У Музеї Тичини починає працювати школа-майстерня "Маленька радість власноруч"

Автор: Простір Павла Тичини/Tychyna's Space | 07 січня 2015 22:34 |



Школа-майстерня "Маленька радість власноруч" починає працювати в
#МузейТичини з 8 січня 2015 року.


В канікулярний час ця школа-майстерня працюватиме ЩОДНЯ, в інший час - по вихідним дням. З-поміж інших традиційних для майстер-класів виробів, ми навчатимемо дітей власноруч виготовдяти книжку чи блокнот, якими можна буде користуватися.

Графік роботи "Маленької радості власноруч": 
8.01 (четвер) - виготволення листівок та картинок в техніці квілінг
9.01 (п"ятниця) - заняття з декупажу
10.01 (субота) - заняття з виготовлення вітальних листівок
11.01 (неділя) - заняття з виготовлення подарункових коробочок
12.01 (понеділок) - заняття з виготовлення янголів
13.01 (вівторок) - декупаж
14.01 (середа) - заняття "Я малюю музику"
15.01 (четвер) - заняття "Незвичне у звичайному", малюнок на екосумці
16.01 (п"ятниця) - заняття з виготовлення блокнотів-записників
17.01 (субота) - декупаж
18.01 (неділя) - виготовлення блокнотів-записників.

Детальніша інформація - на сайті www.tychyna.com

Теги

Схожі публікації

Коментарі (8)

 

СРСР | 09 січня 2015 01:30:07

Цеховик Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Цеховик — підпільний підприємець в СРСР в період до кінця 1980-х років. Феномен підпільності полягав у тому, що за планової економіки офіційно було неможливо ні організувати підприємство, ні дістати сировину, ні продавати вироблену продукцію. Тому цеховики знайшли вихід — офіційна державна структура виробляла підпільну продукцію, а неофіційна тіньова структура цю продукцію продавала. Або навпаки — продукція, вироблена тіньовою структурою, збувалася через державні торговельні організації. Варіант, при якому все було цілком нелегальним, був менш поширений, бо його було складніше здійснити на практиці й він занадто легко виявлявся органами Відділом по боротьбі з розкраданнями соціалістичної власності (ОБХСС). Сировину і матеріали для підпільного виробництва придбати легально було неможливо. Тому, зазвичай, ця проблема вирішувалася так: державна власність шляхом необґрунтованого списання матеріальних цінностей у виробництво давала надлишки для виробництва необлікованої продукції. Це робилося через складання підроблених актів про списання та знищення фактично придатних матеріалів і сировини, а також іншими способами. Додаткову продукцію, як правило, виготовляли робочі того ж підприємства. У більшості випадків вони не знали, що їхня праця використовується в корисливих цілях «цеховиками». Оскільки при плановій економіці купити сировину для підпільного виробництва було неможливо, цеховики (як правило, керівники підприємств) здійснювали операцію під сленговою назвою «фейгелах» (єврейською — «пташка»). Суть «фейгелах» була проста: випускали два види продукції, дорогу та дешеву, але з однієї сировини. Наприклад, звичайний поліетиленовий кульок коштував 10 копійок, але такий же, але подвійний, із вставленою між стінками картинкою відомих співаків коштував вже три рублі і мав надзвичайний попит. А далі в документах писали, що випустили кульочки по 10 копійок, а самі випускали подвійні, з портретами. Різниця йшла у кишеню. І така схема застосовувалась для різних видів продукції. Цеховики завжди стежили за всіма новинками ширвжитку. Діяльність цеховиків часто перепліталася з таким поняттям, як «штовхач» (так на сленгу радянського часу називали постачальників підприємств, вимушених діяти в умовах планової економіки), оскільки підприємство не завжди могло офіційно закупити необхідну сировину й офіційно продати вироблений продукт. Успішна діяльність «цеховиків» забезпечувалася щедрими хабарами ревізорам і співробітникам правоохоронних органів, партійному керівництву.

Відповісти

Марина | 09 січня 2015 20:53:49

Ми всі повинні подякувати відомому знавцю всього і скрізь пані М...... Л..... за новий жаргонно-сленговий погляд на музейну діяльність. Це вроджено чи набуто - в усьому бачити подвійне дно? На кому шапка горить?

Відповісти

Оксана | 09 січня 2015 21:12:33

О, яке чітке визначення того, чим займається колись літературний музей! Не ганьбіться, друзі! Який декупаж? Які еко-сумки? п. Тетяно, та з вас же весь Київ сміється вже!

Відповісти

Тетяна Сосноська | 10 січня 2015 00:26:11

Оксано, Вас дратує тільки наш чи й інші "колись" літературні музеї? Бо якщо Ви уособлюєте в собі "весь Київ", то, очевидно, так і не відвідали всіх музеїв Києва, в тому числі й літературних. Якщо Вам більше до вподоби "літературний" музейний нафталін - про смаки не варто сперечатися. Під цією статтею майже 50 лайків-перепостів. Це люди зі сміху не ту кнопку натиснули? Якщо Вас судомить заздрість - кращим рецептом від цього є робота з результатом, досвід якої ми з радістю запозичемо.

Відповісти

Андрій, Суми | 10 січня 2015 00:55:46

Чотири публікації про коробочки за 2,5 місяці – 1. Краса примножує красу, 2. У Музеї Тичини починає працювати школа-майстерня "Маленька радість власноруч", 3. У Музеї Павла Тичини починає працювати «Майстерня Різдвяних Подарунків», 4. Веселі канікули в Музей Тичини. Навіщо сайт це робить? Дійсно, це ніяка не меморіальна квартира поета, а якийсь підпільний цех!

