Іван Биков: «Основна проблема проекту Закону про охорону культурної спадщини – у його відірваності від реальних умов сьогодення"

04 лютого 2016 22:27 |



3 лютого 2016 року відбулось засідання Науково-методичної ради Міністерства культури України, яка в тому числі розглядала питання підтримки проекту Закону України «Про охорону і збереження нерухомої культурної спадщини». "Музейний простір" звернувся за коментарем до одного з членів Ради, архітектора, краєзнавця Івана Бикова.  Подаємо текст для ознайомлення.


«Основна проблема проекту Закону "Про охорону і збереження нерухомої культурної спадщини" – у його відірваності від реальних умов сьогодення, умов  в яких перебувають пам’ятки культурної спадщини в Україні. Цей закон, як повітряна куля - не має фундаменту.  Фундаментом мали б стати детальна тривала робота над Концепцією Закону, а потім - над самим  Законом, із залученням широкого кола фахівців пам'яткоохоронців та громадськості.  Цього не було зроблено - Концепції нема взагалі, а  робота над проектом тривала короткий термін та у вузькому колі НДІ ПОД. Результатом став Проект Закону, що містить низку системних помилок. Назову головні, на мою думку, недоліки :

1. Вкрай небезпечною, є задекларована в проекті Закону ідея скасування поділу на пам'ятки національно та місцевого значення і визнання всіх пам'яток "пам'ятками державного значення"(стаття 2). Таким чином визначні пам'ятки 10-16 століть будуть поєднані у статусі з меморіальними дошками та братськими могилами радянських воїнів. Переведення пам’яток національного значення у статус пам’яток Державного значення відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Проекту Закону, знижує їх статус і може викликати загрозу їх існуванню взагалі.  Нагадаю, що переважна частина пам’яток архітектури –  культових споруд, не були зруйновані і дійшли до нашого часу завдяки  тому, що перебували у переліку пам’яток, які  охоронялись Державою, а не місцевими громадами.Тільки невелику частину колишніх пам'яток національного значення автори Проекту Закону пропонують занести до окремого переліку пам'яток національного надбання.

2. Всі пам'ятки державного значення ( колишні національного та місцевого) згідно проекту Закону,  передаються у розпорядження місцевих територіальних громад. Контроль за збереженням, реставрацією, пристосуванням пам'яток покладається на  ще не існуючі " органи охорони культурної спадщини територіальної громади" ! (стаття 9). Нагадаю - Концепція реформування місцевого самоврядування  та територіальної організації влади в Україні ( схвалена Кабінетом Міністрів) не передбачає для територіальних громад функцію охорони культурної спадщини... Автори проекту Закону не пояснюють яким чином вони планують створити органи охорони культурної спадщини в кожній сільський чи селищній  громаді.  Реальна ситуація така, що на кожну область України є лише декілька фахових пам'яткоохоронців, які, переважно,  працюють за мізерну зарплатню. Створення органів охорони культурної спадщини в кожній громаді - це абсолютна утопія, яка призведе до того, що на місцях рішення про земляні роботи на пам'ятках, збереження,  перебудову чи, взагалі,  знесення пам'яток  будуть приймати голова сільської громади та його секретар.

3.Внесення змін до Державного Реєстру пам'яток культурної спадщини,  автори також покладають  на "органи охорони культурної спадщини територіальної громади". (стаття 9).  Таким чином - керівництво громади буде мати змогу  виключити пам'ятку з Реєстру та зекономити гроші Громади. Загальновідомим є сумний факт того, що в Україні органи місцевого самоврядування не зацікавлені у виявленні і занесенні до Державного реєстру виявлених пам’яток, щоб не нести потім відповідальності за їх збереження.

4. Проект Закону не є Законом прямої дії. Для того, щоб він почав працювати, треба прийняти низку підзаконних актів, внеси зміни у низку діючих Законів, Земельний та Кримінальний кодекс, доробити   Реєстр пам'яток культурної спадщини, тощо.  Нагадаю -  за 15 останніх років до Реєстру внесено не більше 5% існуючих пам'яток (!). Яким чином неіснуючі органи охорони культурної спадщини сільських громад (!) зможуть продовжити цю системну роботу ? Відповідь очевидна - пам'яткоохоронна праця буде тривати тільки у великих містах, де є діючі пам'яткоохоронні структури, а в сільській місцевості тисячі пам'яток опиняться без догляду та фіксації, у розпорядженні  сільської адміністрації.

5. Проект Закону передбачає скасування поняття "історичний ареал". Це рішення буде вірним тільки тоді, коли всі історичні населені пукти України матимуть затверджені Історико-архітектурні опорні плани (ІАОП) та Зони охорони. Наразі - сотні українських міст не мають Опорних планів і чи не єдиним чинником, який  нормує забудову історичних центрів є історичний ареал. Справа в тому, що будівництво чи реконструкція в межах історичного ареалу можливі тільки за погодженням органів охорони культурної спадщини. Приберіть історичний ареал - отримаємо безконтрольне будівництво поряд з пам'ятками. Тому - ця пропозиція є передчасною.

6. В проекті Закону передбачені штрафні санкції - за доведення пам'ятки до руйнації це 50 мінімальних заробітних плат, за подання недостовірної інформації органу охорони культурної спадщини - 500 мінімальних заробітних плат ( стаття 62).  Тобто - пам'ятку дешевше зруйнувати, ніж надати невірну інформацію про її стан (!)

7. В проекті Закону взагалі відсутня тема охорони культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областях, Криму. Цю болючу проблему автори обійшли стороною. Це питання регулюється нормативними документами про окуповані території, але в Законі мають бути хоча б посилання на відповідні діючі документи та  основні положення, щодо охорони та порятунку культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.

ВИСНОВКИ:

3 лютого 2016 року члени науково-методичної ради Міністерства культури України, майже одноголосно,  висловили зауваження  до Проекту Закону "Про охорону і збереження нерухомої культурної спадщини", наголосивши, що він потребує грунтовної переробки. Було прийнято рішення створити колективне звернення від НМР до Міністерства культури України з усіма зауваженнями і правками по кожному конкретному пункту.  

Я вважаю, що треба розробити Концепцією Закону та погодити її  з пам'яткоохоронцями та громадскісттю .  Новий Закон чи коригування старого Закону " про охорону культурної спадщини" 2000-го року треба робити не поспіхом, а у відповідні строки, із  залученням провідних фахівців - археологів, архітекторів, мистецтвознавців, юристів, істориків . І не тільки з НДІ ПОД.

Прийняття Закону у існуючій редакції призведе до масштабної кризи у пам'яткоохоронній та культурній сферах, а саме - до втрати більшістю пам'яток існуючого наразі державного контролю та фінансування, до втрати пам'ятками національного значення їх високого статусу,   до передачі тисяч пам'яток під "контроль"  неіснуючих "органів охорони культурної спадщини громади". 

Я звертаюсь до шановного Міністра культури України В'ячеслава Кириленка з проханням розібратись в цій складній ситуації та  прийняти єдине вірне рішення, яке відповідатиме інтересам України та сприятиме збереженню нашого культурного надбання".



Биков І.Ю., архітектор, краєзнавець,
член Науково-методичної ради  Міністерства культури України,
співавтор розробки ІАОП м. Києва до 2025 р.


Схожі публікації

Коментарі (4)

 

Ірина | 05 лютого 2016 09:07:02

Перший блін комом, буває. Треба попрацювати, врахувати зауваження, розширити коло фахівців, які мають взяти участь у складанні цього, вкрай важливого для національної спадщини, закону! Цілком нормальна ситуація.

Відповісти

Іван Биков | 05 лютого 2016 09:56:51

На жаль - доробками тут не обійтися. Треба міняти концепцію проекту Закону. І міняти з долучанням широкого кола фахівців-пам'яткоохоронців...

Відповісти

Іван Дивний | 05 лютого 2016 13:59:43

А як Ви ставитеся до пропозиції розробників проекту законодавчо урівняти в Реєстрі справжні пам'ятки, їхні сучасні копії і знищені об'єкти? Тобто, як пише експерт Левада, до відмови у законодавстві від принципу автентичності пам'яток? Цікава Ваша думка з цього приводу.

Відповісти

Іван Биков | 06 лютого 2016 00:11:16

Така "пропозиція" є безглуздою за природою, бо сама суть ПАМ'ЯТКИ культурного надбання - у її автентичності. Копія може відтворити облік втраченою пам'ятки, але багато десятиліть буде новоділом. Тому така пропозиція - це нерозуміння концептуальних принципів пам'яткоохоронної справи чи - неувага..

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень