А ви б хотіли весілля… в музеї?

Автор: Леся Гасиджак | 09 вересня 2014 16:44 |

Мандруючи сайтом галереї Бельведер, я з величезним подивом відкрила для себе розділ «Весілля». Виявляється, якщо ви маєте гроші і велике бажання – на рушник ви можете стати навіть у цьому найвідомішому у світі художньому музеї Відня. Зимовий сад, парадні зали, можливість проведення церемонії цивільної реєстрації, вінчання у палацовій каплиці, і навіть гостина – все це можливо. Лише купуйте послугу.  

Не буду говорити, що мене це не здивувало. Ну так, в умовах української дійсності ми до цього вже трохи звикли: весільна фотосесія та проведення виїзної церемонії є в переліку музейних послуг багатьох музеїв України. Бо для «брачующіхся» - це гарні фото, відео на пам'ять, а для музеїв – можливість поповнення бюджету.

Але мудра стара Європа…і гостина з їжею...

Бельведер – це ж не єдиний приклад…

У російських музейних журналах я зустрічала навіть сценарії, написані для спеціальної програми «Весілля в музеї»: з віршами, завданнями, конкурсами… У нас в Україні, ця «індустрія» поки не набула такого поширення. На щастя... У нас це все таки більше обмежені у часі візити – більше для фото.

Але я от ще думаю про що. Коли приходить до музею відвідувач і торкнеться рукою до столу чи шафи – доглядач свариться «не торкайтесь, це музейні речі». А, виходить, коли весілля сплачує в 10 разів більше суму – то речі перестають бути музейними? На них можна й сісти, і лягти? А з іншого боку – а як інакше фотографуватися в інтер’єрі, коли його не використати за призначенням?

Повертаючись до Бельведера. Я розумію, що меблі для застілля є сучасними репліками, але мене не залишає відчуття, що в такій ситуації паплюжиться якийсь той музейний дух, аура, музей перестає бути «храмом муз»…коли там застілля проходить...

Мабуть я неправа?

Хоча з іншого боку: ми ж хочемо, щоб музей був живим…

А що ви думаєте з цього приводу?

Ви б хотіли весілля в музеї?





Музей-садиба в м. Балахни (РФ)


Музей-садиба в м. Балахни (РФ)


Колишній маєток графів Галаганів у с. Сокиринці на Чернігівщині


Полтавський краєзнавчий музей імені В.Г. Кричевського



В процесі написання блогу згадалося: 5 років тому тематичну весільну виставку в НЦНК "Музей Івана Гончара" в день свого свята відвідала тодішня редакторка інтернет-порталу "Музейний простір" Олена Скорикова.  В переддень ювілею, а також в переддень дня народження Оленки команда Українського центру розвитку музейної справи бажає їй та її родині всіляких гараздів, щастя, радості і добробуту. Оленко, ми тебе пам`ятаємо і любимо!

Схожі публікації

Коментарі (4)

 

Тетяна Сосновська | 09 вересня 2014 18:36:40

Рівно рік тому я була в Ризі, у меморіальному музеї-квартирі Яна Розенталя і Рудольфа Блауманіса, які розташовані на 5 (останньому) поверсі житлового будинку. Приємний чоловік, науковий спіробітник розчулився з того, як до найменших дрібниць мені все хотілося побачити і розпитати зізнався: сім років тому він у цій меморіальній квартирі мав весільний обід (щоправда, лише на 8 осіб) і через три роки прийшов у цей же музей працювати. Там же він став батьком, почав писати дисертацію. Кажуть, що в житті випадковості трапляютьс рідко.

Відповісти

Адміністратор | 09 вересня 2014 23:06:43

Ой, яка зворушлива історія, навіть казкова.

Відповісти

Адміністратор | 09 вересня 2014 23:07:30

Дійсно, випадковості в житті трапляються вкрай рідко...

Відповісти

Максим Левада | 16 вересня 2014 20:21:18

А хто знає, буває розлучення в музеї? Це було би більш креативно і додало би музею необхідної популярності.

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Квітень 2024

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Березень | Травень