Звернення громадськості щодо обміну цінностями між Польщею та Україною

Відповідно до ухвали Міжурядової українсько-польської комісії у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей, VI засідання якої відбулося 15-18 червня 2015 р. у м. Ольштині, українським установам рекомендовано підготувати до обміну з Польською Республікою рукописні, архівні, друковані матеріали та твори мистецтва з установ України.

Протокол комісії, підписаний керівниками культурних відомств обох країн (державний секретар Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща Пьотр Жуховський та перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий), викликає низку принципових застережень. Повний текст документа опубліковано на урядовому порталі 19.06. ц. р.

Рекомендовано обміняти архівні матеріали: львівську міську (насправді – ґродську) книгу 1687 р., що зберігається в Національному архіві у Кракові, на документи центральних органів влади Другої Речі Посполитої, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові. До кінця 2016 р. заплановано обміняти матеріали Архіву Наукового товариства ім. Шевченка з Національної бібліотеки у Варшаві та Бібліотеки Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві на архів Національного закладу ім. Оссолінських у Львові, що зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника. Запропоновано також розглянути можливість передачі Польщі картини невідомого автора «Царі Шуйські перед Зигмунтом ІІІ» (найімовірніше – полотна 1640 р. авторства Томазо Долабеллі (Делля Беллі) з колекції Львівського історичного музею (насправді – зі збірки Підгорецького замку!) в обмін на два дзвони з Національного музею Перемиської землі в Перемишлі, віднайдених у селі Лютовиська.

Частина запропонованих для обміну матеріалів незаконно переміщені під час Другої світової війни й за Гаазькою конвенцією 1954 р. підлягають безумовному поверненню на територію держави-власника. Зокрема, зі Львова навесні 1944 р. під тиском німецької окупаційної влади на територію Польщі переміщено Архів Наукового товариства ім. Шевченка у Львові разом із найціннішими збірками Оссолінеуму та бібліотеки Львівського університету. Їх виявили в північній Сілезії 1946 р. і, всупереч міжнародним угодам, не повернули державі-власнику. Пропонований для обміну на них Архів колишнього закладу ім. Оссолінських у Львові створила сама установа за час діяльності від 1818 до 1940 р. (налічує близько 700 архівних справ і зберігається у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника, фонди 21 i 54). Архів підпадає під міжнародні правові норми (римський принцип «Glebae adscripti»), що гарантують їх збереження у місці створення, згідно з якими вони повинні знаходитися на території, де були сформовані і не підлягають переміщенню. Окрім того, Архів є інтегральною частиною збірок колишнього Національного закладу ім. Оссолінських у Львові, який за заповітом самого засновника – графа Юзефа Максиміліана Оссолінського в цілості має належати громаді міста Львова. За міжнародним правом, він не підлягає ревіндикації та будь-якому обміну, тим більше – на незаконно переміщений архів НТШ, який повинен бути повернений безумовно.

Пропозиція про обмін переданої на реставрацію картини «Царі Шуйські перед Зигмунтом ІІІ» на два дзвони надійшла без узгодження з Львівським історичним музеєм та з ігноруванням українського і міжнародного законодавства, що вкрай негативно характеризує методи діяльності комісії.

Не може не дивувати, що Міністерство культури, нічого не роблячи для повернення національної культурної спадщини, переміщеної з України до Польщі під час Другої світової війни (наприклад, 1538 рукописів, 319 інкунабул, 3164 рідкісних книг і 1165 картографічних видань Наукової бібліотеки Львівського університету – тепер в Оссолінеумі у Вроцлаві та Бібліотеці народовій у Варшаві), водночас нав’язує «обміни», які свідомо послідовно ігнорують існуючу систему міжнародного права й загальноприйняту європейську практику.

Вимагаємо відкласти будь-які переговори, пов’язані з обміном експонатів, до вивчення українською стороною питання щодо обсягів і переліку культурних цінностей, які були незаконно переміщені з України і нині перебувають в Польщі та інших країнах.

Вважаємо за необхідне відновити Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті міністрів України.

Наукова та культурна громадськість звертається до органів державної влади України (Президента України, Прем’єр-міністра України) з вимогою зупинити некомпетентні, нефахові і незаконні дії Міжурядової українсько-польської комісії, які підривають принципи міжнародного співробітництва і ставлять під загрозу подальшу українсько-польську співпрацю в охороні та поверненні культурних цінностей, втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни.


Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського (Львівське відділення),
Львівський історичний музей,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника