Як живеш, шкільний музей?

Автор: Кіра Степанович | 02 квітня 2015 08:35 |



14 березня 2015 року у Педагогічному музеї України відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Музеї навчальних закладів як осередки патріотичного виховання». Захід здійснено в межах проекту Педагогічного музею України «Музейна педагогіка в Україні» та у співпраці з Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.


Ініціатори зібрання мали на меті: визначити місце і роль потенціалу музеїв при навчальних закладах України у процесі патріотичного виховання учнів, представити кращий досвід їхньої діяльності, розробити рекомендації на допомогу педагогам-керівникам.

http://pmu.in.ua/news/vseukr_krygl_stil_musei_oceredok_patriot_vihov/

У роботі круглого столу взяли участь науковці, викладачі, працівники Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, методисти обласних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді (станцій юних туристів), педагоги-керівники музеїв при навчальних закладах, краєзнавці та працівники Педагогічного музею України. Були представлені Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська області та міста Київ і Львів.

Педагогічний музей України – установа, де поєднуються інтереси українського музеєзнавства та педагогіки. Колективом започаткована і проводиться системна робота з музейними педагогами, організовуються виставки, конкурси юних екскурсоводів, семінари та консультації. Також на сайті музею створено окрему рубрику "Шкільні музеї".

За часи незалежності України стабільно зростає кількість музеїв при навчальних закладах, особливо у селах, містечках та районних центрах. Державних музеїв небагато, часто вони доволі віддалені, мають застарілі експозиції, що не відповідають вимогам навчальних програм. Особливої ваги музеї при навчальних закладах набувають в умовах, коли сільські музеї зникають – їх немає кому утримувати, і найчастіше ними опікується на громадських засадах саме школа, яка є осередком освіти і культури населеного пункту.

Педагоги усвідомлюють значущість місцевого культурологічного потенціалу та можливості його використання у навчально-виховному процесі. Тому й створюють свої власні музеї. Кожен куточок України має неповторну яскраву історію, культурні традиції, відомих земляків, зберігає духовну спадщину попередніх поколінь. Завдяки педагогам, які пропагують глибинні пласти духовності українського народу, у нашій державі створені і діють біля 5 тисяч музеїв при навчальних закладах. За ними закріпилась назва «шкільні», оскільки вони мають свою специфіку і кардинально відрізняються від державних (юридичних осіб). Тут історія краю живе не лише в експонатах, - вона використовується у щоденній роботі з дітьми, педагогами, випускниками, гостями, батьками, представниками місцевої громади тощо.

Упродовж майже століття на їх базі поступово сформувалась галузь освітянського музеєзнавства. Потенціал музеїв при навчальних закладах України визначається змістовним наповненням, тобто музейною збіркою, що покладена в їх основу. Якщо у радянські часи музеї створювались в основному відповідно до методичних рекомендацій, за вказаною ідеологічною схемою, були шаблонними, то у часи незалежності України спостерігаємо їх різноманітність, неповторність кожного з них. Ми є свідками досить швидких змін змісту музейних збірок і у регіональному вимірі. Все більше навчальних закладів не задовольняються одним музеєм, а розширюють і доповнюють діючі, створюючи шкільні музейні комплекси. Наприклад, серед етнографічних можна виокремити такі: хата моєї бабусі, етнографії та народних промислів, домашніх оберегів, української вишивки, історії та культури кримських татар, бойківського побуту та вишивки, етнографічний музей української родини; з-поміж мистецьких виділяються: галерея сучасного українського мистецтва, мистецька Львівщина, історії українського живопису тощо. Значного розвитку в Україні набувають музеї історії освіти та навчальних закладів – вишів, шкіл, закладів нового типу, позашкільних закладів.

Окремо слід відзначити зростання кількості меморіальних музеїв, присвячених життю та діяльності видатних земляків (до речі, такі музеї не виокремлено у загальнодержавній статистиці). Найбільше створено музеїв присвячених життю та діяльності письменників – 118, учасників Другої світової війни – 70, вчених – 22, політичних та громадських діячів – 11, художників – 10, педагогів – 9, воїнів-інтернаціоналістів – 8, скульпторів – 6, військових діячів – 5, співаків – 5.

Варто наголосити, що, крім специфічно музейних, пріоритетними є педагогічні види діяльності, адже причини створення музеїв при навчальних закладах та їх завдання, перш за все, педагогічні. Так, у процесі пошуково-дослідницької та музейної роботи формується громадянське мислення школярів, адже учень досліджує проблеми, пов’язані з історією міста, регіону і загалом держави. Крізь долю родини, близьких і знайомих, осмислення подій, що відбувалися саме у цій місцевості, закладаються основи національної свідомості, розуміння місця і ролі українського народу у світовій цивілізації. Але найважливішим є те, що під час пізнання духовної та матеріальної культури, історії краю формується основа духовного світу молодої людини, складається система її духовних цінностей. Акумульовані на рівні свідомості почуття та знання, поняття і уявлення про навколишню дійсність сприяють організації різних форм і напрямів життєвого процесу, за яких ці цінності знаходять своє практичне втілення, використовуються у житті при формуванні власної громадянської позиції молодої людини, її поведінки, стосунків з іншими людьми, свого творчого пошуку та самореалізації.

Таким чином, наразі в Україні склалася система діяльності музеїв при навчальних закладах, сформована їх нормативно-правова база, постійно оновлюється зміст діяльності, відбувається пошук місця і ролі музейно-педагогічних засобів в освітньому процесі. Ці музеї є своєрідною творчою лабораторією виховання молоді, у якій на основі особистісно орієнтованих підходів, застосування різних видів практичної діяльності здійснюється формування патріотизму.

Водночас, навчально-методичне забезпечення діяльності музеїв при навчальних закладах України є недостатнім і вимагає уваги науковців, методистів і практиків шляхом проведення конференцій, круглих столів, організації діяльності шкіл педагогічної майстерності, розвитку інформаційних ресурсів тощо.

Л. Гайда, провідний науковий співробітник Педагогічного музею України

 

 

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Листопад | Січень