Автор: Національний музей історії України у Другій світовій війні | 24 лютого 2016 15:20 |
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні 23 лютого 2016 р. в рамках музейного проекту «Слово свідка» була проведена зустріч, присвячена 72-й річниці депортації чеченців та інгушів. До заходу долучилися бійці Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва – командир батальйону майор Адам Осмаєв, прес-офіцер батальйону Аміна Окуєва, представники Меджлісу, бійці АТО, студенти Торговельно-економічного коледжу КНТЕУ та Бізнес-коледжу Європейського університету.
Упродовж Другої світової війни і по її завершенні сталінський тоталітарний режим депортував громадян 10 народів Радянського Союзу (німці, корейці, фіни-інгерманландці, карачаївці, калмики, чеченці, інгуші, балкарці, кримські татари і турки-месхетинці). Депортації зазнали представники 61 національності загальною чисельністю близько 3 млн осіб.
Однією з найбільших стала операція «Чечевиця» – депортація чеченців та інгушів із території Чечено-Інгуської АРСР до Середньої Азії, що відбулася 23 лютого 1944 р.
До проведення операції було залучено 19 тис. оперативних працівників НКВС, НКДБ і СМЕРШ, близько 100 тис. офіцерів і бійців військ НКВС.
Мешканців гірських районів, яких не вдалося виселити через сильний снігопад і бездоріжжя, підрозділи НКВС розстрілювали, топили, спалювали живцем.
Упродовж 3 – 4 місяців транспортування в промерзлих товарних вагонах люди тисячами гинули від висипного тифу, голоду й холоду.
Загалом на Схід було відправлено 180 ешелонів із 493 269 переселенцями.
За різними оцінками, у депортації загинуло від третини до половини виселених.
7 березня 1944 р. було ліквідовано Чечено-Інгуську АРСР. На її місці був створений Грозненський округ у складі Ставропольського краю РРФСР.
714 учасників депортації були нагороджені бойовими орденами Суворова, Кутузова і Червоного Прапора.
Тих чеченців та інгушів, які перебували в лавах Червоної армії, демобілізовували, позбавляли нагород і направляли в заслання.
І це відбувалося незважаючи на те, що на фронтах німецько-радянської війни воювало близько 40 тис. чеченців та інгушів і загинуло близько 2 300 осіб. Серед них 6 отримали Золоту Зірку Героя, із яких 4 відзначились у боях за Україну, один чеченець став повним кавалером Ордена Слави.
Чеченці брали участь у боях за Брестську фортецю, в Сталінградській битві. В експозиції музею представлені матеріали кавалера двох орденів Слави, кавалериста, учасника битви за Москву А. Міжева, також зберігаються матеріали Героя Радянського Союзу М. Вісаїтова, листи від 1941 р. трьох чеченських воїнів, що завдяки роботі співробітників музею були передані родинам бійців лише в 2010 р.
Тільки в січні 1957 р. чеченці й інгуші отримали можливість повернутися на Батьківщину.
«Мій дід був членом чечено-інгуської делегації, яка їздила в Москву до Хрущова, аби той дозволив нашому народу повернутися додому. Декілька разів Хрущов піднімав це питання на засіданнях Політбюро, і лише на третій раз удалося це питання проштовхнути. І кожен раз, коли дід бував у Москві, то завжди клав квіти на могилу – настільки був вдячний Микиті Сергійовичу», – згадував у своїй розповіді Адам Осмаєв, представник депортованої чеченської сім’ї Осмаєвих.
Олександр Пастернак,
провідний екскурсовод музею
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Квітень 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |
Коментарі (0)