Характеристики успішності американських музеїв

16 січня 2016 00:33 |



Питання ефективності/успішності будь-якого музею було і є актуальним у всі часи. І Україна не виняток. Особливо сьогодні, коли культура і музейна справа, зокрема, стоять на межі виживання, коли про розвиток можна говорити лиш у виняткових випадках. При цьому щороку ми заповнюємо "чарівний" звіт, який забирає багато часу, проте не завжди містить об`єктивну інформацію про реальний стан справ у музеї, відтак, не дає чіткого уявлення, наскільки ефективною є робота колективу того чи іншого музейного закладу. Зрештою, й критеріїв успішності/ефективності музею у нас теж не існує. Їхнє визначення чи формулювання - завдання на найближчий час для активістів музейної справи України. А поки що подаємо для ознайомлення Характеристики успішності американських музеїв (Characteristics of Excellence) від American Alliance of Museums, в перекладі українською колегами з Національного художнього музею України.


38 характеристик, що перераховані нижче, є основоположними стандартами діяльності музеїв США. Вони розділені за сімома категоріями, є доволі широкими, орієнтовані на результат і прийнятні для музеїв будь-яких типів і розмірів. Кожен музей дотримується їх у власний спосіб, залежно від власних особливих обставин (місії, ресурсів, управління, колекцій тощо).


Довірче управління та відповідальність

  • Музей добросовісно зберігає об’єкти, надані в його довірче управління.
  • Музей вивчає спільноти, для яких він працює, і приймає рішення відповідно до цієї інформації.
  • Незважаючи на наявність окремих спільнот, які явно себе ідентифікують, музей прагне бути зрозумілим для всіх.
  • Музей прагне бути інклюзивним, він пропонує різні можливості роботи з собою.
  • Музей наголошує на своєму призначенні служити громаді. В основі цього призначення – питання освіти.
  • Музей доводить, що його діяльність спрямована в інтересах громади, тим, що забезпечує фізичний та інтелектуальний доступ до музею та його ресурсів для всіх верств населення.
  • Музей пам’ятає про свою відповідальність перед громадськістю. Прозорість лежить в основі його місії та діяльності.
  • Музей здійснює свою діяльність відповідно до законів і підзаконних актів, кодексів, наказів і інших документів, що стосуються його діяльності та управління.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо інституційного кодексу етики

 

Місія та планування

  • Музей має чітке розуміння своєї місії, пояснює її, а також те, хто є беніфіціаром від її імплементації.
  • Усі аспекти діяльності музею інтегровані та спрямовані на втілення його місії.
  • Керівництво та персонал музею стратегічно мислять і діють щодо отримання, розвитку та розподілу ресурсів задля втілення своєї місії.
  • Музей постійно працює над і переосмислює інституційне планування, у тому числі за участю своїх відвідувачів і громади.
  • Музей визначає критерії успішності та використовує їх для оцінки та модифікації своєї діяльності.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо інституційної місії.
  • Стандарти щодо розробки планів інституції

 

Лідерство й організаційна структура

  • Грамотне управління, персонал і волонтерські структури та процеси ефективно впливають на втілення місії музею.
  • Керівництво музею, його персонал і волонтери мають узгоджене чітке розуміння своїх ролей і обов’язків.
  • Керівництво музею, його персонал і волонтери здійснюють свою діяльність ефективно, з дотриманням норм права й етики.
  • Склад, професійні кваліфікації та забезпечення різноманіття серед представників керівництва музею, його працівників і волонтерів допомагають втіленню музейної місії і цілей.
  • Обов’язки керівництва та будь-якої групи, що підтримує музей, незалежно від того, чи діє така група внутрішньоінституційно, чи ні, чітко розділені.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо управління.
  • Стандарти діяльності музеїв із подвійним підпорядкуванням.
  • Стандарти щодо складу керівного органу.
  • Стандарти для делегування повноважень.

 

Управління колекціями

  • Музеї володіють, експонують чи використовують колекції, які відповідають їхній місії.
  • Музей веде документацію, зберігає та використовує колекції ефективно, з дотриманням норм права та етики.
  • Дослідження колекцій музеїв здійснюється згідно з відповідними науковими стандартами.
  • Музей стратегічно планує використання та розвиток своїх колекцій.
  • Відповідно до своєї місії музей надає загальний доступ до своїх колекцій, у той же час забезпечуючи їхнє збереження.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо позичення колекцій немузейним установам.
  • Стандарти щодо незаконного присвоєння об’єктів під час періоду нацизму.
  • Стандарти щодо археологічних матеріалів і стародавнього мистецтва

 

Освіта та комунікація

  • Музей чітко формулює свої загальні цілі, філософію та посили у царині освіти, а також демонструє, що його діяльність відповідає їм.
  • Музей розуміє риси та потреби своїх нинішніх і потенційних аудиторій і використовує це розуміння для комунікації своєї місії.
  • Інтерпретація та комунікація контенту здійснюються музеєм на основі ґрунтовного попереднього дослідження.
  • Музеї, які займаються первинними дослідженнями, мають здійснювати їх відповідно до наукових стандартів.
  • Музей використовує техніки, технології та методи, що відповідають його освітнім цілям, місії, глядачам і ресурсам.
  • Музей представляє зрозумілий продукт своїм аудиторіям, відповідно до різних категорій останніх.
  • Музей забезпечує найвищі стандарти своєї діяльності у сфері інтерпретації і комунікації.
  • Музей оцінює ефективність своєї діяльності з інтерпретації і комунікації і використовує результати такої оцінки для планування та покращення подальшої діяльності.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо експонування позичених об’єктів.

 

Фінансова стабільність

  • Музей відповідально набуває, управляє і розподіляє свої фінансові ресурси таким чином, аби це сприяло імплементації його місії, згідно з нормами права та етики.
  • Музей дотримується фіскальної відповідальності, оскільки це забезпечує надійний сталий розвиток.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо розвитку корпоративної та індивідуальної донорської підтримки, а також управління нею.
  • Стандарти щодо скорочення та збільшення інституції

 

Ресурси й управління ризиками

  • Музей використовує свій простір та інші ресурси таким чином, аби це використання забезпечувало потреби колекцій, глядачів і персоналу.
  • У музею є відповідні заходи для забезпечення безпеки людей, колекцій і/або артефактів, а також інших ресурсів, які він має чи використовує.
  • Музей має ефективну програму догляду та довготривалу програму утримання своїх ресурсів у гідному стані.
  • Музей є доглянутим, його гідно утримують, він відповідає потребам відвідувачів.
  • Музей вживає усіх необхідних заходів задля убезпечення себе від можливих ризиків і втрат.

Додаткові стандарти

  • Стандарти щодо ресурсів і управління ризиками у відносинах із підрядчиками.
  • Стандарти для музеїв, що знаходяться в історичних будівлях.



Схожі публікації

Коментарі (3)

 

Науковці Національного музею історії України - Тетяна Сосновська штампує плагіат разом з Катериною Кириленко! | 18 січня 2016 21:49:48

