною по справам своїм, Самою Молодою Директрисою в країні, Незважаючи на похилий свій вік!.. На Старокиївській горі, у чудовому місці, Де творили історію київські володарі, А нащадки зберігають їх величні діла у НМІУ, Відбувається справжній ТЕАТР АБСУРДУ Який носить ім’я “ТЕТЯНА СОСНОВСЬКА” Злій карзі на мітлі…

Відповісти

Галина Злива: аморальність Тетяни Сосновської | 23 травня 2016 00:40:57

Кажуть у народі: якщо брехня починається з маленької брехні то обов’язково чекай на брехню велику! На Національному Радіо, де Тетяна Сосновська вела свій Лекторій на тему: “Як реорганізувати музей за один рік”, вона там представлена як особа, що працювала викладачем до 1993 року. Ще раніше, у телепередачі “МінКульт” на каналі 1+1, вона подається як математик який ніколи не мріяв працювати у музеї проте так склалися життєві обставини ( про матінку, Ірину Дмитріївну Блюдо, яка була директором Музею-квартири Тичини і яка привела доньку Тетяну у свій заклад і дала при своєму керівництві їй посаду провідного наукового співробітника взагалі не згадується ніяк – табу!), що вона випадково появилася у музеї і загорілася бажанням там працювати. Музей, це в основній своїй масі працівники історичного фаху і люди прискіпливі і допитливі. Коли перекручуються історичні факти і фарбується біографія - це дуже і дуже погано! А коли цим займається генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Вікторівна Сосновська - це не порядно і аморально! Те, що вона прийшла в лютому 2015 року з наміром поміняти штатний розклад то вона цього ніколи і не ховала. Не ховала вона і того, що під цей новий штатний розклад будуть працювати працівники з не фаховою освітою (а чого такого, якщо вона її теж немає!), а оновлення буде становити не менше 50 % колективу, а на керівних посадах починаючи з завідувачів секторів відбудеться на рівні 80 %, а вищого ешелону керівників НМІУ в ранзі заступників ген. директора 100 %. Якщо мати на увазі, що цю реорганізацію проводить керівник з Музею Тичини який там працював 22 роки і фактично запоров всю організаційно-адміністративну, науково-методичну, науково-фондову роботу на спромігшись створити Наукову Раду в цьому музеї і взагалі завалив облік і звірку, а також документацію в цьому закладі вдарившись там у посіделки, творчі вечори, вистави, чаювання, музичні увертюри, прийому творчої богеми поетичного і письменницького спрямування то розумієш, що музейні опрацювання Тетяну Вікторівну за 18 років її там директорства зовсім не цікавили. Цікавили правда картини і графіка видатних митців України які вони дарували П.Г.Тичині в своїй більшості з за остраху опинитися, десь, там, у ГУЛАЗі маючи перед собою приклад з Остапа Вишні або з загиблого Леся Курбаса. Тому і дарували наркому освіти УРСР, а потім голові Верховної Ради УРСР картини і скульптури намагаючись заручитися його сприянням перед органами НКВС і НКДБ СРСР. Т.В.Сосновська зробила копії картин і провела їх як експонати основного фонду свого музею не заносячи цього в книги обліку і не представивши їх по інвентаризації як копії робіт. Музейник, якщо він має культуру і фах, може прийти до невтішного висновку, що Тетяна Сосновська могла розпродати частину картин свого прапрадядька, тим більше, що маючи там такий безлад у документації вони просто могли щезнути звідти у запасники меценатів-колекціонерів, таких наприклад відомих в Україні як В.А.Ющенко і С.О.Тарута. В наш час все можливо. А в час Л.Д.Кучми і В.Ф.Януковича і подавно. Тому стає зрозуміло, чому таку завідомо одіозну постать, як Т.В.Сосновська призначили на Національний музей історії України. Повний розгром кадрових співробітників у цьому музеї наводить на думку про цілеспрямовану диверсію в музейній справі України під прикриттям модернізації і розпочату підготовку до розбазарювання Золотої Колекції з філії НМІУ, Музею історичних коштовностей України. Тим, більше, що В.М.Рожко працював в Міністерстві культури України над законопроектом про торгівлю музейними експонатами. Про аморальність Тетяни Сосновської говорить те, що вона ніде не проводить себе і не позиціонує себе як комсомольський функціонер з СРСР (секретар Ленінградського райкому ЛКСМУ в м. Києві який боровся, з ідеологічних причин, з націоналістичними рухами в радянський період історії України). Це взагалі повне табу і забуття у кар’єрі Тетяни Вікторівні Сосновської… Мабуть згадки у неї такі неприємні, що вона ретельне це обминає всюди. Ну і вже зовсім аморальне і провокативне - це випирати з НМІУ людей які відстояли Революцію Гідності! Це мабуть вже намертво в’їлося у Тетяну Сосновську, з радянського минулого, позбуватися людей які вільно дихають і зразу відчувають неправду. Як при таких людях можна творити таке, що вона творила у Музеї Тичини і в радянському комсомолі – ніяк! Тому справа Леоніда Брежнєва і Юрія Андропова отримала гідну собі зміну в особі Тетяни Сосновської яка безсоромно сховалася за патріотичними гаслами і одягом в самому найпатріотичному музеї України – НМІУ. Ганьба!

Відповісти

Максим Левада | 24 травня 2016 12:14:04

Слухайте, я розумію, що ситуація у НІМУ, м'яко кажучи, катострофічна, але для чого писати дурниці? Василь Рожко точно НЕ працював над законопроектом про торгівлю музейними експонатами. І взагалі ніхто не працював, бо такого законопроекту немає і не було!

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень