Вибачення перед директором

Перепрошую директора Національного музею історії України Сосновську Т.В. за некоректне запитання, яке виникло в результаті нашої розмови з Тетяною Вікторівною щодо експозицій з історії та культури національних меншин України.

Досягнення міжнаціональної злагоди в Україні значною мірою залежить від того, наскільки представники її етносів знають про роль національних спільнот в історії нашої країни, внесок кожного з них до її розбудови. Загальновідомі внески поляків, греків, євреїв, німців та інших етносів у розвиток будівництва, економіки, науки та культури України. Однак в Україні немає жодного місця, де б можна було б ознайомитись з матеріалами з історії та культури національних меншин України. Тому, керуючись положенням про те що «одним з основних завдань Національного музею історії України передбачено експонування історії та культури етнічних груп населення України» (див. лист Міністерства культури України №1116/67/13-12 від 19.04.2012) пропонуємо влаштування експозиційного комплексу національних меншин у одному із залів Національному музеї історії України.

На початковому етапі організації даних експозицій пропонуємо розробку тематичної структури, тематико-експозиційного плану (ТЕП), концепцію зазначеного фрагменту музею та його конкретне експозиційне втілення. Тематична структура подає перелік експозиційних тем згідно концепції фрагменту музею та колекції музейних предметів, яка має враховувати особливості приміщення майбутньої експозиції. Тематико-експозиційний план залу має повно і послідовно включати всі розділи, теми, підтеми, комплекси, а також і перелік всіх, основних і допоміжних матеріалів і розробляється за такою схемою: обов'язково розробляється текстово-анотаційний матеріал до ТЕПу, який включає провідні тексти (поміщені на початку розділу, теми, підтеми експозицій, вони відіграють скеровуючу роль), пояснювальні, а також етикетки (стисло подані назва предмету, датування, пояснює його зміст), вони подаються державною мовою, а щодо місць, компактного проживання, перебування національних меншин - також їх рідною мовою.

Невід'ємною складовою музейної експозиції є карти (мапи), на яких із зібраних краєзнавцями матеріалів позначаються місця подій, регіони мешкання відповідного етносу, пам'ятки археології, історії і культури, архітектури, фотографії тощо. З наявних і можливих музейних предметів компонуються тематичні експозиційні комплекси, в тому числі меморіальні, інтер'єри установ. Паралельно з розробкою ТЕПу, кожної теми, комплексу продовжується пошук (навіть на перспективу) потрібних матеріалів для повного і правдивого відтворення конкретних тем тощо. Меморіальні комплекси розміщуються в експозиціях залу в межах відповідних тем і хронологічних рамок, можуть виділятись в окремі експозиції.

До кожного комплексу, предмету, документу подається детальна анотація, яка розробляється в процесі написання ТЕПу, інформацією для неї є детальні описи-легенди кожної пам'ятки, в обов'язкових при створенні музейних експозицій облікових фондових інвентарних картках та інвентарних книгах тощо. Документи, написи іноземними мовами подаються в перекладі державною мовою. Розробка тематико-експозиційного плану відбувається разом з художником, який працює над проектом художнього оформлення експозиції, розміщенням експонатів за тематичними комплексами, над виготовленням монтажних листів.

Концептуальне визначення експозиції історико-меморіального комплексу повинно базуватися на декількох фундаментальних обставинах, які найбільше відповідають історичній правді і визначені структурою майбутньої експозиції. Новий етноісторичний комплекс повинен мати необхідні ознаки: системність і комплексність, історична достовірність, наочність|наглядний| і доступність експозиційних матеріалів, бути посередником між минулим, сьогоденням і майбутнім, розвивати жвавий|живий| інтерес до вітчизняної історії та сприяти розвитку патріотичного виховання, залучати до відповідальності за долю держави і суспільства. Вирішення цих завдань буде забезпечено пошуком, збором|збиранням|, аналізом і експонуванням музейних предметів та матеріалів, яким знайдеться гідне місце і втілення.

В експозиційних залах доцільно використати аудіовізуальну техніку і технічні засоби, у тому числі мультимедійний і сенсорний екрани. Поєднання аудіовізуальних комплексів та експозиції стане важливим чинником посилення емоційного впливу на відвідувача, його сприйняття історії народу.

Наукова концепція створення експозиційної системи залу Національного музею історії України побудована на донесенні в емоційній, правдивій та доступній для розуміння відвідувачів різного віку формі, достовірної інформації про історію та культуру національнх меншин України, про загальні історичні процеси, що відбилися на долях багатьох людей. Саме такий підхід має привернути увагу громадськості до проблем толерантного вирішення гострих історичних питань і сприятиме консолідації суспільства.

                Усі експозиції етносів мають будуватися однотипно з відповідною наочністю, інформативністю та логічною побудовою. Кожний експозиційний комплекс має включати період появи даного етноса на теренах України, усі стадії розвитку відповідної національності, участь її представників у розвитку культури, освіти, економіки, промисловості, сільському господарстві, військових подіях тощо. Усі ці аспекти історії та культури мають бути представлені з вказівкою на відповідний регіон та відрізок часу.  Особливо має бути представлений сучасний період незалежності України.

         Проте директор Національного музею історії України Сосновська Т.В., незважаючи на прохання Громадської ради Міністерства культури України, відмовляється виділити у Музеї хоч одну залу для експозиції з історії та культури національних меншин України. Тетяна Вікторівна вважає, що фрагменти відповідних експозицій можуть бути складовою частиною історичних експозицій з історії України. Проте таке фрагментарне висвітлення і раніше було у Музеї. Але цього недостатнью. Коли ж було поставлене питання: «Чому Ви вважаєте, що експозиції з історії та культури національних меншин України не гідні окремої зали у Вашому музеї?». На жаль, Тетяна Вікторівна сприйняла це питання як образу. За що я перепрошую.

О.Я.Найман