«Національний музей у Львові – кримським татарам»

18 травня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького з нагоди Міжнародного дня музеїв відбулася низка заходів, присвячених кримськотатарському народові, під загальною назвою «Національний музей у Львові – кримським татарам».

Така ідея виникла невипадково. Провести  акцію, з одного боку, спонукали нещодавні події, пов’язані з втратою Криму, а з другого, те, що на цей самий день припав сумний ювілей цього народу – 70-річчя його депортації з рідної землі. Власне кажучи, ця трагічна подія й лягла в основу задуманого проекту, а також визначила його характер як благодійної акції.

Важливо зазначити, що до проекту музеєві вдалося залучити митців та науковців, які не тільки є представниками кримськотатарського народу, а й глибоко знають його історію та культуру. Отож, у заходах узяли участь: кераміст, активний учасник регіональних, усеукраїнських і міжнародних виставок, член творчого об’єднання «Чатир-Даг», автор творчої майстерні «Країна майстрів» Рустем Скібін, вишивальниця та його дружина Ліана Веліляєва, мисткиня Ельвіра Дроздова, дизайнер Ульвіє Аблаєва, громадський діяч і медіа-активіст Алім Алієв. Можна впевнено сказати, що завдяки цим людям акція набула автентичного кримськотатарського звучання й викликала неабияке зацікавлення у відвідувачів.

Заходи, які відбулися того дня в Національному музеї, умовно можна поділити на чотири блоки: майстер-класи, показ виставки, лекції та демонстрація фільму.

Відвідувачам було запропоновано три майстер-класи. Перший з них – зі створення вибійки – провів музейний художник Олександр Бриндіков. Він вирізав спеціальні кліше з українським і кримськотатарським орнаментами та навчив учасників майстер-класу за їх допомогою створювати серветки.









Два наступні майстер-класи провів Рустем Скібін. На першому з них учасники заняття малювали кримськотатарські орнаменти в техніці акварелі, попередньо прослухавши розповідь майстра про символіку, яка притаманна кримськотатарським орнаментам. А другий майстер-клас було присвячено виготовленню керамічних виробів на спеціально привезеному з Криму кримськотатарському гончарному крузі. Спочатку діти й дорослі, немов зачаровані, спостерігали за тим, як майстер створював глечик, а потім і самі спробували себе у гончарній справі, виготовивши власні вироби з гончарної глини.

Слід наголосити, що відвідувачі заходів не лише мали змогу побачити, як Рустем Скібін працює за гончарним кругом, а й могли безпосередньо оглянути його численні мистецькі вироби, представлені на виставці, розгорнутій у холі музею. Тут, зокрема, експонувалося багато декоративних тарілок майстра. За його словами, ці вироби оздоблені орнаментами, створеними на основі взорів кримськотатарської вишивки, які зібрав і розшифрував маляр і мистецтвознавець Мамут Чурлу. Саме завдяки йому Рустем Скібін створив власний стиль поліхромного розпису керамічних виробів, що продовжує традиції кримських татар, і тепер активно збирає, аналізує, відновлює технології виробництва різноманітних форм традиційної побутової гончарної кераміки. Вироби майстра (а, крім тарелів, він виробляє й керамічні світильники, фонтани, музичні інструменти, декоративні панно) надзвичайно гарні й, що природно, дуже популярні як у Криму й Україні, так і за їх межами.

Представляла керамічні вироби на виставці дружина Рустема Скібіна - Ліана Веліляєва. яка вже багато років займається традиційною кримськотатарська вишивкою «михлама». «Мих» означає «цвях», адже спочатку вишивку створювали з тонкого золотого дроту, який у тканину доводилося «забивати». Процес був такий складний, що цим ремеслом займалися лише чоловіки. Тепер золоті нитки м’які, тож мистецтво “михлами” перейняли й жінки. Ліана показала вишивку, яку подарувала чоловікові в день їхнього весілля: на темному велюрі золотом, з вкрапленням червоного бісеру, викладено рослинний орнамент. Виявилося, що це – сімейне дерево, яке майстриня вишивала два місяці.

А от Ельвіра Дроздова передала на виставку створені власноруч вироби, виготовлені в традиційному стилі золотого та срібного шиття, а також витвори майстрині Ельвіри Белялової та їхніх учнів з м. Євпаторії (Крим). Особливим експонатом виставки стала хустина прабабці Ельвіри Дроздової. У цій хустині (марамі) її депортували з-під Керчі до Узбекистану.

Крім того, на виставці було представлено килими з фондів музею (зокрема молільний), старі фотографії кримських татар великого формату та твори відомого українського художника Івана Труша (1869–1941) «Кримський берег» (середина 1900-х рр., полотно, олія) і «Крим. Кекенеїз» (кінець 1910-х рр., полотно, олія).

Під час заходів відвідувачі також прослухали дві лекції: «Хто такі кримські татари: етногенез, історія, національні символи та сучасність» громадського діяча та медіа-активіста Аліма Алієва та «Традиційний одяг кримських татар» кримськотатарського дизайнера Ульвіє Аблаєвої.

На завершення акції відбувся показ художнього фільму про депортацію кримських татар «Хайтарма» («Повернення»), головну роль у якому виконав його режисер Ахтем Сеїтаблаєв. Ця щира мистецька розповідь про трагічну долю кримськотатарського народу, визнана, до речі, найкращим українським фільмом 2013 року, викликала в глядачів непідробні емоції й стала логічним завершенням заходів.

Наголосимо, що всі акції, які відбулися в музеї, були безплатними. За бажанням відвідувачі могли пожертвувати якусь суму кримськотатарським родинам, що змушені були покинути Крим. Після закінчення акції зібрані благодійні кошти було передано кримськотатарській громаді м. Львова. Зокрема, три тисячі гривень, отриманих від продажу тарілок власного виробу, пожертвував Рустем Скібін.

Сподіваємося, що проведені заходи стануть лише першим кроком на шляху до подальшого мистецького обміну між українським і кримськотатарським народами, які так давно живуть поряд, але нерідко дуже мало знають одне про одного.

 Ірина РІЗУН,
координатор проекту