Відроджені до життя: у Дніпропетровськ після реставрації повернулись музейні раритети

Серед численних напрямів музейної діяльності, особливе місце займає реставрація пам’яток історії та мистецтва. Приємно відзначити, що за останнє 10-річчя стараннями своїх фахівців музей зміг відреставрувати різноманітні експонати.

На початку липня 2014 року, додому з Харкова, після реставрації, повернулися п’ять портретів, дерев’яні підносні тарелі, декоровані ажурним різьбленням, твори художнього фарфору.

Адміністрація та колектив Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Явороницького вдячні фахівцям Національного науково-дослідного реставраційного центру України (Київ), співробітникам Харківської філії реставраційного центру за проведення складних робіт.

Знайшли нове життя твори живопису, предмети меблів і інтер’єру, культові реліквії, історичні та художні тканини, вироби з кераміки, скла, металу…

Портрет Афанасія — архієпископа Новоросійського і Катеринославського. Полотно, масло. З написом на звороті полотна: «Преосвященный Афанасий, ордена Св. Анны первого класса кавалер. Писан на 47-ом году от рождения в г. Новомиргороде Елисаветградского уезда, селения 9-ой роты, священником Диомидом Вишневецким, 1800-го года» (110х90 см). З колекції Д. Яворницького.

Портрет Єрмака (полотно, масло. 70х50 см). З написом на звороті: «Ермак Тимофеевич. Завоеватель Сибири». Невідомий художник. Кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Потрапив до музею в 1910-х рр. З колекції П.М. Сочинського.

Сочинський Петро Михайлович — відомий земський і громадський діяч; колекціонер і меценат. Збирав книги, картини, монети, посуд…

За професією — лікар. Проживав у Новомосковську.

Дві скульптурні групи «Трійця п’яних». Бісквіт. Росія, з-д Ф.Я. Гарднера, Вербилки, Московська губ., 1870-1880 рр.

Одним з найбільш злободенних в Росії було питання про пияцтво. Цілий ряд скульптурних груп присвячений цій сумній сторінці народного життя: троє п’яних, що йдуть з гармошкою — сюжет даної скульптурної групи.

Надійшли ці експонати в музей в 1981 р. з колекції О.Л. Красносельського за заповітом його дружини Ф.А. Рогожиної-Красносельської. Зараз експонуються в музеї на виставці «Красносельський: людина, архітектор, колекціонер».

Олександр Леонтійович Красносельський (1877-1944 рр.) — відомий український архітектор, громадський і культурний діяч, колекціонер.

Народився в Москві. Закінчив Ризький політехнічний інститут (1905 р.).

Працював в Бельцях, Яссах, Ризі, Одесі, Алупці, Ялті.

У 1912 р. приїжджає до Катеринослава. Тут він став визнаним зодчим.

Менажниця. Фарфор, розпис, позолота. Німеччина, ХІХ ст. Зі старого музейного зібрання.

Відроджені до життя музейні експонати постануть на наших подальших виставках.

Історична довідка:

Харківська філія Національного науково-дослідного реставраційного центру України заснована у квітні 1984 року.

Сьогодні Харківська філія ННДРЦУ, яку очолює протягом 20 років Т.А. Бакум, у минулому художник-реставратор творів з тканини, перетворився на відому не тільки в Харкові, на Слобожанщині, але і в багатьох містах України установа, з якою охоче співпрацюють музейні установи, якій вони беззастережно довіряють свої раритети.

Більше трьох тисяч відреставрованих художниками-реставраторами Харківської філії за чверть століття пам’ятників з музейних скарбниць Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька, Полтави, Сум, Горлівки, Краматорська, Артемівська, Святогірська та інших міст східного регіону України є окрасою постійно діючих експозицій та щорічних виставок.