Скульптор Коростенського фарфорового заводу Віра Яцевич

В історії майже кожного фарфорового заводу України є імена провідних скульпторів, із творчістю яких певною мірою асоціюється продукція підприємства, і водночас присутні імена художників, чий творчий доробок знаходився ніби в тіні визнаних «величин». На Коростенському фарфоровому заводі таким художником була Віра Павлівна Яцевич, що недовго працювала на заводі і тому мало відома…

Даною статтею спробуємо повернути ім’я скульптора Віри Яцевич з небуття в історію українського фарфору, уточнимо атрибуції та датування її творів, зроблених на КФЗ, які наприкінці матеріалу упорядковані в каталог…

Віра Павлівна Яцевич, росіянка за національністю, народилася 28 січня 1929 року в Казані (Росія) в сім`ї службовців. Закінчила в 1943 році семирічну школу в місті Кунгур (Пермський край, Свердловська область). Первісну професійну освіту отримала у Кунгурській каменерізній художній професійно-керамічній школі…

Згодом, її командирували в Ленінградське вище художньо-професійне училище імені В.І. Мухіної, де вона продовжила навчання. Після закінчення училища отримала направлення в місто Коростень (Житомирська обл.) на фарфоровий завод, де працювала скульптором з 1955 по 1959 рік… Віра Яцевич прийшла на підприємство на рік раніше, ніж уславлений скульптор КФЗ В. Трегубова, і почала проектувати моделі малої пластики та освоювати специфіку їх творення саме для фарфорового виробництва...

В 1959 році художниця виїхала з Коростеня у Ялту за місцем роботи її чоловіка. По приїзді в Ялту вона продовжувала працювати скульптором над малими скульптурними формами, щоправда, тепер у таких різновидах кераміки, як теракота, шамот. Протягом 1960-х років своїми керамічними, а також фарфоровими творами брала участь в республіканських та обласних художніх виставках. Деякі її твори 1960-х років («Ведмідь гора», 1966) були зроблені для тиражування у пластмасі на фабриці сувенірно-подарункових виробів.

Творчий доробок майстра можна умовно розділити на два періоди: 1) реалістичний (друга половина 1950-х років; робота на КФЗ); 2) декоративний (1960-ті рр.; робота в Ялтинських художніх майстернях). В. Яцевич працювала в таких видах скульптури, як мініатюра та пластика малих форм, станкова скульптура. З матеріалів використовувала: камінь, різновиди кераміки (фарфор, шамот, кам’яну масу, теракоту), пластмасу.

Про кількість реалізованих В. Яцевич на КФЗ творів з фарфору ми можемо судити з їх переліку, що містяться в автобіографії та в каталозі продукції КФЗ. За браком інших фактичних даних поки що ми налічуємо 14 найменувань. Серед них скульптура на жанрову та анімалістичну тематику, набір посуду для десерту. Як майстер сувенірної мініатюри, художниця приймала участь в республіканському конкурсі на кращий сувенір (1959), після якого її мініатюрні звірі були запроваджені у виробництво на заводі. Протягом 1958 – 1961 років її роботи експонувалися на Республіканській постійно-діючій виставці в будинку «Укрглавфарфору» на Хрещатику в Києві…

На завершення цієї короткої доповіді про біографію та творчий доробок скульптора КФЗ Віри Яцевич хочеться відзначити, що її твори цілком відповідні художній естетиці свого часу. Зроблені із знанням специфіки малої пластики: в міру деталізовані, спокійні за колоритом розпису, із яскраво вираженою емоційною складовою. Вони свідчать про творчий потенціал художниці, яка завдяки навіть цій невеличкій кількості робіт варта того, щоб залишитися в історії українського фарфору як талановитий майстер скульптури малих форм.

Повну версію статті та перелік творів, зроблених В. Яцевич на КФЗ,  читайте незабаром у збірнику за матеріалами конференції  «Персоналії українського гончарства як маркери національної ідентичності в координатах суспільних ідеологем» (04-06 травня 2016 р., Опішне, Полтавська обл.)

 




Архівне фото - з архіву ЦДАМЛМУ публікується вперше. Скульптури "Жираф" та "Бик "Як" публікуються вперше.

Перелік скорочень
БЗФ – Баранівский фарфоровий завод.
В. – висота.
ГФЗ – Городницький фарфоровий завод.
КЕКХЗ – Київський експериментальний кераміко-художній завод.
КФЗ – Коростенський фарфоровий завод.
ЛВХПУ - Ленінградське вище художньо-професійне училище імені В.І. Мухіної.
ОХУ – Одеське художнє училище ім. М.Б. Грекова.
ЦДАМЛМУ – Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва.

Олена Корусь, мистецтвознавець