11 квітня в Шепетівці стартував музейний проект «Як гартувалася сталь: територія міфів та реалій»

     11 квітня в Шепетівці стартував музейний проект «Як гартувалася сталь: територія міфів та реалій», який було реалізовано в межах проекту "ProMuseum" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", МБФ "Україна 3000" та ГО "Український центр розвитку музейної справи". Організаторами проекту є обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського та МГО «Кедр».

Реалізація проекту відбувалася в межах освітнього проекту по підготовці 20-ти музейних експертів серед співробітників музеїв України, у якій Марія Юзлова, заступник директора з наукової роботи музею Миколи Островського у 2013 році виборола право участі.

            Перші сесії, що проходили в Києві, були присвячені набуттю теоретичних знань та досвіду у питаннях створення якісного музейного продукту. Крім того, навчальна програма передбачала виконання домашнього завдання – написання власного музейного проекту, подання його на грант і у разі виграшу – реалізувати. Сума гранту становила 16 тис. грн.

Робота над написанням проекту була розпочата влітку 2013 року. До цього було залучено більшість працівників нашого музею. Саме тоді народилася ідея створити літературну подорож містом та музеєм, вийти за межі музею, розкрити «білі плями» в біографії письменника.

     На першому етапі реалізації проекту музей Миколи Островського презентував літературну театралізовану подорож «Містом Павки Корчагіна», мета якої – розкрити історію Шепетівки крізь призму роману «Як гартувалася сталь»,  показати Шепетівку як цікавий, привабливий історичний та туристичний об’єкт .

     Найперше була розроблена та презентована стилізована мапа Шепетівки – на фоні вулиць міста розмістили фото старої Шепетівки та цитати з роману, які віддзеркалювали події того часу, що відбувалися у місті. Далі було визначено сім основних зупинок – історичні місця Шепетівки, де свого часу відбулися описані в романі події. Саме тут безпосередньо й відбулася театралізація відповідних епізодів з роману «Як гартувалася сталь». 

    Подорож стартувала в приміщенні залізничного вокзалу, де актори народного аматорського театру «Браво» міського БК розіграли епізод, як мама привела малого Павку Корчагіна влаштовувати на роботу до кухні залізничного вокзалу. Паралельно ведуча пов’язала епізод роману з  реаліями життя письменника. Бо насправді Миколі Островському доводилося поєднувати навчання у школі з роботою на вокзалі, а споруда залізничного вокзалу, в якому працював Микола, було знищено під час ВВв.  А от друга зупинка подорожі знаходилася безпосередньо біля справжнього будинку, де проживала сім`я Островських у 20-х роках минулого століття. Будинок зберігся, хоча й дещо перебудований. Там мешкають люди.

    Третя зупинка - біля ставка цукрового заводу, який у ХІХ ст. був власністю польських магнатів Потоцьких. На початку ХХ ст. тут був осередок революційних заворушень. Навпроти через річку – будинок, де у 1916 – 1917 рр. знаходилась електростанція Зусмана, де працював Микола. Саме тут, біля річки, актори театру «Браво» розіграли епізод знайомства Павки з Тонею Тумановою.  Після цього учасники вирушили до будинку, колишньої школи, в якій навчався Островський у 1915-1921 рр.. Це – четверта зупинка літературного маршруту.

     На початку минулого століття ринкова площа Шепетівки знаходилася на місці сучасного скверу ім. Валі Котика. Тут був історичний центр старої Шепетівки. Поруч розташовувалися православна церква, друкарня, міська управа, синагога, вулички єврейського кварталу з крамницями, постоялим двором, тощо. Деякі будинки частково збереглися. У 1919 році, у Шепетівці поряд з ринковою площею Симон Петлюра приймав парад. Цей історичний факт яскраво описано в романі Миколи Островського. Це місце стало п’ятою зупинкою літературної подорожі. 

     Шоста зупинка - безпосередньо біля музею Островського, на розі вулиць Карла Маркса і Островського (колишніх Шосейної та Левадської). Саме тут Микола Островський звільнив свого друга Ф. Передрійчука з-під конвою петлюрівця (в романі – матроса Жухрая). Цей епізод було відтворено акторами театру «Браво».

     Останньою зупинкою подорожі стало місце біля сучасної районної лікарні. Тут, навпроти лікарняних корпусів було розстріляно друзів Миколи Островського. Саме на цьому місці головний герой роману Павло Корчагін виголосив слова, які стали відомими у всьому світі «Найдорожче у людини – це життя… і прожити його треба так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки…».

     Всі зупинки були облаштовані старими фотографіями Шепетівки, фігурами людей того часу у повний зріст, а також цитатами з роману, що найповніше розкривали кожну зупинку. Все це якнайкраще доповнювало театралізації. Учасники подорожі пересувалися від зупинки до зупинки трьома автобусами, у яких працівники музею вели екскурсію вулицями Шепетівки.  Загалом у подорожі взяли участь близько 150 учасників. Серед них – студенти шепетівського медичного училища, представники шепетівських міських шкіл, представники туристичного бізнесу Хмельницької області, музейна спільнота, ЗМІ, представники влади Хмельницької області та міста Шепетівки, шепетівчани та інші гості нашого міста. Особливого колориту додавали так звані «петлюрівці» - члени "Військово-історичного товариства" з міста Кам`янця - Подільського – гості і учасники подорожі.

