Василь Єрошенко. «Орлині Душі»

Представляю читачам вперше виконаний прямий переклад з японської мови українською найвідомішого твору Василя Єрошенка, письменника, есперантиста, педагога та етнографа - «Серце орла». Його тематика та проблематика нині є надзвичайно актуальними.

Цей текст відкриває усі збірки творів Єрошенка, видані в СРСР («Сердце орла», російською мовою, упор. Р. Бєлоусов, Бєлгород, 1962; брайлем – Москва, 1964; «Квітка справедливості», упор. Н. Андріанова, Київ, 1969; «Избранное», російською мовою, упор. Р.Бєлоусов, Москва, 1977, брайлем – 1979, «Сказки», російською мовою, видавництво «Везелица», Бєлгород, 1992).

Але перекладали його російською мовою не з японського оригіналу, а з китайського перекладу Лу Сіня, а українською мовою – з перекладу російського. Й усі численні журнальні й газетні передруки «казки» Єрошенка «Серце орла» повторюють один переклад з китайської. Цей переклад виконав В.В. Кунін 1961-1962 року, за ініціативою китаїста, тоді завідувача відділом «Літературної газети», Романа Бєлоусова, упорядника першої в СРСР книги перекладів творів В.Єрошенка «Сердце орла».

Безпосередньо з японського оригіналу переклад виконано вперше. Це дозволить точніше визначити жанрову належність цього тексту та авторську ідею. Хочеться говорити не про казку, а про оповідку (оповідь), який оповів своїм слухачам незрячий оповідач. У Японії у 1920-1921 роках Єрошенко читав, декламував (за брайлівськими рукописами) або диктував свої тексти японським друзям для подальшої публікації. Оповідальна природа тексту пояснює його ритмічну організацію з численними повторами – тут це не лише художній прийом, а й «каркас» для пам’яті оповідача, творця оповіді. Особливо цікаво простежити за звуко-вібраційною стихією тексту, адже повна тиша значить для Єрошенка повну невидимість.

Доведено, що багато творів Єрошенка є авторськими переробками фольклорних або фольклоризованих авторських текстів-попередників, що давно існують і широко відомі. У випадку «Орлиних душ» джерело чи джерела сюжету, які використав Єрошенко, ще належить встановити. Однак, працюючи над цією статтею, ми з цікавістю виявили «Притчу про орла-курку» Ентоні де Мелло: орел виріс у курнику, жив та помер як курка, заздрячи орлу в небі та протилежну їй «Притчу про Орла» (The Eagle That Would Not Fly) американського письменника Джеймса Еггрі (James Emman Kwegyir Aggrey, 18.10.1875 – 30.07.1927): мисливець знаходить молодого орла й вирощує його у курнику серед курей. Після декількох спроб, біолог пробуджує у «царі птахів» його справжню суть – серце орла, й орел з криком тріумфу розгортає крила й злітає за хмари, хоча ніколи не літав. Таким чином, можна казати про те, що прототекст «Орлиних душ» Єрошенка пов'язаний з фольклорною й просвітницькою традицією, причому, схоже, англо-американською, з посередництвом англійської мови, як часто у нього. Можливо, письменник скористався й деякими мотивами грузинської «Казки про мисливця й великого орла», або іншої схожої. Новаторство письменника – у побудові складного сюжету з кількох світів, пов’язаних по горизонталі та по вертикалі.

Текст В. Єрошенка «Washi-no kororo» вперше був надрукований японською мовою у журналі «Nippon syonen» («Японське юнацтво») у січні 1921 року, а також у першій збірці Єрошенка японською «Yoakemae-no uta» («Досвітня пісня», видана 17 липня 1921 р. у Токіо). Її редактором був відомий японський письменник та драматург, друг Єрошенка – Удзяку Акіта. Цю книгу відкривав інший текст Єрошенка – «Semai ori» («Вузька клітка»).

Наш переклад – «Орлині Душі» – зроблено за виданням «Eroshenko dôwasyû» («Казки Єрошенка», Токіо, 1993, 1995, упорядник Такасугі Ітіро). 2007 року ця книга посіла восьму позицію у рейтингу «100 книжок, рекомендованих для дітей від 10 до 19 років», укладеному бібліотекою Аракава-ку, Токіо. Для порівняння – романи Жуля Верна «Двадцять тисяч льє під водою» та «Два роки канікул» на 11-й та 33-й позиціях відповідно, «Хроніки Нарнії» К.Льюїса – на 56-й, «Маленький принц» Сент-Екзюпері – на 86-й.

І ще декілька слів про особливості нашого перекладу. Кандзі «kokoro/shin» і відповідно поняття «кокоро» буквально перекладають як «серце», але воно має й декілька інших значень: «дух», «душа», «істина», «осередок», «свідомість», «я». Отже, «Washi-no kokoro» у японській традиції та сприйнятті – це щось більше за поняття «серце» або «душа», як їх традиційно розуміємо ми.

У Японії Єрошенка вважають «російським» письменником або «сліпим поетом», незважаючи на те, що мовою його творчості були японська та есперанто. Тому при перекладі ми вирішили врахувати контекст не лише цього твору, а й всієї його творчості, відійти від хрестоматійного й надто прямолінійного перекладу словосполучення у назві – «Серце орла», й повернутися до звичного для вихованого у християнській традиції Єрошенка поняття «душа» й поглянути на широко й давно відомий текст з дещо іншого ракурсу. Цей ракурс заданий новим тлумаченням заголовка – «Орлині Душі». При цьому поняття «кокоро» й «душа» не є тотожними, незважаючи на усталені традиції перекладу «кокоро».

Крім того, відновлено останню фразу оповідки Єрошенка, яку наведено у збірці «Досвітня пісня», за примітками Міне Йосітака, публікатора текстів Єрошенка на есперанто. Її знімали через надмірну банальність. Я ж маю на меті, насамперед, показати справжнього Єрошенка 1920-х років. Також виявилося, що саме авторське закінчення виявляє класичну байкову побудову тексту (фабула + мораль). Це підтверджує наше припущення про прототекст (прототексти?), які ґрунтуються на класичних байках-притчах. Саме вірші та байки, часто ритмізовані, були окремими уроками у програмі підготовчого й першого класів навчально-виховного закладу для сліпих дітей Московського товариства догляду, виховання та навчання сліпих. Тоді у програмі підготовчого класу були такі навчальні предмети – «Вірші» (1 година на тиждень), «Байки» (1 година на тиждень»), «Пояснювальне читання» (3 години на тиждень). У першому класі – «Читання Брайля» (3 години на тиждень), «Вірші та Байки» (1 година на тиждень). Це глибоко вплинуло на усю подальшу творчість самобутнього письменника-символіста.

Юлія Патлань,
провідний науковець відділу архівів
Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»,
керівник міжнародної науково-дослідної групи «Василь Єрошенко та його доба»


____

Фотокопія світлини зі збірки Старооскольского краєзнавчого музею