Концепція змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»: Проблема, яка потребує розв'язання

25 листопада 2015 21:43 |



Управління музейної справи та культурних цінностей опрацьовує зміни до Закону України  «Про музеї та музейну справу». Перед зустріччю з експертами підготовано попередній документ – концепція змін до Закону. Публікуємо текст концепції змін. Просимо залишати під ним свої обгрунтовані коментарі та пропозиції. Якщо зауваження суттєві, їх можна буде врахувати ще на етапі концепції. Після завершення роботи над самим законопроектом він буде опублікований на офіційному сайті Міністерства для громадського обговорення.


Музеї є центрами збереження та популяризації історико-культурної спадщини, візитними картками країни. На жаль, потужний історико-культурний потенціал України не використовується повною мірою, в зв’язку з наявністю низки значних проблем в даній галузі. У фондах українських музеїв нині зберігається близько 12,5 млн. музейних предметів, але через брак експозиційних площ в основних експозиціях представлено лише 3-5% фондів.

Причинами є:

недосконалість законодавчої бази в сфері музейної справи, надмірні централізація та регуляція процесів та, відповідно, інерція адміністративного управління, що не сприяють гнучкості прийняття рішень відповідно до актуальної ситуації;

відсутність надійної системи обліку і зберігання музейних фондів;

неналежний рівень охорони музеїв;

неврегульованість питань, пов’язаних з науковою діяльністю музеїв (музейних закладів);

недостатній рівень кадрового та інформаційного забезпечення;

брак актуальних інформаційних й інтелектуальних технологій;

відсутність на державному рівні повної і достовірної інформації про зміст і якісний склад державної частини Музейного фонду України;

недостатність експозиційних площ;

недостатність відповідного фінансування галузі.

Недосконалість чинного законодавства в сьогоднішніх кризових умовах не створюють сприятливих умов для активної роботи, негативно впливають на мотивацію навіть тих колективів, які здатні адекватно реагувати на виклики та розвивати свій музей.

За цих умов зберігається критична залежність державних та комунальних музеїв від бюджетного фінансування.

Невідкладним завданням для музеїв всіх профілів також залишається комп’ютеризація і автоматизація обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам’яток культури і мистецтва.

Сьогодні потужним засобом представлення музейної експозиції, модернізації музеїв є Інтернет. Проте, в Інтернеті українські музеї представлені недостатньо. Однак, більшість музеїв не мають власних сайтів або не мають англомовної версії сайтів, наявність яких значно посилило би потік туристів, у тому числі іноземних, а також сприяло би розвитку прямих контактів між музеями, науковими установами, які опікуються питаннями розвитку музейної справи, обміну досвідом, експозиціями, спільних проектів тощо.

Через відсутність інформації про фактично створені в Україні музеї, а також електронної системи обліку музейних предметів та музейних колекцій державної частини Музейного фонду України кількість музеїв в країні невідома, відсутні чіткі дані щодо кількості, стану обліку і збереження Музейного фонду України.

На рівні законодавства про музеї та музейну справу відсутній принцип та механізм колегіального та фахового прийняття важливих для музейної справи рішень щодо формування та забезпечення реалізації національної музейної політики, а також вирішення проблемних питань, пов’язаних з обліком та зберіганням музейних предметів у державних та комунальних музеях.

Також актуальним залишається питання стимулювання розвитку музеїв (музейних закладів) та контролю за їх діяльністю, зокрема за станом виконання ними основних функцій щодо колекцій та суспільства. Очевидною є необхідність рецепції європейського досвіду залучення до цього процесу професійної громадськості, благодійних організацій, меценатів, що підтримують діяльність конкретного музею та, відповідно, мають брати участь у його розвитку та вирішенні проблем як поточних, так і глобальних.

Мета змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»

Метою змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання у сфері музейної справи, приведення законодавства у відповідність із концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами країн - членів ЄС у цій сфері.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Шляхом розв’язання проблеми є створення на рівні Закону України «Про музеї та музейну справу» правових механізмів забезпечення реалізації національної музейної політики.

За результатами аналізу нормативних положень та структура чинного Закону оптимальним шляхом вбачається викладення цього Закону у новій редакції, у якій, зокрема, передбачити:

1. Уточнення та введення нової термінології, яка дозволить конкретизувати поняття «музейна справа», охопити види музейної діяльності, які на сьогодні законодавством не врегульовані.

2. Уточнення функцій Мінкультури, зокрема позбавлення Міністерства невластивих йому повноважень, якими Закон України «Про музеї та музейну справу» доповнено внаслідок внесення змін 2012 року у зв’язку з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади.

3. Введення класифікації музеїв та музейних закладів, яка базується на класифікації ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій, а також з урахуванням сучасних реалій.

4. Уточнення функцій музеїв відповідно до поняття «музейна практика»;

5. Впровадження Реєстру музеїв, до якого пропонується включати музеї та музейні заклади незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які мають значне музейне зібрання, колектив кваліфікованих працівників, приміщення, постійне джерело фінансування, які мають кращу практику виконання музеєм завдань та функцій, визначених у Законі та установчими документами. Ефект – стимулювання діяльності музеїв.

6. Уточнення питань, пов’язаних з музейною територією, матеріально-технічною базою та фінансово-господарською діяльністю музеїв, зокрема введення норми, яка сприятиме збільшенню фінансової самостійності музеїв та музейних закладів – можливість самостійно розпоряджатися надходженнями від господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності, а також коштами, що надійшли з додаткових джерел фінансування.

7. Введення в Закон України «Про музеї та музейну справу» норм щодо консультативно-дорадчих органів, які мають важливу функцію – пропонувати Міністерству погоджене і фахове вирішення питань розвитку музейної галузі, а також проблемних питань, пов’язаних з обліком та зберіганням музейних предметів Музейного фонду України у державних та комунальних музеях (музейних закладах) і, зокрема, його державної частини (Музейна рада та Експертно-фондова комісія), відбору музейних предметів та предметів музейного значення для включення до Державного реєстру національного культурного надбання.

8. Зміна підходу до особливостей здійснення права власності на музейні предмети та предмети музейного значення. Відповідно до європейської практики пропонується дозволити у виняткових випадках продаж музейних предметів державними та комунальними музеями за дозволом Мінкультури на підставі висновку Експертно-фондової комісії Міністерства. Кошти, отримані від продажу, спрямовувати виключно на поповнення музейної колекції відповідного музею (музейного закладу). Ефект – дозволить музеям якісно оновити колекції відповідно до концепції розвитку музею, та, відповідно, підвищити якість Музейного фонду України і, зокрема, його державної частини.

9. Передача функцій контролю за діяльністю музеїв та музейних закладів фаховій громадськості, зокрема шляхом створення консультативно-дорадчих органів громадськості (опікунська рада), що утворюються органами управління музеїв та музейних закладів для забезпечення нагляду за виконанням музеями своїх обов’язків щодо колекцій та суспільства, оцінки ефективності музею та його керівництва, надання консультативної допомоги керівництву музею чи музейному закладу для покращення показників роботи, пошуку додаткових джерел фінансування тощо.

10. Поширення на наукових працівників музеїв (музейних закладів) вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення наукової діяльності.

11. Відповідно до тенденцій світової музейної практики створення правових засад для відкриття музейних колекцій для суспільства, зокрема шляхом:

впровадження реєстру музейних предметів та музейних колекцій, що дозволить державі володіти інформацією про складі і зміст Музейного фонду України;

створення онлайн колекції фондів (електронних каталогів) музейних предметів та музейних колекцій музеїв (музейних закладів) для внутрішніх потреб музеїв (музейних закладів) та з метою надання користувачам доступу до унікальних експонатів музею, що зберігаються в сховищах, інтеграції та обміну з світовими і національними електронними музейними ресурсами, створення можливості розширення переліку платних послуг, що надає музей.

