Історія східного регіону України в цінних паперах

Протягом 2010–2013 років Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького (ДНІМ) отримав цінні в прямому й переносному сенсі подарунки — акції, облігації та інші документи європейських акціонерних компаній, які діяли на території України. Незалежно від того, де їх було засновано — у Європі чи Російській імперії, всі вони базувалися на іноземному капіталі.

Новим і певною мірою несподіваним надходженням музей завдячує родині дніпропетровського підприємця і мецената Дмитра Піркла. На запитання, навіщо він це робить, Дмитро Олександрович відповів: «Хочу повернути в Україну частину її справжньої історії». Відтепер ДНІМ чи не єдиний український музей, який володіє багатою і цінною колекцією оригінальних джерел з історії центрального і східного регіону країни.

Донедавна ми вважали, що історію промисловості південно-східної України, велику частину якої становила Катеринославська губернія (сучасні Дніпропетровська, Луганська, Донецька, Запорізька області), докладно вивчено і додати до неї чи тим більше вразити вже нічим. Та ось навіть нам, професійним історикам, відкрилася невідома сторінка з історії краю, якою наш регіон: Придніпров’я, Приазов’я і Донбас (колишні Катеринославський, Бахмутський, Слов’яносербський, Маріупольський та Олександрівський повіти Катеринославської губернії) — прославився не лише в Російській імперії, а й в усій Європі.

У ході роботи над виставкою «Україна — Бельгія: історія взаємовідносин» 2011 року ДНІМ звернувся до музеїв Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської й Одеської областей з проханням надати для експонування на виставці матеріали про діяльність бельгійського підприємницького капіталу в цих регіонах. Серед зібраних матеріалів акцій і облігацій було буквально кілька екземплярів, скажімо, у нашому музеї зберігалося лише дві акції бельгійських акціонерних компаній. Для поповнення виставки ми почали цілеспрямовані пошуки, у яких нам дуже допоміг Дмитро Піркл. Він за власним бажанням і власним коштом почав розшукувати, купувати і передавати в музей безцінні для історії краю документи. Спершу серед них переважали акції і облігації бельгійських акціонерних товариств, що їх було представлено на виставці, яка відкрилася 25 березня 2012 року в посольстві України в Брюсселі.

У ході дослідження історії бельгійського капіталу в Україні виявилося, що з ним тісно пов’язано французький капітал, у губернії діяли також підприємства з англійським, німецьким, швейцарським, американським, голландським, італійським капіталом. Сьогодні ми маємо колекцію цінних паперів зі 178 документів, яку, крім акцій і облігацій акціонерних товариств, складають облігації російських позик, що розміщувалися на європейському грошовому ринку, зокрема облігації залізничних товариств, банків.

Другу половину ХІХ — початок ХХ століття позначено в історії регіону низкою подій і явищ, котрі знаменували початок принципово нової епохи. Промислова революція, індустріалізація, модернізаційні процеси торкнулися і цього краю та суттєво змінили місце і роль Придніпровського регіону в економіці України й цілої імперії.

Потужний індустріальний компонент в економіці губернії ґрунтувався на її природних багатствах: вугілля на сході, залізна руда на заході, марганцева руда на півдні. Завдяки корисним копалинам тут виникли й розвинулися галузі важкої індустрії, які забезпечили технічний прогрес і модернізацію економіки, — залізорудна, вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна промисловість. Розвиток галузей, прискорення виробничих процесів, міграція робочої сили, інтенсифікація торгівлі — усі ці явища стимулював приплив у регіон іноземного підприємницького капіталу. Одночасно запроваджувалися новітні технології і техніка, передові форми організації праці, на виробництво приходили кваліфіковані високопрофесійні фахівці. Губернія перетворилася на потужний індустріальний регіон, який на 1913 рік давав майже 70 % видобутку вугілля, 69 % виплавки чавуну, 58 % заліза і 57 % сталі Російської імперії. Катеринославщина стала основним українським центром, орієнтованим на збут промислової продукції, питому вагу якої становили вироби з металу.

