Проблемою для державної служби охорони пам’яток в Україні є те, що незважаючи на існуючу адміністративну та кримінальну відповідальність, пограбування пам’яток археології стало надто поширеним і безкарним явищем. Це приводить до втрати величезного масиву предметів, які мають непересічну історичну цінність. Завдяки проведеній акції вдалося зберегти у державній власності лише невелику частку раритетів. Крім цього, метою акції стало привернення уваги громадськості до гострого питання збереження національної археологічної спадщини України.
Змінити відношення суспільства до такого явища як «чорна археологія» організатори сподіваються проведенням виставки «Давні скарби Поділля», яка експонується у малому виставковому залі з 25 грудня.
Значна кількість експонатів презентує черняхівську культуру, яка датується ІІІ – ІV ст. н. е. Ця культура є одним з найцікавіших поліетнічних об’єднань, що колись існували на теренах нашого краю. Розквіт черняхівської культури припадає на добу «великого переселення народів». Тісні зв’язки з сусідами вплинули на розвиток ювелірної справи. Як наслідок – найпоширеніші прикраси-фібули просто вражають різноманітністю форм (фібула – металева застібка, нескладна пружинна прикраса, призначена для скріплення між собою окремих частин одягу). Основним матеріалом для виготовлення фібул була бронза, рідше – дорогоцінні метали. В експозиції представлена раритетна форма для виготовлення фібул типу Vetel. Серед експонатів – срібні фібули.
Привертає увагу комплекс бронзових прикрас з виїмчастою емаллю: фібула, обереги-«лунниці». Процес їх виготовлення був складним, потребував високої майстерності ювеліра.
Серед черняхівських старожитностей – предмети особистої гігієни: срібна копавушка, бронзові гребені, пінцет, срібне дзеркало.
Надзвичайно цінним експонатом є футляр для зберігання свинцевої печатки, якою користувались в Римській імперії, що свідчить про зв’язки зі східними провінціями Риму.
У слов’ян, які з ІІ половини І тис. н. е. розселяються по всіх теренах України, ювелірний набір істотно відрізнявся. До нього входять срібні та бронзові підвіски, гривни – шийні прикраси, зооморфна фібула, браслети, намиста з металевими підвісками, бронзові поясні пряжки та ґудзики.
Період Київської Русі представлений озброєнням давньоруського воїна Х - ХІ ст. – експонуються різнотипні вістря стріл, дротики, наконечники списів, сокира. Ця зброя використовувалась як в бою так і в повсякденному житті.
Особливий інтерес викликають підвіски-амулети. Вони пов’язані з заклинальною язичницькою магією. Складаються вони з гребінців, мініатюрних сокир, дзвіночків, качечки, що кріпились до основи у формі «лунниці». Далі з поширенням на території Київської Русі християнства місце оберегів-амулетів займають натільні хрести різноманітних типів.
Період ХVІІ – ХVІІІ ст. представлений козацькими люльками, натільними хрестами, та залізними сокирами. Також експонується колекція кам’яних та залізних сокир від доби бронзи до ХVІІІ ст.
Джерело: Вінницький обласний краєзнавчий музей
Коментарі (0)