Законопроект розробляється з урахуванням європейського досвіду та часткової рецепції окремих норм законодавства Республіки Польщі, Статуту та Кодексу музейної етики ІСОМ тощо.

Очікувані результати

 Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» (нова редакція) дасть можливість:

значно поліпшити умови музейної діяльності;

запровадити механізми для розв'язання актуальних потреб музейної справи, зокрема створити умови для:

прямих контактів між музейними закладами для забезпечення можливості самостійного вирішення питань з обміну досвідом, виставковими проектами, реалізації спільних проектів;

підвищення ефективності стимулювання діяльності музеїв;

акумуляції інформації про склад Музейного фонду України в Міністерстві культури України, яке відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу» здійснює контроль за станом обліку, зберіганням, охороною, використанням та переміщенням музейних предметів Музейного фонду України, що зберігаються в музеях незалежно від форми власності;

задоволення потреб громадян України та іноземців у доступі в необхідному обсязі до інформації про місцезнаходження та концентрацію музейних закладів, склад колекцій як об’єктів формування туристичної привабливості України та окремих населених пунктів та відповідного збільшення власних надходжень музейних закладів, доходів місцевих бюджетів тощо.

Теги

Схожі публікації

Коментарі (20)

 

Василь Рожко | 25 листопада 2015 23:15:03

Стосовно пункту 8 концепції змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» щодо зміни підходу до особливостей здійснення права власності на музейні предмети та предмети музейного значення. Відповідно до європейської практики пропонується дозволити у виняткових випадках продаж музейних предметів державними та комунальними музеями за дозволом Мінкультури на підставі висновку Експертно-фондової комісії Міністерства. Кошти, отримані від продажу, спрямовувати виключно на поповнення музейної колекції відповідного музею (музейного закладу). Очікуваний ефект – можливість якісного оновлення колекцій музеїв відповідно до концепції їх розвитку, та, відповідно, підвищення якості наповнення Музейного фонду України і, зокрема, його державної частини. В основу ідеї взято польський досвід. Здійснено часткову рецепцію статті 23 Закону Республіки Польща «Про музеї»: «Ст. 23.1. Державні і комунальні музеї можуть проводити заміну експонатів¸ а також збувати їх іншим способом, за згодою Міністра культури і мистецтва. Згода на збут музейних експонатів може бути надана тільки у виняткових і обґрунтованих випадках. Кошти, отримані від продажу музейних експонатів, можуть бути витрачені виключно на поповнення колекції музею. 2. Міністр культури і мистецтва може висловити згоду на заміну музейних експонатів, передбачену в абзаці 1, за заявою директора музею, переданою за посередництвом відповідного суб’єкта, про якого йдеться в ст.. 5, абзац 2 і 3 (суб’єкти – головні і центральні органи урядової адміністрації, воєводи як засновники державних музеїв, громади чи комунальні об’єднання як засновники комунальних музеїв). 3. Міністр культури і мистецтв може висловити згоду на продаж музейних експонатів, передбачену в абзаці 1, за заявою директора музею, поданою за посередництвом відповідного суб’єкта, про якого йдеться в ст.. 5, абзац 2 і 3, із висновком дорадчої колегії, якщо така була створена – після отримання висновку Ради з питань музеїв. 4. У питаннях зі сфери діяльності Ради захисту пам’яті боротьби і мучеництва дії, про які йдеться в абзацах 1-3, вимагають отримання її висновку.». Звичайно, це новація для українського законодавства, яке на сьогодні великою мірою базується на радянському підході «все має бути державним», «держава має забезпечувати» тощо. За наявними даними в музеях державної та комунальної власності зберігається близько 12,5 млн. предметів державної частини Музейного фонду України. Кількість вражає і створює ілюзію, що всі 12,5 млн. одиниць зберігання мають унікальну цінність. Насправді, фонди музеїв державної і комунальної власності переповнені дублетними, надлишково дублетними, копійними та позапрофільними предметами, які не експонуються та ніяким іншим чином не використовуються у діяльності музею. Акцентуємо увагу на тому, що мова не йде про надання на рівні закону дозволу на вільну торгівлю музейними предметами. Звертаємо увагу на те, що навіть концепція змін до закону передбачає: виняткові випадки, коли можливий продаж музейних предметів; дозвіл Міністерства культури на такий продаж; надання дозволу на підставі висновку Експертно-фондової комісії Міністерства. Така комісія зараз створюється. До роботи в цій комісії залучатимуться представники наукових установ, фахівці музеїв та заповідників, інших державних установ, незалежні експерти, фахівці, спеціалісти-консультанти. Окрім того, механізм захисту державної частини Музейного фонду України також передбачає: встановлення заборони на продаж певних категорій музейних предметів, зокрема унікальних музейних предметів, включених до Державного реєстру національного культурного надбання. Вже найближчим часом після створення Експертно-фондової комісії Міністерства та формування її складу розпочнеться робота по відбору та включенню таких унікальних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання; міжмузейний продаж, коли відсутня можливість обміну музейними предметами як альтернативи продажу; можливість продажу у приватну власність передбачає встановлення умови – продаж тільки у зареєстровану колекцію. У зв’язку з цим пропонується впровадити реєстр музейних предметів та предметів музейного значення. Окрім загальносвітової тенденції до відкриття музеями своїх колекцій, у держави з’явиться можливість дізнатися про реальний склад і якісний зміст Музейного фонду України; заборону вивезення окремих категорій предметів з території України окрім випадків їх тимчасового вивезення з метою експонування на виставках, реставрації, експертизи за межами України; розглядаються інші механізми.

