Неопалима Купина

Донецький  художній музей  представляє виставку «Неопалима Купина», яка складається з ікон, стародруків  та рукописних книг XVII- поч. XX ст. із зібрання музею.

Підбір збережених музейними працівниками й врятованих руками реставраторів святинь ілюструє різноманіття стилів східнослов’янського християнського мистецтва. У складі виставки відображено особливості іконописних шкіл Слобожанщини, Полтавщини, Чернігівщини, Волині, Галичини, Російської Півночі, Центральних районів Росії, старообрядницьких – Мстьори і Вєткі.

В усі часи шанована полководцями як захисниця від ворожих нашесть «Богородиця Знамення Курська-Корінна», написана у Росії в останній третині XVIII ст., привертає увагу глядачів святковою пишністю колориту й віртуозною майстерністю виконання.

Рідкісний ізвод «Богородиці Пом’якшення злих сердець», створений за припущенням на Полтавщині у 1777 р., поєднав у собі драматичну емоційність бароко із витонченістю стиля рококо. Цій іконі прийнято молитись при ворожнечі, за примирення ворогуючих, а також в озлобленні серця − за дарування терпіння.

Окрасою виставки є ікони, створені у XVIII-XIX  ст. руками ревнителів давнього благочестя – майстрами-старовірами, представниками старообрядницьких іконописних центрів, відомих своїм високим професіоналізмом.

Виразницею теми проекту є написана на рубежі XVIII - XIX ст. вєтківським майстром по суцільній позолоті чудова ікона «Богоматір Неопалима Купина» − одна із найскладніших за композицією та символічному тлумаченню богородичних ікон. Чудотворна ікона «Неопалима Купина» зберігається у храмі Воскресіння Христова у м. Слов’янськ  і вважається хранителькою Донеччини. Неопалима Купина стала поетичним символом стійкості народу Донбасу в подоланні чисельних тяжких випробувань.

Коло старовинних богослужебних книг і так званих четьїх книг широке за жанрами. Експонати ілюструють типографські традиції України, Росії, зокрема: Московського печатного двора, Московської старообрядницької книгопечатні, друкарні Кафедрального Чудова монастиря, типографії Свято-Троїцької Введенської церкви єдиновірців, похідної типографії князя Григорія Потьомкіна, друкарні Почаївської Свято-Успенської Лаври й Києво-Печерської Свято-Успенської Лаври.

Найдавнішими реліквіями музейної колекції є надруковані у 1646 р. − «Канонік» і у  1648 р.− «Октоїх».  Ці книги, репрезентують XVII ст. − «золоте століття давньоруського друкарства», створені на Московському печатному дворі.

Знавці вважають цінними художньо-історичними надбаннями зібрання рукописну, з візерунчатими заставками й ініціалами витонченого письма «Мінею Четью» (XVIII ст. Углич (?), вручну прикрашену древнім ізографом чудовим простосердим зображенням темперою ікони «Богородиця Феодорівська» та рідкісний старообрядницький конвалют рукописів горішковими чорнилами «Тифологія»  з  вишукано виписаними кіновар’ю та сріблом буквицями  (друга пол. XIX ст.).

 
Подворна Лілія,
куратор виставки, провідний науковий співробітник