Успішність амеріканських музеїв це добре! Але давайте розглянемо успішність в Національному музеї історії України на прикладі ген. директора Тетяни Сосновської, пасії Міністра культури України В'ячеслава Кириленко, чоловіка плагіаторки Катерини Кириленко. Тетяна Сосновська повторює долю Катерини Кириленко і теж масово штампує плагіат в музейній справі! Даємо статтю редактора журналу “Музеї України” Віктора Тригуба: "Плагіат не відпускає Славіка Кириленка!" Виявляється, Міністр культури України благословив дрібного шулера-плагіатора аж із самісінької “дружньої” Росії!? Вкрав плакати в українських художників, які і розкрили аферу! Мінкультом повинен керувати більш досвідчений клоун! Славіка Кириленка вже якось і жалко. Без сміху. Найближче оточення щедро зливає компромат у пресу. Жінка увійшла в історію як нахабна плагіатниця. Особисто підібрані кадри безнадійно тупі – все валять, підставляючи шефа. В результаті, купа грошей на піар і хакерські атаки на опозиційні сайти, витрачені даремно. Дійсно, важко бути Віце-прем`єр-міністром-Міністром культури в найуспішнішому уряді для Арсенія Петровича Яценюка. Погана державотворча карма. Ми вже якось звикли і перестали звертати увагу, на хронічні дурниці такого поважного високопосадовця. Його реально згубила пристрасть до самореклами, бо відчувається, що мужик себе любить і поважає. А недолуга прес-служба і помічники, перетвороють ці мікроскопічні недоліки в масштабні інформаційні комедії з пародією на самого себе. Такий у нас клоунський Міністр культури, сподіваємося, найближчими днями, колишній… Плакатно-плагіатний скандал з Росією, ми якось і не помітили. Підказали. Тут нічого від себе. Лише Українська правда та сайт Мінкульту. І наша стара публікація. А то не повірять… Як росіянин ”змирзив” наші плакати Не знаю, що таке нахабність, але точно знаю, що таке люта нахабність. В київському центрі сучасного мистецтва М17 в листопаді відбулась велика виставка патріотичного плакату. Виставка, як діляться своїм досвідом відвідувачі, цікава. Там було близько 100 робіт від 32 авторів. Найплодовитішим виявився російський художник Антон Мирзін (Paperdaemon). Особливо мені припала до душі серія ось цих його плакатів (всього в цій серії 7 чи 9 плакатів): В хорошій якості їх можна подивитись у нього на сторінці у ВКонтакте, де він їх виклав ще 5 серпня. Ось тут видно, як ці роботи гарно висіли на стінах ЦСМ М17, з підписом Мирзіна (фото ЕспресоТВ. В кращі якості в них на сайті) Правда, є одне але. Всі ці картинки було намальовано компанією PlusOne для волонтерського проекту InUkraine, що займається формуванням позитивного образу України в світі. Ми ці картинки зробили для них в липні 2015 року. Ось лінк на їх публікацію. Картинки набули неабиякої популярності. Багато українських ЗМІ написали про це і опублікували їх в себе. Низка видань взяла навіть коментар в адміністраторів групи (наприклад, УП) Деякі українські ЗМІ їх активно поширювали картини без будь-яких посилань на першоджерела (наприклад, канал ICTV), правда, вони не приписували ці роботи собі, як це зробив потім Мирзін. Ну так ось. Повертаючись до Мирзіна і виставки. Цей пан мило видав чужі роботи на свої. Взяв участь у виставці патріотичного плакату. Роздав багато всіляких інтерв’ю, де розповідав про те, як його робота допомагає боротись проти всіляких негараздів у світі (з першої хвилини): Ми спершу не повірили, що людина здатна на таке нахабство. Адже роботи в Україні були досить популярними, і видавати за свої роботи чужу творчість, виставляти її на виставках, потім по завершенні виставки, всі роботи ще й продавались на аукціоні (благо, пішли вони на лікування українських військових, а не в кишеню самому Мирзіну). Роботи нібито авторства Мирзіна досі перебувають в каталозі ЦСМ М17: Максим Саваневський Керуючий партнер PlusOne DA, засновник Watcher.com.ua http://blogs.pravda.com.ua/authors/savanevsky/56990971ecaee/ Журнал “Музеї України” звернув увагу на російського “самородка” ще влітку: Коли стриптиз від Славіка Кириленка з плакатами на мотузці? 12 06 15 Спостерігати без сміху за істеричними рекламними конвульсіями “культурологічного ідола Мінкульту”, чию дружину впіймали на науковому плагіаті в “кульку Поплавка”, вже якось і не можна. Це не Міністерство культури! Це – пральня цирку… І витончена ганьба уряду Яценюка. Таке враження, що скоро Славік Кириленко зробить стриптиз, аби потрапити в новини великих каналів. На подібне шоу телебачення приїде радо… Безкоштовна порада – дерзайте! І організувати те яскраве дійство варто на сходах колись славнозвісного Історичного музею. Нині – якоїсь дешевої піар-контори, що комсомольськими темпами дискредитує історичну науку взагалі і музейну галузь зокрема. 