Відповісти

Максим Левада | 25 листопада 2015 23:41:45

Я би «музейну справу» взагалі прибрав, а зробив би наголос на музейному фонді. А ще я би окремо зробив розділ по підготовці музейних кадрів.

Відповісти

Олексій Комар | 26 листопада 2015 00:34:59

пункт 8 - для іншої країни у іншому житті. На жаль, маємо більш ніж достатньо прикладів з "контролем" приватизації крупних державних об'єктів не те що міністерством - самою Верховною Радою. Достатньо передбачити "виключення", особливо для продажу у приватні руки - відкриється корупційний ящик Пандори. І не потрібно апелювати до "революції" - усі люди дорослі, прекрасно розуміємо, що за нашого життя НІЧОГО не зміниться. У населення України тотально криміналізована свідомість, і лікується це лише тотальними "посадками", яких не було і не буде. Друге - дублети - це зовсім не зло, якщо мова йде про предмет історико-культурного значення. Одна з основних функцій музеїв - як раз зберігання. Якщо ж співробітники чи керівники музеїв не розуміють значення "дублетів" і копій, не знають, як їх використовувати або й взагалі - через некомпетентність вважають "дублетами" чи "копіями" те, що ними не є, чекай біди. Я вже мовчу, що одна фраза про те, що "зараз створюється комісія для продажу предметів Музейного фонду", хоча навіть змін до закону ще ніхто не вніс, тим більше налаштовує на повне несприйняття усіх "ініціатив" у даному напрямку!

Відповісти

Олена | 26 листопада 2015 00:40:47

Державний реєстр національного культурного надбання - що це? На мікро-рівні - шмат роботи, який виконується, НУП пишуться, і т.д. На макрорівні - якась примара в обгортці красивих гасел. .

Відповісти

УВАЖНИЙ | 26 листопада 2015 02:51:14

"10. Поширення на наукових працівників музеїв (музейних закладів) вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення наукової діяльності." - взагалі на наукових працівників музеїв і на данний момент поширюється закон "Про науку".

Відповісти

УВАЖНИЙ | 26 листопада 2015 02:51:20

"10. Поширення на наукових працівників музеїв (музейних закладів) вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення наукової діяльності." - взагалі на наукових працівників музеїв і на данний момент поширюється закон "Про науку".