            Відомо, що Микола Островський є однією з найсуперечливіших постатей серед письменників минулого століття, й дотепер у сучасників викликає різні емоції. З метою створення образу бездоганного письменника-комуніста радянська цензура приховувала та перекручувала факти біографії Островського. Тому другим етапом реалізації проекту стала інтерактивна подорож  «Микола Островський під грифом «цілком таємно»», що проходила експозицією музею. Тут було презентовано міні-путівник, з допомогою якого та опорних експонатів, розміщених в експозиції, учасники мали змогу пройтися по «гарячих точках» біографії письменника: розвінчати міфи, пов’язані з постаттю письменника, розкрити таємниці його життя, дізнатися про факти біографії, навколо яких суперечки тривають й дотепер. Путівник розрахований на індивідуального відвідувача, у якого є бажання ознайомитися експозицією самостійно, або може слугувати доповненням до традиційної екскурсії.

Заключним етапом реалізації проекту став круглий стіл «Проектна діяльність сучасного музею». Його відкрила керівник проекту Марія Юзлова. Модератором круглого столу стала Олена Шершньова, кандидат наук з держуправління, ст. викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету "Острозька академія", викладач «Проектного менеджменту», яка під час написання проекту «Як гартувалася сталь: територія міфів та реалій» надавала музейникам консультації. Також  виступили Тетяна Грищук, директор музею Миколи Островського, Владислав Піоро, голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи», головний редактор журналу «Музейний простір», член правління МБФ «Україна 3000», Тетяна Смолій, головний спеціаліст управління культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА. До дискусії долучилися представники туристичного бізнесу, молодіжних організацій а також музейники Хмельниччини. На круглому столі обговорювалися перспективи подальшої реалізації проекту в музеї Миколи Островського. Говорили про музей, який є справжнім витвором архітектурного мистецтва радянського періоду та експозицію музею, яка залишається сучасною, незважаючи на те, що була створена 35 років тому. Обговорювалися теми, пов’язані з постаттю Миколи Островського, відзначали одіозність особистості письменника та надзвичайну актуальність історичних подій, описаних в романі «Як гартувалася сталь». Проводились паралелі з реальністю.

Адже літературний маршрут Шепетівкою розроблявся влітку 2013 року. Тоді ж відбиралися епізоди з роману для театралізації, цитати, які мали увійти в майбутню мапу міста та таблички з написами, тощо. А восени 2013 та взимку 2014 року в нашій країні відбулися події, і продовжуються й дотепер, що є вирішальними для України. Відібрані цитати та уривки з роману Миколи Островського, де описані події, що відбувалися на початку минулого століття на території України буквально перегукувалися з сучасними подіями… Це було схоже на дежавю… Колесо часу ніби прокрутилося на 100 років назад… чи вперед…

Працівники музею навіть розгубилися. Якщо влітку, під час написання проекту ідея подорожі розглядалася в контексті частини історії міста Шепетівки,  то на фоні подій, що розгорталися - проект виглядав як політична акція. Уривки з роману Островського були надзвичайно сучасними і актуальними не тільки для нашого міста, а й в масштабах України настільки, що це просто вражало. Щоб читачі зрозуміли, про що йде мова, наведу деякі цитати з роману.

      «В маленький городок вихрем ворвалась ошеломляющая весть:  «Царя скинули!» В городке не хотели верить. По снежнымулицам к площади потянулись тысячи людей. Жадно слушали новые слова: «свобода, равенство, братство»».

 «Острая, беспощадная борьба классов захватывала Украину. Все большее и большее число людей бралось за оружие, и каждая схватка рождала новых участников. Далеко в прошлое отошли для обывателя спокойные дни… В тот апрель мятежного девятнадцатого года насмерть перепуганный , обалделый обыватель, протирая заспанные глаза, открывая окна домишек, тревожно спрашивал ранее проснувшегося соседа: … какая власть в городе?»

Звичайно не раз поставало питання: чи взагалі на фоні сучасних подій вдасться реалізувати даний проект?.. чи зможемо провести рекламну акцію?... як люди все сприймуть?…

Але грант було виграно.  Його треба було реалізувати. У зв’язку з подіями, що відбувалися, дата реалізації проекту переносилася тричі. 

Готуючи проект і паралельно спостерігаючи, переживаючи, беручи безпосередню участь у подіях, що ще досі тривають в Україні, порівнюючи історичні події минулого з сьогоденням - склалося відчуття, що Україна буквально за кілька місяців пройшла крізь період, що мав місце в минулому столітті починаючи з 1905, 1917  і до 1941 року.  Що українці за пів року прожили період довжиною майже 40 років минулого століття.  І неважливо, хто учасник подій тоді і зараз, і які на арені політичні гравці та сили. Суть залишається та ж. Тому хочеться усім порадити прочитати або ще раз перечитати роман Миколи Островського. Бо, як виявилося, твір сьогодні є надзвичайно актуальним. У романі описана правда.

На круглому столі було зазначено, що проект і роман, й сама постать Островського у цей важкий для нашої країни час має передусім спонукати людей думати...  В тому числі - про патріотизм…. мужність… боротьбу… чесність перед собою та іншими… сміливість, наполегливість, відданість справі честі… і про майбутнє країни. 

Насамкінець хочу зазначити, що партнерами проекту є управління культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, Шепетівська міська рада, благодійний фонд «Зміцнення громад», управління інфраструктури та туризму Хмельницької ОДА,  приватний перевізник Руслан Савчук. Інформаційні партнери – ТРК «Поділля –центр», ТРК «Шанс», газети «Подільські вісті», «День за днем», «Шепетівський вісник», «Культура і життя», «Пульс».

Особлива подяка народному аматорському театру «Браво» шепетівського міського будинку культури за здійснення театралізацій під час реалізації проекту.  

                                                                                                                    Тетяна Грищук

                директор обласного літературно-меморіального музею Миколи Островського