11406920_695411373914013_4621079781742173900_nТреба мати мабуть центнер “креативу”, аби додуматися розвішати плакати опального російського художника на мотузці, просто перед входом до солідної колись наукової установи! Паркан притягти не додумалися? Особливо розчулила поява Великого автентичного вождя Мінкульту на таку вікопомну подію, у крутому Mercedes S500 за 135 000 ганебних американських доларів! Нахабні журналісти дізналися, що раніше на тому символі європейського автопрому пересувався сам С.Тігіпко! Хоча, краще за дівчаток зі Славкових прес-служб, описати такі перемоги і опублікувати забойні компроматні фотки, ніхто не зможе! Для чого вороги, якщо є ТАКІ директора ТАКИХ музеїв і такі класні піарники? “Виставка плакату «WWIII Третя інформаційна» включає понад 30 робіт російського блогера та графіка Антона Мирзіна. Виставку відкрито на сходах Національного музею історії України. Плакати присвячені викриттю пропаганди, масової дезінформації, маніпуляцій громадською думкою за допомогою ЗМІ. Відкриваючи виставку, В’ячеслав Кириленко наголосив, що в Україні гарантовані вільні медіа, і журналісти мають вирішальний вплив на політику та рішення влади. Демократична українська держава гарантує свободи вираження кожному. «Ми бачимо тут антивоєнні, анти пропагандистські роботи, плакати за мир, свободу і демократію. Все це нам зараз дуже потрібне», – наголосив Віце-прем’єр. image006«Зараз багато чесних інтелігентних людей знаходять можливості для реалізації в Україні. Людям, які борються проти тоталітарного режиму сусідньої держави, у ці непрості часи український народ повинен подати дружню руку», – сказав В’ячеслав Кириленко. Директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська пояснила, що тематика виставки – сучасна українська історія, осмислена у плакаті, і саме тому місцем її проведення став Історичний музей. Формат виставки на сходах демонструє відкритість, готовність до трансформацій самого музейного закладу, а також є жестом підтримки сучасного мистецтва плакату. «Виставка допомагає усім задуматися, наскільки журналістам важко і важливо залишатися незалежним, об’єктивним, і наскільки важливо зрозуміти, яким ЗМІ довіряти, а які треба викреслити з своєї уваги», – сказала Тетяна Сосновська. Антон Мирзін подякував за можливість представити свої роботи в Україні, та в цілому за ставлення українського суспільства до його творчої та громадянської позиції. «Своїм прикладом хотів підтримати всіх активних людей у Росії, які готові протидіяти тому, що відбувається. Сподіваюся, що протистояння, яка розпалюється, буде подолано, зокрема, і засобами інформаційного впливу», – сказав художник. image002Віце-прем’єр поспілкувався з художником та подякував йому за мужню громадянську позицію та принциповість. «Ми подолали своїх ідолів, бажаю вам подолати своїх», – сказав В’ячеслав Кириленко. Він також запросив Антона Мирзіна взяти участь у конкурсі патріотичного плакату, який проводить Міністерство культури. Про автора: Антон Мирзін – громадянин Росії, 1978 р.н., блогер, художник. У листопаді-грудні 2014 року представив 45 робіт на виставці «100 кращих українських патріотичних плакатів» в Києві, після чого ФСБ Пермського краю відкрила кримінальну справу за публічні заклики до екстремізму через ЗМІ. У російських ЗМІ пройшла серія телесюжетів про «художника-русофоба». Через погрози фізичної розправи та ризик отримати кримінальний термін 7 грудня 2014 року Мирзін виїхав до України. В Києві очікує на статус політичного біженця.” Сайт Мінкульту Ми ж продовжуємо, з щирою симпатією, відслідковувати піар-подвиги видатного шоумена, телеведучого, тамади, кума, цінителя швейцарських годинників і німецьких Мерседесів, що стрімко витісняє саму королеву гламуру Владу Литовченко. Віцика Уряду України і навіть Міністра культури Славіка Кириленка. Про нього вже можна писати лише по-доброму… http://blogs.pravda.com.ua/authors/savanevsky/56990971ecaee/ Фінал для Славіка стрімко наближається. Можливо, він стане першою ритуальною жертвою політичного шабашу. І робить для цього все. Наближає. Кадрів з таким низьким інтелектуальним і моральним рівнем категорично не можна допускати до влади. Тим більше, до Міністерства культури України. То – святе! І керувати ним повинен справжній, високопрофесійний клоун з великим досвідом роботи! Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Відповісти

Гнат - Катерина Кириленко - плагіаторка! А В"ячеслав Кириленко - корупціонер! | 18 січня 2016 22:15:53

Про успішність в амеріканських музеях якось незручно обговорювати поки в Україні в вищих закладах і на державній службі працює сімейний підряд корупціонерів - Катерини і В'ячеслава Кириленко. Даю статтю з газети "КП в Україні" за 18 січня 2016 р: Политика | Скандалы Валерия ЧЕПУРКО (00:02) 4054 2 Скандал с диссертацией супруги министра культуры: кто у кого списывал Супруга министра утверждает, что цитирует авторитетных специалистов с использованием тех же первоисточников, что и другие многочисленные исследователи. Фото: УНИАН Супругу министра культуры Екатерину Кириленко обвинили в заимствовании чужих трудов. Авторы работ узнают себя в ее диссертации. На прошлой неделе вспыхнул скандал вокруг диссертации супруги вице-премьер-ми­нистра по гуманитарным вопросам Вячеслава Кириленко - Екатерины. В статье в "Украинской правде" коллега обвинила ее ни много ни мало в плагиате, благодаря которому якобы всего за год и был написан труд, позволивший жене высокопоставленного чиновника получить звание доктора педагогических наук. Новость облетела интернет, но осталась без комментариев ученого мира. "КП" в Украине" решила разобраться, есть ли основания для претензий, выдвинутых Екатерине Кириленко, и почему в фундаментальных трудах есть место заимствованиям. "ДОСТАТОЧНО ЗАМЕТНОЕ СОБЫТИЕ" Автором статьи, которую перепечатывали многие сайты, является Татьяна Пархоменко - доктор философских наук, заведующая кафедрой культурологии факультета магистерского права Киевского национального университета культуры и искусств, который неразрывно связан с именем Михаила Поплавского. В этом же вузе кафедрой философии заведует Екатерина Кириленко, пришедшая на эту должность после победы Майдана. Тема ее диссертации была утверждена в КНУКиИ, защита состоялась в Национальном университете биоресурсов и природопользования. Научный консультант и трое официальных оппонентов, как следует из материалов, размещенных на сайте НУБиП, дали высокую оценку труду Кириленко под названием "Теоретические и методические основы формирования инновационной культуры будущих культурологов в высшем учебном заведении". Простому смертному трудно оценить значение такой работы для общества, но отклик одного из оппонентов - члена-корреспондента Национальной академии педнаук Владимира Бутенко - гласит: "Диссертация Екатерины Михайловны Кириленко является достаточно заметным событием в научно-педагогической и культурно-просветительской жизни Украины. Поскольку успешно завершен многолетний научный труд, посвященный актуальной проблеме современной педагогической теории и практики…" Фото: knukim.edu.ua Однако Татьяна Пархоменко утверждает, что о многолетнем труде речь не идет. Диссертация якобы была подготовлена в рекордно короткий срок - с апреля 2014 года по апрель 2015 года. И упрекает ученых в том, что они не заметили в работе жены министра тексты из достаточно известных в педагогической среде источников. В частности, профессор Пархоменко пишет, что страницы 24 - 31, 40 и 48 - это статья Ж.Ю. Кузьминской, которая была опубликована в 2013 году. В списке использованных источников этой статьи нет, следовательно, нет и на нее ссылок. "Подобная ситуация и со статьей кандидата экономических наук О.И. Викарчук, которая была опубликована в "Сталому розвитку економіки" №3 за тот же 2013 год, - никак не помеченные цитаты из нее появляются на страницах 97 - 103 и 105 диссертации", - пишет Татьяна Пархоменко. На страницах 154 - 162, по ее утверждению, полный текст статьи доктора философских наук Е. Е. Щербины-Яковлевой "Интеллектуальные, моральные и эстетические атрибуты Бога в современной картине мира". Всего же Татьяна Пархоменко насчитала около десятка фамилий украинских и российских ученых, чьи труды якобы были использованы в диссертации без ссылок на авторство. "ЦИТАТА НЕ МОЖЕТ БЫТЬ НА ВОСЕМЬ СТРАНИЦ!" "КП" в Украине" пообщалась с несколькими учеными, на работы которых ссылается Татьяна Пархоменко. Фото: spf.zu.edu.ua - Это ее (автора диссертации) ошибка, - говорит кандидат экономических наук, завкафедрой экономики и менеджмента социально-психологического факультета Житомирского университета Ольга Викарчук. - Мы теоретики. В теории не делают каких-то чрезвычайных открытий, она переписывается от одного к другому. Один человек не может создать нечто абсолютно новое, используются устоявшиеся понятия, термины, предыдущий опыт. Поэтому естественно, что автор диссертации пользуется трудами своих коллег. Но необходимо делать ссылки, необходимо уважать друг друга. Более категорично высказалась доктор философских наук Елена Щербина-Яковлева. Фото: olena.scherbina.sumy.ua - Это действительно плагиат. На 153-й странице диссертации Кириленко упомянула мое имя, но далее идут восемь страниц текста моей статьи без кавычек, без малейшей ссылки, - возмущается профессор. - Даже если бы это являлось цитатой, она не может быть на восемь страниц. В такие тексты необходимо включать: "Щербина-Яковлева считает", "думает", "…а вот тут я со Щербиной-Яковлевой не согласна". Так делается в науке. Более того, в конце моего текста действительно идет сноска на статью Кириленко, которая издана за рубежом. АВТОРСКОЕ ПРАВО СЛАБО ЗАЩИЩЕНО Специалист в области авторского права адвокат Клим Братковский констатирует, что научный плагиат очень распространен на постсоветском пространстве, особенно в области гуманитарных наук. - Я даже встречал примеры плагиата на плагиате - когда автор диссертации выдавал как свои работы человека, который сам воспользовался чужими идеями, - говорит Баковский. - Во многих странах существуют группы специалистов, которые целенаправленно проверяют работы на предмет плагиата. У нас такого опыта нет. Уголовная ответственность за плагиат в нашем кодексе предусмотрена, но только в том случае, если есть сумма ущерба. Фактически в Украине авторское право слабо защищено. По словам юриста, после разоблачительной публикации кто-то из ученых может предъявить иск в ученый совет института, где защищалась диссертация. В качестве примера Клим Братковский приводит историю известной журналистки, которую лишили кандидатского звания за то, что в своей диссертации она использовала без ссылок работы отца. ВОПРОС РЕБРОМ Идет война за кресло ректора? Докторскую диссертацию Екатерина Кириленко защитила 15 октября прошлого года. Статья ее оппонентки появилась 13 января. Татьяна Пархоменко отмечает, что начался третий год, как Университетом культуры руководит и. о. ректора, а это нарушение Закона о высшем образовании ("поющий" Михаил Поплавский не может возглавлять вуз, так как является народным депутатом). - Теперь, когда Екатерина Кириленко стала доктором наук, Минкультуры, который возглавляет ее муж, вероятно, объявит конкурс на должность ректора КНУКиИ, - считает Татьяна Пархоменко, прогнозируя возможную победу жены министра. - В начале учебного 2015/2016 года некоторых докторов наук, прежде всего тех, кто неосторожно высказывал желание принять участие в конкурсе, лишили кафедр, кое-кто, проработав на руководящих должностях десяток лет, вообще сам "ушел" из КНУиИ. По мнению редактора журнала "Музеи Украины" Виктора Трегуба, который также освещал щекотливую тему, некая подоплека в скандале действительно есть. - Известно, что Вячеслав Кириленко помог Михаилу Поплавскому получить солидный грант на развитие вуза. Слухи о том, что жена министра может возглавить КНУКиИ, ходят давно. Думаю, что скандал с плагиатом может уменьшить ее шансы, - поделился с "КП" в Украине" Виктор Трегуб. Сама Екатерина Кириленко в блоге в "УП" заявляет, что никогда не имела намерений претендовать на должность ректора. ОТВЕТНОЕ СЛОВО "На улице не 1937 год" Екатерина Кириленко ответила на выпад профессора Пархоменко также в блоге в "Украинской правде": "К сожалению, статья Пархоменко имеет насквозь заказной характер и не содержит даже намека на настоящую научную дискуссию. Безусловно, эта статья также является частью грязной политической кампании, которая более года ведется против моего мужа - Вячеслава Кириленко. Вместе с тем спасибо Господу, на улице не 1937 год, а во главе страны - не Иосиф Сталин". Кириленко выразила готовность к любой публичной дискуссии с любыми научными оппонентами. Даю посилання на статтю: http://kp.ua/politics/526371-skandal-s-dyssertatsyei-supruhy-mynystra-kultury-kto-u-koho-spysyval

Відповісти

Працівник Національного музею історії України - щури збігають з НМІУ!!! | 19 січня 2016 19:19:46

На фоні плагіатного скандалу з дружиною Віце-Прем'єр-Міністра - Міністра культури України В.Кириленка відповідальні працівники розтавлені корумпованим чиновником почали збирати валізи і тікати з музеїв України, щоб не попасти під розлідування Антикорупціонного Бюро України! Так продажний мент, бандит на Донбасі Олег Полозов, заступник ген. директора з розвитку і утримання Національного музею історії України, активно почав здавати справи після вчорашньої своєї заяви на звільнення. Це - той самий гидотник, який виконував спецзамовлення ген. директора Національного музею історії України Т.В.Сосновської і Міністра культури України В.А.Кириленко по знищенню Майданівського руху в Національному музеї історії України! ВІН ОЧОЛИВ РЕПРЕСІЇ РАЗОМ З Т.В.СОСНОВСЬКОЮ проти Майданівців НМІУ які відстояли Революцію Гідності проти злочинного режиму Віктора Януковича. І не знали працівники Головного історичного музею країни, що мерзотник В.А.Кириленко приведе в Національний музей історії України лютого ворога Української держави і національного руху патріотів України - Сосновську Тетяну Вікторівну... Перший щур збігає з патріотичного музею України НМІУ! Коли побіжить другий щур - Тетяна Вікторівна Сосновська - з Національного музею історії України?! Хрча вона і жінка проте для ворогів України і Майданівського руху завжди смітники готові!!!

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Січень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Грудень | Лютий