Відповісти

Сергій Павленко | 26 листопада 2015 10:01:41

Пункт 5. Впровадження Реєстру музеїв, до якого пропонується включати музеї та музейні заклади незалежно від форми власності та організаційно-правової форми… й далі по тексту Є побоювання, що в цій фразі закладено інструмент легалізації колекцій речей здобутих незаконним шляхом (наприклад, скупкою археологічних артефактів). Оскільки в Україні немає цивілізованого ринку антикваріату, то майже всі приватні колекції викликають сумнів щодо шляхів їх утворення. Концепція промовисто мовчить щодо такої ситуації. За такими пропозиціями приватні музеї, у яких будуть кращі «приміщення, постійне джерело фінансування» розквітнуть як на дріжджях, а для державні, особливо регіональних існує загроза повного зникнення. А їх колекції поповнять колекції приватних. Можливо є сенс розробити різні вимоги для музеїв різної форми власності? Пункт 8 теж викликає занепокоєння. Їх досить добре описав Олексій Комар. Чому як зразок для концепції вибрано тільки законодавство Польщі? Воно саме прогресивне в світовій практиці? Які критерії вибору? І останнє. Мені здається, що Закон України «Про музеї та музейну справу» не можна розробляти окремо, без узгодження з іншими законами щодо збереження культурної спадщини. Законодавство в цій сфері повинне бути комплексним.

Відповісти

Бучаста Світлана | 26 листопада 2015 10:23:40

Дозвіл на продаж музейних предметів ніяк не змінить ситуацію, що "все має бути державним", тому що, по-перше, гроші у покупців будуть державні(бюджетні), по друге, куплений предмет зостається у Музейному фонді. Навіть, якщо уявити, що гроші будуть меценатські, то після зарахування їх на спецрахунок, вони набувають ознак бюджетних. Непрофільні предмети легше обмінювати між музеями передаючи на постійне або тимчасове довгострокове зберігання. Дійсно, щоб зрозуміти, де є предмет, що цікавить наш музей, нам треба бачити повні каталоги фондів,а це зараз не можливо.

Відповісти

Максим Левада | 26 листопада 2015 12:43:35

«АРХЕОЛОГІЧНІ пам'ятки і ПРЕДМЕТИ ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНОМУ ОБЛІКУ НЕЗАЛЕЖНО ВІД підпорядкування і ФОРМИ ВЛАСНОСТІ». Ст. 8 Закону України «Про охорону археологічної спадщини.

Відповісти

небайдужа | 26 листопада 2015 12:47:31

А когда, наконец, сделают и утвердят многострадальную Инструкцию? Для музейщиков это намного важнее Закона.

Відповісти

Спостерігач | 26 листопада 2015 13:12:41

Це все можна було б назвати повною дурнею, якби не потужна корупційна складова, що міститься у пунктах 5 і 8. Те, що у пункті 8, намагався протягнути Табачник, коли був гуманітарним віце-прем"єром. Тоді не вдалося.

Відповісти

Олійник Юрій | 26 листопада 2015 13:50:47

Щодо пункту 8. Очевидно, що це найголовніший пункт. Продаж не можна дозволяти в жодному випадку. Інакше, зважаючи на те, яким є нині Мінкульт, таких “виняткових випадків” буде безліч. Це лазівка для розкрадання музфонду.

Відповісти

Віктор Ченуша | 26 листопада 2015 14:02:59

Для начала не помешало бы исправить грамматические ошибки в тексте "Концепції..." Далее. Уже предпринималась попытка изъять из музеев всех уровней наиболее ценные экспонаты и собрать их в Киеве. Кто присутствовал на совещаниях по этому вопросу, понимает, о чем говорю. Поводом было: "Идёт война. А вдруг вас оккупируют". Номер тогда не прошел. Теперь новая попытка. Разрешим музеям продавать экспонаты. А кто не поймет, тому намекнем, что разрешением обязательно нужно воспользоваться. Ну и под это дело очень своевременно звучит желание нашего министра расстаться со всеми, кто проработал более 10 лет. Видимо, с новыми работниками будет легче договориться. И кстати, коллеги, если уж вы так смело критикуете, то наберитесь смелости подписываться собственным именем! Моё - настоящее. Работаю директором музея, город Килия Одесской области.

