Мистецтво з неповторним ароматом квітки

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 09 жовтня 2015 12:04 |

«Мистецтво Ігоря Смичека спочатку здається загадкою, але на очах обізнаного глядача воно перетворюється на квітку з тонким і неповторним ароматом», – так поетично висловлюється про творчість відомого кіровоградського графіка і живописця мистецтвознавець, заслужений журналіст України Броніслав Куманський.

Саме напередодні відзначення Дня художника в Кіровоградському художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна відкрито персональну виставку творів відомого кіровоградського художника члена Національної Спілки художників України І.В.Смичека та презентовано каталог «Художні лабіринти Ігоря Смичека» в рамках започаткованого музеєм мистецького проекту серії художніх виставок «Лауреати обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна».

Ігор Володимирович Смичек народився 24 листопада 1953 року в м. Кіровограді в театральній родині і дитинство його тісно пов’язане з музично-драматичним театром ім. М.Л.Кропивницького (нині Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького), де працювали батьки.

Член Спілки художників СРСР (1987), Національної спілки художників України (1991). Лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у номінації «новітні спрямування» (2009).

У 1973р. закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова, живописно-педагогічний факультет, викладач А.Черняєв. По закінчені училища повернувся до рідного міста і працював викладачем Кіровоградської дитячої художньої школи (з 1992р. ім. О.О.Осмьоркіна), в якій, до речі, у свій час отримав перші системні уроки образотворчого мистецтва. Звідси у 1974р. був призваний до армії. Після строкової служби у 1976р. здав іспити до Львівського поліграфічного інституту ім. І.Федорова (нині Українська академія друкарства) на факультет графіки та оформлення друкованої продукції, який закінчив у 1981р. (викладачі: В.Овчинников, Ю.Чаришников).

Пропрацювавши рік художником-оформлювачем Кіровоградських майстерень торгівельної реклами, у 1982р. знову повернувся до художньої школи, де працює і нині.

З 1979 р. учасник всесоюзних, всеукраїнських, регіональних, групових та персональних художніх виставок. Автор оформлення та ілюстрацій понад 20-и книг. У1980-х рр. художник плідно співпрацював з видавництвами Кишинева та Львова, де вийшли друком: «Мертві душі» М.Гоголя, «Пеппі Довгапанчоха» А.Ліндгрен, «Золотой луг» М.Пришвіна, «Різнобарвні казки» І.Зієдоніса, «Молдавські народні казки». У кіровоградських видавництвах були видані поетичні збірки «Розуміння історії» В.Шило (1998) та «Свято врожаю» В.Могилюка (2004), повість «Перехресні стежки» І.Франка (2000), унікальний альбом з історії театру корифеїв «Театр Марка Кропивницького – минуле і сучасне» (автор – В.Шурапов, 2001).

Паралельно з графікою художник активно займається живописом. У 2008р. І.В.Смичек брав участь у заснованому за ініціативи Президента України Всеукраїнському проекті «Українці у світі», для якого створив портрет видатного діяча театру І.К.Карпенка-Карого.

Твори І.В.Смичека зберігаються у фондах Дирекції виставок Міністерства культури і туризму України, Кіровоградського обласного художнього музею, художньо- меморіального музею О.О.Осмьоркіна та у приватних колекціях.

Звісно можна перерахувати численні персональні виставки митця та його участь у всеукраїнських вернісажах, але вони не порівняються з враженнями від його насичених соковитими, відкритими барвами малярських творів. Робота над картиною для І.В.Смичека - це своєрідний шлях від реалій життя до реальності емоційно урівноваженого образу з філософським осмисленням світу. В його творах дивовижно поєднуються сучасність у різних її проявах та українська пісенна, казкова, легендарна культура, мистецькі досягнення авангарду ХХ століття та класичний спадок Європи, Індії і Сходу. Від різних мистецьких криниць він черпає для себе щось особливе, близьке, те, що допомагає йому реалізовувати власне бачення.

Він творить неповторний творчий всесвіт, в якому панують романтизм, витонченість форм та гармонія кольору. Яскрава декоративність, навіть театральність його живописних композицій заворожує феєричністю фарб і дивною чуттєвою логікою, близькою до мистецтва наїву. Цей особливий, природний, внутрішній світ, обрамлений художником в систему дивовижних, образних ритуалів, напрацьованих життям, перетворюється на площині картини в естетично витончений дарунок суспільству, наповнений великою кількістю сюрпризів. За різними, іноді, на перший погляд, незрозумілими формами чи абсурдними композиційними поворотами його творів, криється та світлоносна хвиля емоцій, яка й зветься музикою мистецтва. Розглядаючи його картини, можна рівною мірою говорити, як про фолкмодерні («Місяць на небі, зіроньки сяють…» чи «Козацький натюрморт»), так і сюрреалістичні («Глечик і квіти») та метафізичні («Їхні мрії», «Пригоди чорного кота») прояви в його постмодерністських мистецьких пошуках, в яких значну роль відіграє не скільки знак чи символ, як чуттєва метафора на грані живописного, театрального і літературного обрису.

Надєждін Андрій,
заслужений художник України,
мистецтвознавець,
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна
м.Кіровоград