Автор: Anna | 28 серпня 2015 17:48 |
Потроху забувається в пам`яті гідна велич тієї лаконічної споруди - київського Олександрівського костелу, ще одного куточку Києва, чия краса лишається серед архівних фотоматеріалів. Забувається для тих, хто може відвідав його похабцем, для тих, хто можливо і знав його лише за листівками Києва, або за спогадами радянських часів.
Перлина київської сакральної класичної архітектури, що відкрилась реставраторам у 90-х роках минулого століття, своїм скромним сяянням встигла проминути не всіх. Можливо, невдачею для Олександрівського костелу стало те, що, за роки після вишуканої професійної реставрації, він так і не встиг стати активною часткою київського екскурсійного маршруту, що можливо його б урятувало.
Напередодні двадцятої річниці свого відкриття став черговою жертвою новітніх "розбудовників" Києва, завдяки яким споруда "преображается". В одній із влучних статей до хворобливої пишноти садиб Пшонки та Іванющенка, до яких впевненно приєднується вишуканий інтер`єр храму, психолог дає цікавий коментар до психологічного стану людей, що тягнуться до такого зовнішнього блиску.
Однак, залишимо наразі як шановних "новобудівничих", так і тих хто дивиться на їхні дії байдуже, маючи при цьому обов`язок захищати ввірений їм духовний та культурний спадок країни та пройдемося ще раз по, вже історичному інтер`єру Олесандрівського костелу, станом на час початку робіт.
Пузиркова Анна. 28.08.2015
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
Березень 2024
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Коментарі (0)