70-річчя Вигнання: російсько-норвезька історія Варангера

До 1826 року ця земля належала Росії. Після демаркації кордону вона відійшла до Норвегії і є її адміністративною одиницею по цей час. Це найбільш північно-східний район Норвегії, що межує з Фінляндією і Росією, де на площі 8380 км2 проживає 20 тисяч людей. Район омивається Баренцевим морем і має рідкісну для Норвегії флору і фауну.

Відвідуючи цю територію, туристи мають унікальну можливість помилуватися «пташиними базарами» гаги, взяти участь в сафарі на королівського краба, спіймати гігантського лосося, верхи на конях дослідити арктичні землі, відвідати острів дирижаблів, які використовували Р. Амундсен та Ф. Нансен під час полярних експедицій.

Регіон має свій музей, що складається з трьох філій, розташованих в трьох муніципалітетах по узбережжю фьорду Варангер: Варде, Сер-Варангер і Вадсьо. Таке об'єднання музеїв стало частиною реформи музейної системи, яка почалася в 2000 році і була покликана сприяти як посиленню академічної роботи в музеях, так і їх збільшити їхню рентабельність.  

Музей Варангера зберігає і популяризує інформацію про мультикультурну історію північно-східних прикордонних районів Норвегії. Кожна філія відповідає за роботу з певної тематики: поморська історія (Варде), прикордонна історія (Сер-Варангер) та історія Квенья (Вадсьо). Водночас кожна філія займається вивченням історії свого району, який населяють саами, росіяни, карели, фіни, норвежці та ще представники близько 40 національностей.

28 жовтня 2014 р. в музеї-філії Вадсьо відкривається виставка, присвячена 70-річчю вигнання з цієї території гітлерівських військ, що підготовлена спільно з Мурманським краєзнавчим музеєм РФ і має на меті показати історію цього регіону в період Другої світової війни, повсякденне життя мешканців Варангера та історію партизанського руху.

Вас також дивує остання фраза?

Фортеця Кіркенес, що розташована на території цього фьорду, була найпівнічнішим опорним кордоном нацистів у Європі. Сер-Варангер був німецьким плацдармом в наступі на Мурманськ, бо обидві точки мали порти, що не замерзали протягом цілого року, що було важливо для військових кораблів і транспортних суден.

Перші німецькі солдати прибули сюди в червні-1940 р Восени і взимку того ж року великі військові сили і колосальна кількість озброєння були перекинуті до кордону з Фінляндією.

Під час війни в Сер-Варангері і в Пазі було побудовано 14 таборів для радянських військовополонених. Свідченням цієї історії регіону в музеї є численні різьблені дерев'яні фігурки, бляшані коробочки або інші предмети ручної роботи, які військовополонені дарували місцевому населенню в подяку за шматки хліба чи іншу їжу, яку вдавалося передати за паркан.

За даними статистики, близько 3000 радянських партизанів діяло на території Норвегії. Хоча існувало і місцеве підпілля: найвідоміший з норвезьких партизанів – Освальд Хар`ю – згодом 10 років провів на Сибіру в радянському таборі особливого призначення. Повернутися в Норвегію він зміг тільки після клопотання прем’єр-міністра Герхардсена.

Найповніше ця історія представлена в експозиції Музею Вадсьо, що працює з 2006 року, і на новій тематичній виставці.

Дата якої символічно співпадає з 70-річчям вигнання нацистських окупантів з України.
















Фото - зі сторінки