Відповісти

Ігор Іванович | 26 листопада 2015 15:05:11

Не розумію взагалі для чого зараз підіймати такі проблеми як можливість продажу колекцій і т.д. У НАС ЩО ПРОБЛЕМ НЕМАЄ В КУЛЬТУРІ? У НАС НЕМАЄ ВАЖЛИВІШИХ ПРОБЛЕМ У МУЗЕЙНІЙ СПРАВІ? Цілком зрозуміло, що на цьому хтось гарненько хоче нагріти руку або й дві. І недаремно, мабуть. усі музейні заклади здавали нещодавно результати ПОВНИХ ЗВІРОК предметів у фондах. Тепер для когось є повна цікава інформаційна база. Взагалі дивує факт того, чому ми взагалі не говоримо про заповідники. про їх виживання. Чомусь їх прирівняли до музеїв за всіма характеристиками. Навіть класифікація на категорійність відбувається за одними й тими ж показниками (кількість відвідувачів та кількість предметів основного фонду). Хоча для заповідників є важливими надходження музейних предметів та розвиток екскурсійної справи, але в них є й інші важливі функції, передбачені статутними документами. Я, наприклад, представляю історико-культурний заповідник. Його площа майже 5 тис. га. Основними завданнями для нас, і це цілком зрозуміло, є проведення наукових досліджень, пам*яткоохоронних заходів. То як можна всіх одним мірилом рівнять?

Відповісти

гість | 27 листопада 2015 08:56:49

Не знаю наскільки часто продажі музейних речей практикуються в Польщі, а от для США і Британії це дійсно серйозний фін. інструмент, хоча й там подібні рішення викликають спротив місцевих громад

Відповісти

Касандра | 27 листопада 2015 10:56:45

це і є проблема. бо в державі вкрадено вже все окрім музейних фондів, от руками невігласів і пройдисвітів це й намагаються здійснити

Відповісти

Директор музею | 27 листопада 2015 11:13:06

Можливо багато кому відкриє очі на суть сьогоднішньої справи стаття: СУМСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІВНИЙ ЖУРНАЛ. NoXХ. 2013АЛЄКСЄЄВ С.Ю."ПИТАННЯ РЕОРГАНІЗАЦІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ НА ТЕРИТОРІЇ РЕЙХСКОМІСАРІАТУ УКРАЇНИ В ДОКУМЕНТАХ КРАЙОВОГО УПРАВЛІННЯ АРХІВІВ, БІБЛІОТЕК ТА МУЗЕЇВ (1942-1943рр.)". Складається враження, що сьогоднішнє бажання внесення змін в ЗУ про музеї і музейну справу має початок ще з 1942 року.

Відповісти

гість | 27 листопада 2015 15:24:14

збільшенню фінансової самостійності музеїв та музейних закладів – можливість самостійно розпоряджатися надходженнями від господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності, а також коштами, що надійшли з додаткових джерел фінансування. Це справді потрібно, але, здається, це питання не під силу Мінкульту, а уркі з Мінфіну, Казначейства і Рахункової палати скажуть "ПНХ"

Відповісти

Ірина | 27 листопада 2015 22:34:02

КАТЕГОРИЧНО ПРОТИ ПУНКТУ 8! В мене таке враження, що під "соусом" всього цього словоблуддя намагання протягти саме пункт 8! Як співробітнику Музею історичних коштовностей мені просто до кома в горлі боляче за те, що зараз відбувається. Якщо цей закон приймуть, наші діти ТОЧНО не побачать ні пекторалі, ні колтів, ні потирів Равича. Якось треба захищати культурну спадщину від таких "покращень"

Відповісти

іван козленко | 28 листопада 2015 12:52:31

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Квітень 2021

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Березень | Травень