Підсумки, якими хочеться поділитися

Рік тому Літературно-меморіальним музеєм-квартирою Павла Тичини в Києві був створений сайт «Тичина-LitRoom – Тичинівський простір», який мав на меті зробити відкритим та вільним доступ будь-якого читача до рукописної та фотоспадщини, яка зберігається у фондах музею.

Фактично, таким чином ми не просто почали відкривати наші фонди, робити їх доступними, а й максимально скоротили час і кошти пошуковців на пошуки, ознайомлення з листами, світлинами, більшість з яких іще не публікувалися. Було вирішено подавати матеріал систематизовано, в алфавітному порядку, з мінімальними коментарями. Якщо рукопис був написаний нерозбірливим почерком, ми «допомагали» читачу розшифрованим текстом. Таким чином ми запропонували науковцям використати у своїх працях те, що зберігається у музеї і на що у нас самих не завжди є час для публікацій.  За рік на сайт було викладено  близько тисячі повідомлень. Це, звісно, лише частина нашої фондової колекції, бо лише книг з автографами і дарчими написами ми нараховуємо понад 3,5 тисячі. А іще ж рукописи, листи, світлини, телеграми.

Минув рік і настав час поцікавитися наскільки корисною, потрібною і цікавою була наша робота. Отже, ми звернулися до статистики сайту і визначили, що впродовж року ми (фактично, музей, музейні фонди) набули читачів з 27 країн світу. Відчутно активнішими за інших є Україна, США, Росія, Канада та Польща. Якщо ж вивчати географію ретельніше, то 130 міст світу (а це умовно 130, бо, наприклад місто Бровари чи Боярка в статистиці ідентифікуються як «Київ») є осередками, де цікавилися рукописами та світлинами, представленими на цьому сайті. Найбільша кількість українських читачів нашого сайту мешкає у Києві, Харкові, Львові, Тернополі, Запоріжжі та в Донецьку.

Було б помилкою вважати, що нас читають лише україномовні відвідувачі сайту, бо статистика вказує 19 мов, які є «робочими» у тих, кого зацікавили наші матеріали. Кількість джерел трафіку, звісно, суттєво скромніша, ніж у нашого основного сайту (www.tychyna.com) і це природно, бо «Тичина-LitRoom – Тичинівський простір» цікавий лише вузькофаховій аудиторії. Проте, показник «23» у «джерелах трафіку» також непоганий.

Чи варто продовжувати цю роботу? Без сумніву, варто. Очевидно, іще 2-3 роки будуть потрібні, щоб усі рукописи Павла Тичини вмістити на цьому сайті. А потім, очевидно, іще кілька років кропіткої праці, щоб подати скани сторінок книг меморіальної бібліотеки поета з помітками та написами рукою Павла Тичини.

Ми переконані, що саме таким чином музеї (особливо - літературні) повинні робити свої фондові колекції відкритими і доступними. Бо ми зберігаємо у наших фондах документи не для власного задоволення і пишання (мовляв, у нас такі рідкісні речі!), а для загального використання. Хто може знати, можливо якийсь науковець збився з ніг в пошуках того чи іншого документа, а він тихенько лежить у наших з вами фондосховищах.

 Можливо, хтось з колег готовий буде поділитися своїм досвідом цієї роботи - будемо вельми вдячні.