Відповісти

Тетяна Сосновська | 10 січня 2015 09:07:46

Андрію, а іще зверну Вашу увагу на публікації про те, як Музей відзначатиме 35-ліття. 1. Про авторський екскурс "А було ж колись і таке..." він - літературного характеру.2. Про авторський екскурс "Лідин день". Чистої води нове архівне дослідження про дружину потеа. 3. І, от дивно, вс публікації, які Ви перерахували - увійшли до переліку ТОП-публікацій тижня. Публікація "Краса породжує красу" веде мову про те, що ми не повинні забувати про естетичну складову в нашій роботі, що актуально для кожного музею і для кожної форми роботи. Із того, що Вам не поюобається, багато в чому ми не оригінальні, а просто аналізуємо вже набутий досвід успішних музеїв Європи. І, звісно, не дублюючи їх, виробляємо свої брендові пропозиції і це, як не дивно для Вас, працює. Якщо у Вас є час вночі читати цей портал і підраховувати публікації і згадки в них за тиждень/день/рік, то можете знайти час і в розділі "Проекти" нашого музею паодивитися скільки і яких програм діє в музеї іще. Відразу ж Вам скажу (щоб уникнути зайвої марнотратної в часі переписки), що МАЙЖЕ ВСІ переарховані там проекти - не метелики-одноденки, а постійно працюючі і принводять до музею щорік більшу кількість відвідувачів. Ви іще не звернули увагу про блок щощо статуправління. Просто там в назві не фігуруж наш музей і Ви чомусь "обділили нас увагоюІ, хоча блог - в ТОП-публікаціях також. І останнє, власне про сам музей, про який Ви так "дбаєте". КОЖЕН відвідувач музею, з якої б нагоди він до нас не прийшов, дивиться серце музею - меморіальну квартиру. Навіть якщо відвідувач прийшов вже не перший раз, робить це переважно охоче. Рідко хто скаже: я там вже був. Але ж ловіть думку: він вже там БУВ! Так, у нас своя маркетингова політика, але вона дає результати. Запропоновані більше року тому маркетингові фахівці з їх порадами в одному з провідних музеїв не змогли примножити ні кількість відвідувачів, ні дохід. Знаєте чому? Бо той маркетолог від власне культури далекий і не дуже відчуває специфіку та виклики часу. Ми ж розробили свою маркетингову політику, вам це також не подобається? Даруйте, ми б просили про допомогу й Вас, але ж Ви ховаєтеся за псевдонімами. Тому зверталися до тих, хто готовий до відкритого діалогу. Календар вже показує нам 2015-й рік і велику міжмузейну конкуренцію за відвідувача (особливо в Києві, де багато музеїв і всі вони різного статку і різного рівня фінансування). А ВИ, до слова, були в нашому #МузейТичини? Схоже - не були. Чи були давненько. Буду неймовірно вдячна і "Оксані", і "Андрію", І "СРСР", якщо вони будуть дискутувати відкрито, а не по-партизанськи (на...., зіпсував.... і сховався в лісі, а всім довкола дискомфортно), і напишуть відкрито свої імена і музеї, де вони працюють. Ми радо запозичемо й ваш досвід. Адже у кожного і кожному є чому повчитися. Якщо ви всі живете в Києві - запрошую сьогодні ввечері і завтра вдень на цікаві екскурси (якщо вам, звісно цікаво не лише тролити), про це є інформація в розділі цього сайту "Події". Якщо дійсно хочете допомогти - то до зустрічі, якщо просто мучить безсоння - читайте інформацію і на інших сайтах також.

Відповісти

Тетяна Сосновська | 10 січня 2015 09:13:02

Іще раз переглянула статтю "Краса примножує красу". Шановні, ви не зрозуміли одного: ті коробочки, які вас так роздратували - то ж брендована упаковка до подарунків, які можна придбати в музейній крамничці. І якщо тіш"ю з нашим логотипом і брендована стрічка як елементи довершеності вас подразнюють, то, даруйте, ми все-одно не будемо загортати придбані в нашій крамничці речі в газетку. Знаєте чому? Здогадайтеся. Або поміркуйте.

Відповісти

Олег Андреевич | 10 січня 2015 13:18:05

И почему такой кипиш вокруг музея и занятий? Кому музей перешел дорогу? В Киеве или в Суммах? Вот только что вел внучку на какие-нибудь занятия. Каникулы требуют внимания к ребенку. Хотел повести ее в музей Ханенко. Это ничего что там рисуют шоколадом? Так дите само отказалось, чтобы мы платили 130 гривень. В музее Шевченко на афише мастер-класов - море. И свечи, и ангелы, и куклы-мотанки, и соломка, и к соломке, и даже Абереги. Все, что интересно детям и приносит прибыль. Это ж ничего,это ж хорошо и правильно. И никто не думает сравнить это з подпольным цехом. А что, Шевченко не поэт? Назад будем идти через музей литературы. Что литературного в нем захочет слушать моя внучка - не знаю. Я больше 20 лет проработал почти напротив музея - в Киевпроекте. Я знаю как и когда работает зоомузей, но не знаю работает ли вообще литературный музей. Наверное для литературного музея именно так и надо, тогда все будут довольны. А музей Тычины почему то глаза колет. И как я понял - каким-то анонимам. Зависть и злость - плохие сотевчики. Слово "советчики" у меня, непсионера, вызывает воспоминание о слове "совет" и о Советском Союзе.

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Листопад | Січень