Про примари

Автор: Владислав Піоро | 17 листопада 2015 05:15 |

Останніми днями доводиться читати критичні зауваження на проект ЗУ, що передбачає впровадження конкурсної процедури відбору керівників закладів культури, прийнятий у першому читанні 

Деякі з цих зауважень, на мою думку, вимагають аналізу та широкої дискусії, аби уникнути шаблонних, упереджених підходів. Наприклад, щодо кваліфікаційних вимог до кандидатів.

Вже неодноразово зустрічав обурення щодо вирваного з контексту законопроекту пункту про вищу освіту у кандидатів. Трагедію вбачають в тому, що ця освіта може бути «будь-якою (технічною, наприклад)», що начебто «фактично означає можливість призначення керівником особи, некомпетентної в питаннях культурно-мистецької проблематики» (підкреслення в цитаті моє – В.П.).

Мені здається, що такі твердження ґрунтуються на відсутності розуміння відмінностей двох різних моделей відбору кандидатів: діючої, коли керівник відбирається та призначається одноосібно засновником або органом управління, та, власне конкурсної.

Відмінність ця, насамперед у конфігурації противаг та запобіжників. Модель одноосібного призначення мала б урівноважуватися чіткими кваліфікаційними вимогами.
Принципова відмінність конкурсної процедури полягає в тому, що гарантом відбору найкращої кандидатури у кожній конкретній ситуації має стати об’єктивний вибір експертної комісії, а не наперед задані універсальні рамки.

Чи є сенс обмежувати вибір фахової експертної комісії, яка в кожному конкретному випадку розглядатиме конкретну ситуацію і підбиратиме найкращу кандидатуру (або жодної)? Якщо Ви ще досі вважаєте що є, дайте будь ласка відповідь на такі два питання.

Перше. Сьогодні такі кваліфікаційні вимоги є. Цей запобіжник є ефективним та дієвим?

Друге, особливо для тих, хто вимагає прописати як обов’язкову вимогу наявність спеціальної освіти: Якою має бути ця спеціальна освіта для директора музею?.. Є версія, що «музеєзнавство (музеологія)»…

Добре, моделюємо ситуацію. На конкурс по відбору директора музею подалися, зокрема, випускник університету культури з дипломом музеєзнавця та, наприклад, біологічного факультету університету імені Тараса Шевченка. Перший має «науковий ступінь за спеціальністю "26.00.05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство"», другий доктор якихось-там біологічних наук і завідувач кафедри орнітології.

Якщо визначальними будуть формальні наперед задані критерії, то роль комісії зводитиметься лише до констатації факту, що обов’язковим вимогам, невідомо під які середні показники по лікарні прописаним, відповідає лише перший.

А якщо взяти до уваги, що музей – природничий і в найближчі роки має повністю перебудувати і розширити відділ експозиції про птахів?.. А ще в світі бувають музеї, наприклад, технічного профілю. Там теж найбільш доречною кандидатурою буде людина з «культурно-мистецькою освітою»?

Саме в цьому і полягає перевага конкурсного відбору. Конкурсна комісія, для більшої об’єктивності трьома сторонами має досягти консенсусу та обрати найбільш відповідного з огляду на конкретну ситуацію, з врахуванням проблем та потреб на певний період конкретної інституції, оцінюючи бачення та спроможність кандидата. Лише абстрактними кваліфікаційними вимогами цього не досягти.

Положення про вимоги до кандидата та процедуру прозорого формування й роботи конкурсної комісії мають розглядатися нерозривно, як єдиний механізм, спрямований на об’єктивний вибір найбільш доречної «тут і зараз» кандидатури.

Та й давайте говорити відверто, наявні кваліфікаційні вимоги не дуже рятували від нефахових кадрових призначень на різних рівнях протягом останніх як мінімум п’яти років. Напевно саме цей негативний досвід і підживлює страхи та підозри, що законопроект виписувався під чиїсь змови та зазіхання.

Але в даному випадку це абсолютно не відповідає дійсності, адже в основу статей про вимоги до кандидатів та принципи формування експертної комісії покладені напрацювання саме професійної громадськості, оприлюднені для загального обговорення ще на початку квітня 2015 р.

І якщо, хтось не хоче, аби директорами музеїв «як у пріснопам’ятні радянські часи … ставали здебільшого партійні та комсомольські функціонери», пропозиція може бути однозначна: запроваджуйте конкурсну процедуру і таких не обирайте.

Адже законопроект, наголошу ще раз, передбачає формування комісії за квотним принципом на паритетних засадах трьома сторонами, дві з яких – трудовий колектив закладу та професійні об’єднання. Кожна сторона може запропонувати того, кому довіряє, хоч президента ICOM, хоч директора Лувру. І відхилити їх ніхто не має права.

Обмеження, по участі в комісії членів трудового колективу можна дискутувати. Хоча я бачив як самовіддано і, головне, «самостійно» голосують залежні від органу управління члени трудового колективу)). Тож сприйняв відпвіодну норму радше як запобіжник цьому і гарантування незалежності експерта, відповідального і підзвітного тільки перед трудовим колективом, який його висуватиме.

За умов консолідації професійної спільноти такі умови означають, що більшість буде на її стороні. Щодо буцімто небезпеки створення кимось під конкурс кишенькових псевдофахових організацій – це знову ж таки питання до самої спільноти, наскільки вона це дозволятиме і залишатиме без публічної уваги. До речі, на питання, чи є національний комітет ІСОМ професійним об’єднанням в галузі культури, зареєстрованим відповідно до законів України, навіть не знаю, що сказати… Хіба у когось є сумніви?

Щоправда, є і справедливі зауваження, за звернення уваги на які я надзвичайно вдячний колегам.
Наприклад, про п. 9 ст. 21-3 «Конкурсна комісія вважається повноважною в разі затвердження в її складі не менше шести осіб». Якщо не зраджує пам’ять, то тут мало йти про кворум під час засідань (на рівні не менше двох третин від загального складу). Помилкове формулювання в наявній редакції дійсно суперечить принципу квотного паритетного формування комісії за формулою «три по три».

Отже. Доопрацьовувати законопроект потрібно, на те воно і перше читання. Але, величезне прохання. Давайте в запалі суцільної недовіри не виплеснемо з нього чогось принципово важливого, що зруйнує як таку суть конкурсної процедури, навіть зберігши її за формою.

Конкурс не панацея і помилки можливі? Так, але, очевидно, сьогоднішня модель ще меншою мірою від них захищена і себе вичерпала.

Схожі публікації

Коментарі (2)

 

Спостерігач | 17 листопада 2015 10:07:01

В основному погоджуюсь.За Черчиллем: демократія – погана форма правління, однак нічого кращого людство поки не придумало. ..Так і в нас. Саме конкурс на сьогодні, тим паче прозорий, з опублікуванням декларацій в загальному доступі та досягнень кандидата, хоч якось унеможливить зловживання та непрофесійний відбір. Наприклад,при такому конкурсному відборі не пройшов би Лукашевич О. на посаду гендиректора НІЕЗ "Переяслав", в якого був нуль років музейного стажу, не те що на керівних посадах, а взагалі музейного. Тепер маємо те, що маємо. Людина рік опановує, кому які резолюції ставити і завдання виконувати,чого до сих пір не розуміє.Якби він декларацію оприлюднив, то всі б побачили зайняття підприємницькою діяльністю, яка заборонена на керівних посадах в державних установах.А тепер виконує обов"язки і одночасно займається підприємницькою діяльністю, про що писали Міністру. Йому розвиток установи потрібен? Це- заробітчанин, а не мущейщик.

Відповісти

небайдужа | 17 листопада 2015 16:37:41

Хорошая формулировка"профильное образование". Между прочим, многие годы раскопками Ольвии руководил Крыжицкий - архитектор по образованию. А если еще дальше углубиться в историю, то археологу Хвойко недоброжелатели тоже бросали в качестве обвинений "отсутствие профильного образования". Где те недоброжелатели? А имя Хвойко осталось навсегда в истории. Что касается контракта на 5 лет. Обязательно должен быть испытательный срок, контракт должен заключаться на ОДИН год. Если руководитель проявил себя положительно - продляется еще на 4 года. И почему разрешено только два срока? А если оганизация успешно работает под руководством директора? Зачем менять? Проработать нужно каждый пункт, слишком высока цена вопроса.

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Березень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
Лютий | Квітень