Швидко зростало населення регіону, і тут теж були свої особливості: за кількістю іноземних підданців Катеринославська губернія посідала одне з перших місць в імперії (1897 рік). Навколо велетенських металургійних заводів виникали нові селища, зростало залізничне сполучення, впорядковувалися міста, розвивалися санітарна і лікарська справа, освіта й культура. Катеринослав називали столицею Придніпров’я, Новою Америкою, «вікном у Європу».

На жаль, чимало історичних документів було втрачено під час окупації України у 1941–1944 роках. Тому кількісно невелика, але вельми вагома як історичне джерело колекція цінних паперів має для нас величезне значення. Акція — це не просто грошовий документ, це ще й красива візитівка промислової компанії, яка містить фінансові, правові, статутні, іменні, географічні факти (а нерідко й фотографії) про акціонерне товариство, компанію чи підприємство.

Архіви акціонерних товариств, здебільшого приватних, збереглися дуже погано, тому встановити контингент власників цінних паперів нереально. Більшість паперів ходили у вільному обігу, що унеможливлювало реєстрацію власників, а принцип недоторканості приватної власності забороняв збирати інформацію про акціонерів. Відомо, що акціями володіли великі європейські і російські банки, капіталісти, підприємці, промислові компанії і так само звичайні громадяни. Міністр фінансів і шляхів сполучення та керівник Південно-Західної залізниці Сергій Вітте сказав з цього приводу знамениту фразу: «...російські залізниці збудовано на гроші німецьких куховарок».

Серед перших акціонерних товариств, заснованих з ініціативи катеринославського підприємця Олександра Поля в Парижі 1880 року для діяльності в Російській імперії, — акціонерне товариство Криворізьких залізних руд. У 1881 році воно видало 10 000 акцій по 500 франків (капітал — 5 млн франків), які розкупили за 24 години! У нашій колекції є дві акції, облігація і бона цього товариства.

На Криворіжжі діяло 14 акціонерних товариств з іноземними інвестиціями, передусім французькими, вони видобували 87 % руди в регіоні. Найбільші підприємства — це французькі акціонерні товариства Криворізьких залізних руд і «Дубова балка», бельгійські «Жовта ріка» і «Рахманівка». Їхні акції є в нашій збірці.

Видобутком марганцевої руди в Нікопольському районі займалися три акціонерні компанії з іноземним капіталом: Нікополь-Маріупольська, Південно-Російська Дніпровська та «Піролюзіт». Музей має у своїй колекції акції двох перших компаній.

За даними вченого-економіста Григорія Бакулева, у Катеринославській губернії залежність чорної металургії від іноземних капіталів наближалася до ста відсотків, і це були насамперед франко-бельгійські гроші. У колекції музею є акції і облігації майже всіх металургійних товариств губернії. Протягом 1887–1900 років вони збудували тут 17 великих металургійних заводів і встановили 41 доменну піч, чимало з них працюють до сьогодні. Серед цих заводів 12 належали іноземному капіталу, 4 — змішаному російському й іноземному і лише в один із них, Сулинський металургійний завод, було вкладено капітал винятково Російської імперії.

Рейкопрокатні і чавуноливарні, залізоробні, сталеливарні, трубопрокатні і машинобудівні заводи в Катеринославі, Кам’янському, Маріуполі, Дружківці, Костянтинівці, Верхньодніпровську, Юзівці, Луганську споруджено коштом бельгійського, французького, англійського капіталу.

Така сама картина у кам’яновугільній промисловості: з 36 акціонерних товариств південного регіону 25 існували на підставі іноземного капіталу (1912 рік). За підрахунками дослідниці Олени Щербініної, 74 % усіх іноземних інвестицій у вугільну промисловість імперії було вкладено в Донбас.

У колекції ДНІМ представлено також акції вугільних компаній, які діяли в регіоні. Це бельгійські компанії Варваропольських, Петромар’євських, Прохоровських, Рутченківських, Ірмінських кам’яновугільних товариств, англійської компанії Російських кам’яновугільних копалень, французької компанії Катерининських кам’яновугільних копалень та багатьох російських товариств з іноземним капіталом, як-от Брянські кам’яновугільні копальні й рудні, Російсько-Донецьке товариство кам’яновугільної і заводської промисловості, товариство Південно-Російської кам’яновугільної промисловості та ін.

