Постмайданні реалії в НІЕЗ «Переяслав» або Заповідник епохи лукашевичів

Автор: Культурний простір Переяслава | 22 березня 2015 22:08 |

Вже неодноразово, після призначення Олексія Лукашевича генеральним директором НІЕЗ «Переяслав», працівники заповідника сигналізують про серйозні порушення ним чинного законодавства України. Але, на жаль, до цього часу було лише декілька публічних заяв. Ситуація, яка складається наразі у заповіднику змусила винести «сміття з хати» начальника відділу кадрового та адміністративного забезпечення НІЕЗ «Переяслав» Ольгу Білозуб, яка має 20 років стажу та досвіду роботи у сфері трудових відносин і більше чотирьох років стажу у заповіднику.

З усього, почутого мною від пані Ольги, роблю висновок, що в сфері кадрової політики дії генерального директора заповідника Олексія Лукашевича прямо протилежні ідеї Революції Гідності, в якій він, з його слів, приймав активну участь і боровся за справедливе світле майбутнє своє і своїх співгромадян. Тобто керівником, який, можливо, і ніколи до цього часу не тримав у руках Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці», приймаються керівні рішення, спрямовані на приниження ділової репутації керівників та працівників окремих структурних підрозділів (наприклад відділу кадрового та адміністративного забезпечення, відділу науково-фондової роботи, «Музею кобзарства»); видаються накази, що порушують окремі пункти КЗпПУ, а отже і права працівників; жодні сумнівні (може суперечливі) проекти наказів не обговорюються та не погоджуються начальником відділу кадрового та адміністративного забезпечення, головним бухгалтером, майже всі проекти наказів з основної діяльності не обговорюються та не погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів (заступниками генерального директора, головним зберігачем фондів, головним бухгалтером, завідувачем науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи тощо), а готуються вузьким колом осіб, що користуються прихильністю директора (секретар директора, наукові співробітники) . Накази, після підписання генеральним директором та реєстрації, часто без погодження з первинною профспілковою організацією НІЕЗ «Переяслав» (там, де це є обов’язковим) лише подаються працівникам на ознайомлення та негайне виконання. В разі заперечень до наказів генерального директора, які виникають у зв’язку з порушеннями тих чи інших правових чи моральних норм, керівники структурних підрозділів намагаються усно або письмово повідомити про це директора, спираючись на чинне законодавство України. Але такі спроби владнати недоречності або захистити працівників від незаконних дій по відношенню до них, закінчуються залякуванням, тиском та переслідуванням з боку Лукашевича О.М.

І так, до « чорного» списку генерального директора НІЕЗ «Переяслав» потрапила начальник відділу кадрового та адміністративного забезпечення у зв’язку з тим, що мала заперечення по окремих наказах, виданих генеральним директором без її погодження і таких, що порушують КЗпПУ та інші законодавчі акти (що є нонсенсом у даному випадку), накази про прийняття на роботу нових працівників, які мали суттєві порушення ведення обліку та збереження музейних цінностей, попередньо працюючи в НІЕЗ «Переяслав», не атестованих і таких, що відмовлялися приймати музейні предмети на матеріальну відповідальність.

Останні дії Лукашевича О.М. суперечать не лише чинному законодавству України, але й цілком ставлять під сумнів його компетентність, як керівника та його порядність по відношенню до фахівців, які працюють у заповіднику, мають досвід роботи, визнання та повагу колег.

Днями Лукашевичем О.М. видано накази, про перевірку та прийом-передачу кадрової документації від начальника відділу кадрового та адміністративного забезпечення (без її відома та будь-яких вагомих причин) підлеглому працівнику - старшому інспектору з кадрів, яка з моменту свого виходу на роботу ( 6,5 місяців) так і не приступила до виконання своїх посадових обов’язків у зв’язку з не підписанням нею зобов’язання про нерозголошення персональних даних інших осіб, передбачене статтею 10 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. №2297-УІ. Її обов’язки змушені виконувати діловод та начальник відділу.

Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено складання акту приймання-передачі справ. На практиці, при зміні відповідальних за ведення кадрового діловодства осіб, складення такого акту можливе, але на даний час начальник відділу кадрового та адміністративного забезпечення НІЕЗ «Переяслав» не відсторонена від роботи, і як начальник відділу, відповідно до Положення про відділ кадрового та адміністративного забезпечення, посадової інструкції, здійснює керівництво роботою відділу, дає усні та письмові вказівки, обов’язкові для виконання працівниками відділу, відповідає за якісну організацію роботи відділу.

Наступним порушенням Лукашевича О.М., при видачі такого наказу є те, що всі кадрові документи (накази, трудові книжки, особові справи працівників тощо), що є в наявності станом на сьогодні, мають перевірятися комісією в складі провідного бухгалтера, провідного наукового співробітника та юрисконсульта І категорії. Провідний бухгалтер та провідний науковий співробітник зобов’язання про нерозголошення персональних даних інших осіб не підписували.

Без перебільшень можна вважати вище згадані накази незаконними, а дії генерального директора Лукашевича О.М., спрямованими на приниження ділової репутації працівників відділу, сприянням порушенню субординації працівників кадрової служби, зведенням особистих рахунків з працівниками, які відмовляються йти на порушення за вказівкою директора, підтримкою порушників трудової дисципліни.

Схожі непорозуміння Лукашевича Олексія існують з головним зберігачем фондів та окремими працівниками відділу фондів, головним бухгалтером, профільними заступниками (один з яких вже звільнився під тиском та погрозою кримінальної відповідальності «за власним бажанням»), начальником та окремими працівниками науково-освітнього відділу екскурсійно-масової роботи та іншими, хто у свій час не «співав оди» колишньому регіоналу, організатору та учаснику «брудних» статей та сюжетів про занепад заповідника.

Звісно, переважно працівники бояться втратити роботу і мовчки погоджуються, або часто й не розуміють, що саме планує зробити зі спадщиною Сікорського цей молодий, активний «діяч» культури, здобутки якого на ниві викладацької діяльності в місцевому вузі, полягають в певних «подяках» від студентів за отримані «знання», про його «лобі» у Верховній Раді України та в Мінкульті. Подейкують, що сам Перший заступник Міністра культури України пан Ліховий «закриває» очі на всі ті чисельні скарги працівників та громадськості, які за п’ять місяців були надіслані до Міністерства.

До речі, «любі» друзі нового директора (Нагайко Т.), які свого часу продавали заповіднику археологічні цінності, не маючи відповідних дозволів на проведення розкопок, на даний час вже активно трудяться на благо заповідника, не обтяжуючи колег своєю присутністю на робочому місці. Ну що ж, «долг платежом красен». Саме ГО «Переяславський скарб», (засновники Т. Нагайко, О.Лукашевич) скаржилась в усі інстанції про величезні порушення та руйнацію заповідника, які на даний час чомусь не знайшла жодна перевірка. Але апогеєм з кадрових рішень нового очільника стало призначення на посаду заступника з фондової роботи людину, яка має судимість за зловживання службовим становищем та отримання «відкату» за будівництво в Музеї архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, про що є відповідне судове рішення.

Перелік порушень та фактів безвідповідальності керівництва можна писати ще довго, але суть питання полягає в іншому. Невже після Революції Гідності наше суспільство не заслуговує хоча б на елементарне відновлення законності? Мінкульту слід подумати над проблемою, які він створює «власноруч», ігноруючи прозорі правила призначення на посади? Частина колективу НІЕЗ вже висловлює «вдячність» колишньому міністру Нищуку за проведений конкурс. Адже концепції розвитку заповідника, яку представляв на конкурсі «авторитетний» послідовник Сікорського без досвіду роботи в музейній галузі, Лукашевич та його особистого звіту громадськість та колектив до сих пір ще на бачили.

Георгій Крот,
громадський активіст

(окремі факти зазначено зі слів начальника кадрового та адміністративного забезпечення НІЕЗ «Переяслав» О. Білозуб)

Схожі публікації

Коментарі (51)

Максим Левада | 23 березня 2015 01:53:00

Якщо ті, хто продавав археологічні знахідки, працюють в заповіднику, треба негайно повідомляти СБУ або прокуратуру!

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30

Постмайданні реалії в НІЕЗ «Переяслав» або Заповідник епохи лукашевичів

Теги

Схожі публікації

Коментарі (51)

Новини

Події

Журнал«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

Рейтинг

Календар

Журнал
«Музейний простір»