Проект "Локальна історія" у Бережанському музеї

У сучасній історичній науці все більшого поширення набуває соціальна історія, одним із напрямів якої є історія локальна, тобто історія окремого місця чи об’єкту.

У 2013 р. Західноукраїнський центр історичних досліджень та Українська Галицька Асамблея (м. Львів) започаткували проект «Локальна історія», який, за задумом його автора Тараса Чолія, має на меті почати відродження громад з історичного аналізу і переусвідомлення своєї ідентичності та цивілізаційного призначення.

2015 р. Бережанський краєзнавчий музей також долучився до реалізації цього проекту на Бережанщині. Поряд із працівниками музею до роботи із збору джерельної бази також залучаються й місцеві краєзнавці, учителі історії та інші зацікавлені особи, небайдужі до збереження та популяризації історичної минувшини нашого краю.

Звичайно, на сьогодні вже вийшло чимало історичних нарисів про села Бережанщини, та все ж, чимало населених пунктів й досі не мають своєї написаної історії. Однак жодне із сіл немає своєї «живої історії», тобто спогадів очевидців подій записаних шляхом аудо- чи відеофіксації. Окрім того, чимало старовинних документів та фотографій ще й досі не увійшли до жодного видання, не отримали належного наукового опрацювання,  залишаються непомітними у різноманітних родинних архівах.

У рамках реалізації проекту проводяться:

- наукові експедиції селами району з метою виявлення, збору, фото- та відеофіксації історико-краєзнавчих матеріалів й, зокрема, спогадів очевидців, народжених у 1920-х – 1940-х рр.;

- наукове опрацювання зібраного під час експедицій матеріалу, а також пошук й вивчення архівних документів;

- підготовка відповідних історичних довідок про населені пункти району;

- фотофіксація пам’ятників та інших пам’яток історії та культури.

Слід зазначити, що виявлені в процесі збору матеріали будуть представлені на однойменному сайті «Локальна історія», який вже незабаром з’явиться в Інтернет-просторі.

Українською Галицькою Асамблеєю для ефективної роботи над проектом для Бережанського краєзнавчого музею вже передано необхідні технічні засоби, зокрема, ноутбук, сканер, відеокамеру та диктофон, які після завершення проекту, тобто опрацюванні усіх населених пунктів Бережанщини, залишаться у розпорядженні музею.

Робота над реалізацією проекту розпочалася у лютому 2015 року. Станом на сьогодні працівниками музею здійснено експедиції в 21 село Бережанського району. Відзнято інтерв’ю із 56 респондентами, що загалом становить понад 40 год., а кількість відсканованих фотографій та документів – понад 750. Сама ж електронна база матеріалів зібраних у згаданих селах становить понад 200 Гб пам’яті на електронному носії.

Відповідно до поставлених завдань проекту, респонгдентам пропонуються питання за такими блоками:
1.           Біографічні дані респондента
2.           Спогади дитинства / польський період
3.           Перша радянська окупація
4.           Період Другої світової війни. Німецька окупація
5.           Діяльність УПА
6.           Прихід «других совітів»
7.           Колективізація
8.           Релігійне життя
9.           Топоніміка населеного пункту, перекази про його виникнення.

Найстаршому респондентові, із яким випала нагода поспілкуватися, це Михайло Якимович, який 22 листопада 2014 р. відсвяткував свій 100-літній ювілей. Народився п. Михайло в с. Бережниця Калушського р-ну на Івано-Франківщині. У 1922 р. його родина переїхала до Мечищева. Загалом, на перший погляд, простий, непримітний чоловік, який прожив звичайне життя простого селянина, за винятком, того, що відбув 5 років тюремного покарання за ухиляння від служби у Червоній армії. Опісля, довгі роки праці на цегельному заводі в с. Рай. Вразило те, що в такому поважному віці пан Михайло виявився цікавим співрозмовником, будучи при світлій пам’яті, доброму гуморі та оптимістичному настрої. Момент знайомства із Михайлом Васильовичем приємним спомином закарбувався у нашій пам’яті.

З поміж інших, досить інформативних та цікавих інтерв’ю, слід відзначити спогади таких респондентів, як Ольга Мерещак (1929 р. н., с. Волиця), Степанія Желінська (1933 р. н., с. Лапшин), подружжя Марії та Михайла Синишиних (1934 р. н., 1928 р. н., с. Лапшин), сестри Анастасія та Марія Яреми (1929 р. н., 1932 р.н., с. Лапшин), Людмила Куца (1923 р. н., с. Двірці), Магдалина Паньків (1921 р. н., с. Стриганці), Ганна Музичка (1931 р. н., с. Рекшин).

У ході таких пошукових експедицій вдається також й поповнити фонди музею цікавими оригінальними експонатами.

Як результат роботи над цим проектом у Бережанському краєзнавчому музеї буде сформована велика база фотографічного, документального матеріалу, а, головне, зібрано спогади очевидців, по кожному населеному пункту Бережанщини. Усі ці матеріали будуть доступними дослідникам, краєзнавцям й, сподіваємося, стануть у пригоді при дослідженні історії сіл нашого краю.

Олександр Коковін,
Наталія Бойко