Надзвичайно цінні для нашого міста унікальні акції бельгійського товариства «Катеринославський трамвай», яке експлуатувало перший електричний трамвай у Катеринославі з 1897 року. Це був другий в Україні електричний трамвай, його маршрут діє до сьогодні. Серед інших є ще акції цементних, скляних, керамічних, пічних, хімічних заводів. На особливу увагу заслуговує акція товариства для виробництва соди «Любимов, Сольве і Ко» з автографом Арманда Сольве, бельгійського содозаводчика і представника бельгійського промислового гіганта — хімічної компанії Solvay. Його батько, Ернест Сольве, розробив і запатентував найвидатніше відкриття в тогочасній хімічній науці — аміачний спосіб виробництва соди з кухонної солі.

На акції машинобудівної компанії Гартман (м. Луганськ) стоять підписи німецького підприємця Густава Гартмана і банкіра Адольфа Ротштейна. В документах розшифровано ще чимало автографів європейських і російських підприємців, імена яких добре знали у світі промисловців і банкірів. Серед них російські бізнесмени Федір Єнакієв, Ігнатій Ясюкович, Олексій Путілов, Микола Авдаков, французи Е. Пастер, Ж. Боннардель, Морис Верстрат, П’єр Дарсі. На облігаціях Південно-Російського товариства кам’яновугільної промисловості та на акції товариства «Російський Провіданс» (нині — металургійний завод ім. Ілліча в Маріуполі) стоїть підпис директора правління Теофіля Ломбардо, засновника і члена багатьох товариств і банків з французьким капіталом у Росії.

Є в колекції автографи бельгійських підприємців: барона Фердинанда де Макара, Октавія Неф-Орбана, Жоржа Шодуара, графа О. д’Оссонвіля, І. Жадо, Оскара Біхе. Останній керував на Донбасі будівництвом Петровського заводу Російсько-Бельгійського металургійного товариства (нині — Єнакієвський металургійний завод).

Цілий промисловий комплекс у місцевості Біла (Луганськ) створив бельгійський фінансист Ежен Карез. Добре відома в Бельгії родина Ламбертів інвестувала гроші у підприємства з виробництва скла у Сантуринівці та цементу в Костянтинівці (Бахмутський повіт).

Окрему групу в колекції становлять документи російських банків з іноземними інвестиціями: акції, облігації, закладні листи. Чимала частина цінних паперів — це облігації російських державних позик залізничних компаній, що їх фінансували німці й французи. Як бачимо, царський уряд постійно потребував іноземних вливань. Історія цих документів цікава, а іноді й детективна, адже позики не раз рятували Росію від фінансового краху.

Облігація Південноросійського Дніпровського Металургійного Товариства, Катеринослав, 1890 р.

Як склалася доля акціонерних підприємств, а водночас і цінних паперів? Протягом грудня 1917-го — березня 1919 року Рада Народних Комісарів видала декрети, якими припинила платежі по облігаціях та дивіденди по акціях і заборонила всі операції з цінними паперами. Порушникам загрожувало притягнення до суду аж до конфіскації майна. Наступним кроком стала націоналізація промислових підприємств і передача їх органам радянської влади. Акції і облігації, які залишилися на руках у людей, перетворилися на звичайнісінькі папірці, а проте багато хто їх зберігав, сподіваючись колись реалізувати. Чимало з цих підприємств працюють до сьогодні.

З огляду на їхнє історичне значення цінні папери для нас — репрезентативні, коштовні й унікальні архівні документи. Вони допомагають відтворити історичну картину стрімкого розвитку гірничої і металургійної промисловості в індустріальному регіоні України, що своїм становленням завдячує іноземним інвестиціям. Чи потрібен був іноземний капітал Російській імперії? Сама історія відповіла на це питання через невеликий, але надзвичайно важливий комплекс документів.



Облігація Російсько-Бельгійського Металургійного Товариства, 1898 р.

Акція Російсько-Бельгійського Металургійного Товариства, 1897 р.




Нині ДНІМ готує багатоілюстроване видання про цю унікальну збірку цінних паперів, яка відкриває нам важливу сторінку в історії України, розповідає про її зв’язки з європейськими державами. Саме завдяки європейським фінансам у Катеринославській губернії виник новий промисловий регіон, відомий сьогодні як Дніпровсько-Донецький.


Валентина Лазебник,
с.н.с. Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького