Критичне осмислення історії: забуті жертви нацизму

У місті Шостка розпочалась робота зі створення меморіально-освітньої експозиції про долю українських жертв нацизму. З початкової ідеї поставити символічний вагон як пам’ять про вивезених у роки війни жителів України на підневільні роботи до Райху, виріс задум про окремий музей.

Майбутній комплекс присвячений, у першу чергу, долі цивільного населення України й охоплює тематику депортації тисяч людей на примусову працю, ув’язнення у концтаборах та військовий полон, обставини життя за окупації та винищення єврейського населення, а також ресоціалізацію репатріантів у радянському повоєнному суспільстві. На прикладі східного Полісся висвітлюються маловідомі історичні події з урахуванням сучасних дидактичних підходів та «надається слово» групам населення, які до цього часу не знаходили належної уваги в українських краєзнавчих музеях і лише в останні роки були включені до державної політики пам’яті про Другу світову.

Основна ідея полягає в тому, що через обрані біографічні історії з регіону висвітлюються долі різних груп населення в період тотального насильства та показується, як по-різному, часто негероїчно і дуже трагічно, може скластися доля людини в період тотального насильства. Експозиція буде розташовуватися на двох поверхах історичної будівлі колишнього заводоуправління виробничого об’єднання «Свема», першого і єдиного в СРСР виробника кінофотоплівки.

Художнє рішення експозиції розробляє народний художник України Анатолій Гайдамака. Реконструкція інтер’єру бараку в трудових таборах, інсталяція «товарняка», в якому перевозили робочу силу з України в Райх, дасть змогу глядачеві відчути тогочасну атмосферу. В команді спільно працюють МГО МФ «Взаєморозуміння і толерантність», Інститут історії України НАНУ, Шосткинська міська рада, РА «Райдуга».

Участь німецької спілки «Центр дослідження історії порохового заводу Лібенау» зумовлена безпосереднім історичним зв’язком між Шосткінським районом та населеними пунктами в Нижній Саксонії - Штаєрберг та Лібенау. Сюди в 1942 році було відправлено на примусову працю молодих жінок та чоловіків з Шостки та навколишніх сіл. Багато з них працювало на пороховому заводі. «На цьому заводі зайнято близько 700 росіян з Шостки. З гарячого харчування їм дають майже весь час лише варену брукву чи бурячиння. Працівники на цьому заводі повинні, окрім виконання робочої норми, ще йти 18 км пішки від табору до заводу, що за цих умов харчування немислимо витримати», - писалось у звіті до райхсміністра військової промисловості.

Проект супроводжується німецько-українським молодіжним обміном, в якому обговорюються й актуальні питання прав людини і громадян, та проходить за фінансової підтримки Німецького Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» в рамках гуманітарної програми «Критичне осмислення історії. Забуті жертви нацизму».

Вам знайомі назви сіл Івот, Ображіївка, Чапліївка, Собич? Ви приїжджали на літо до бабусі у Шостку? Можливо, у Ваших сімейних архівах зберігаються цінні фотографії та документи з цього регіону? Ми, організатори музею і проекту, залюбки ознайомимося з ними - приймемо в подарунок для музею чи зробимо фотокопії! Наш музей створюється для звичайних мешканців та вихідців з Шостки та околишніх сіл – щоб кожен зміг знайти там часточку пам’яті про свою родину, яка пережила злочинні режими ХХ століття.
Контакт через «Музейний простір»: mail@prostir.museum, 044 223-71-23


Любов Даниленко,
координатор проекту