А життя музейне таки прекрасне!

Що не кажіть, а життя таки прекрасне!

Вчора під час акції "Прикрась улюблений музей!" у нашому приміщенні було дуууууже гамірно і галасливо. Це й не дивно, бо понад 100 чоловік (щоправда, не одночасно) прийшли зробити витинанки-ангелики, щоб прикрасити мистецьку вітальню музею. Це були діти 6-10 років... Ми аж похрипли, бо кожне хоче твоєї уваги, смикає тебе за руку, запитує, перепитує, показує свій витвір, просить заточити олівці, дати іще папірець, замінити ножиці... Словом, Ви уявляєте, як нам догодив Святий Миколай, закликавши стількох дітей до нашого музею! Але ж радість нам і їм яка - цілий кошик ангелів! От тепер їх попідвішувати треба... Якось управимося. Якщо хтось хоче допомогти - приходьте завтра зранку. Допоможете нам, а потім - на Віче.



Зате сьогодні ми мали відвідувачів старшого віку, які прийшли подивитися новорічні іграшки, що прикрашали ялинку в помешканні Павла Григоровича. Це зовсім інший ритм життя та роботи! Зовсім інші бажання та прохання! Зовсім інший світогляд! Але й сьогодні ми були винагороджені за нашу роботу і терпіння. Одна з відвідувачок розповіла, що її тітонька приходила з своїми друзями до Павла Григоровича колядувати. Уявляєте нашу радість? Ми матимемо іще й ці спогади! Незаангажовані, щирі, відверті! Це подарунок нам від Святого Миколая. З нетепрінням чекатимемо зустрічі з тією жінкою.

...Вже сутінки опустилися на місто, як до музею завітав Олег Лишега, поет і дослідник зі Львова. Він у нас не вперше і кожна зустріч для нас є відкриттям чогось нового в Тичині через світосприйняття та порівняння, аналогії, висновки, зроблені паном Олегом. Його візит саме сьогодні - то також подарунок нам від Святого Миколая.

От ми сидимо і радіємо: ангели витають у піднебессі музею, і колядки лунають, і кавою пахне, і без ялинки вишукано та святково. Боже! Дякуємо, що Ти даруєш нам таке щастя - працювати у музеї!






P.S. Світлини - з вітальні меморіальної квартири Павла Тичини. Хочете бачити і знати більше - заходьте на нашу сторінку в Facebook!